Плюси високого окулірування

Плюси високого окулірування
Реклама

Зміст

  1. Мульчує… тополя
  2. Гладіолуси з дітки
  3. Прості радості

Хочу поділитися з читачами «Хазяїна» своїми напрацюваннями із посадки саджанців з високим окуліруванням. Його на карликових підщепах виконують на висоті 20 см від землі. При посадці саджанець не заглиблюють. У цьому випадку ріст дерев слабший і раніше настає плодоношення, активно зростає врожайність.

До недоліків високого окулірування на карликовій підщепі можна віднести деяке скорочення числа бічних розгалужень, зменшення розміру плодів (це можна компенсувати проріджуванням зав’язей), слабке закріплення коріння в ґрунті (потрібні підпори), збільшення числа кореневої порослі.

На середньорослих підщепах високе окулірування виконується на висоті 40 см від землі. Воно сприяє зменшенню сили росту саджанця на 20% і прискорює вступ у плодоношення. При посадці саджанця місце щеплення повинне знаходитися на висоті 35-40 см від ґрунту.

При високому (30-35 см) окуліруванні підщепи 62-396 і заглибленій пересадці щеплені дерева не вимагають опори, а починають плодоносити на другий рік після пересадки.

Я на власному досвіді переконався: якщо при вирощуванні яблунь на карликових підщепах початок плодоношення настає на 2-3-й рік після посадки і висота дорослого дерева не перевищує 2,5 м, то яблуня на середньорослій підщепі вступає у плодоношення з 3-4-го року. Це за умови, що окулірування чи щеплення зроблене в районі кореневої шийки. Доросле дерево досягає висоти 3-4 м, залежно від сили росту щепленого сорту яблуні.

При високому окуліруванні (щепленні) яблуні на середньорослих підщепах (ММ-106, 54-118, 6-4-8 і т. д.), виконаному на висоті 40 см від землі, дерево вступає в плодоношення на 1-2 роки раніше.

Таким чином, дерева на середньорослих підщепах з високим окуліруванням починають давати плоди так само, як і на карликових підщепах, а деякі сорти скороплідні – і в рік посадки.

Л. А. ПРОЖОГІН.
м. Жовті Води
Дніпропетровської обл.

Мульчує… тополя

В нашому саду малина займає лише один ряд шириною 1 м. Шпалера встановлена вздовж межи. Кущ від куща знаходиться на відстані 70 см. У кожної рослини від 2 до 5 стебел. Влітку малину для додаткового розгалуження не обрізаємо, тільки восени. Навесні всі стебла прив’язуємо до дроту, натягнутому між стовпами. Стоїть малина як по струнці. І ходити біля рослин зручно, і ягоди збирати – одне задоволення.

Стебла обрізаю на рівні 1,5 м. Квітконоси ж виростають по 60-80 см. Їх так багато, що через малину сусідів не видно. Що, загалом, непогано – ділянки навколо занедбані. Так боляче дивитися на землі і дерева без господарів. Та й такі полчища шкідників і хвороб звідти «повзуть», що ми диву дивуємось, як нам вдається щось вирощувати. У минулому році малиновий жук і довгоносик здолали. Збирали їх вручну, «хімією» користуватися не хочемо.

А малина наша вже 20 років на одному місці. Відгукується високим врожаєм ягід, коли ми засипаємо під нею землю листям тополі, поливаємо настоями з трави та Гуматом+7.

Ф. С. ЛИТВИНЕНКО.
м. Чернівці.

Гладіолуси з дітки

Відомо: щоб надовго зберегти «молодість» сорту, бульбоцибулини потрібно періодично поновлювати з дітки. Розповім, як це роблю я.

Вже на початку лютого відділяю дітки від маточної бульбоцибулини. Промиваю їх в марганцівці і залишаю в ній на 20 хвилин. Саджу в маленькі розсадочні горщики. В землю додаю трохи золи.

Сходять дітки на 10-12-й день. І при помірному поливанні і підживленні ростуть до пересадки на грядку. Правда, з «переїздом» у відкритий ґрунт я не поспішаю, чекаю, коли скінчаться весняні холоди. Зазвичай висаджую через 50 днів після Великодня (цього року Великдень припав на 12 квітня – Ред.).

Грядку готую заздалегідь, розсипаю по 1 ст. ложці мідного купоросу, борної кислоти і Кеміри на 1 кв. м, вношу старий перепрілий гній і перекопую землю. Посадки прикриваю нетканим матеріалом. Спочатку листя може пожовтіти, але як тільки рослини приживуться, листя знову зазеленіє.

Викопую гладіолуси до середини жовтня. До цього часу бульбоцибулини виростають до 2 см в діаметрі. Після викопування промиваю їх в рожевому розчині марганцівки і сушу разом з листям.

Такі молоді бульбоцибулини – найкращий посадковий матеріал, який вже в наступному році зацвіте. Їх в лютому майбутнього року знову саджу на відрощування в горщики, поливаю і підживлюю. А влітку висаджую на глибину до 5 см через 8-10 см в ряду і з відстанню 15 см між рядами.

Лідія ШУРИГІНА.
м. Миронівка Київської обл.

Прості радості

Я люблю прості квіти, які приносять багато чистої радості, не вимагаючи при цьому якогось особливого догляду. Я саджу їх на городі між овочами, і вони все літо радують своїм цвітінням.

Найбільша моя улюблена – настурція. Вона прикрашає посадки квітками з червня по жовтень. А свіжі молоді листки, бутони, молоде насіння і самі квітки використовую в салат і як приправу до м’яса. Крім того, відваром настурції в суміші з кропивою мию голову для зміцнення волосся.

Настурція прекрасно росте в півтіні. Тому сорти, чиї батоги досягають в довжину метра і більше, саджу під парканом. Вони килимом вкрили землю, декоруючи поверхню і одночасно зберігаючи вологу в ґрунті (щільний килим з листя перешкоджає випаровуванню). Тому саджу настурцію ще й у пристовбурні кола плодових дерев. Коренева система у настурції слабка і конкуренції вона не становить. А насіння, яке обсипалося, іноді дає наступного року рідкі сходи. І це незважаючи на те, що рослина дуже ніжна.

Н. П. ПОПОВИЧ.
м. Стрий Львівської обл.

Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати:

Оставьте ответ