Зміст
Актуальне питання для господарів: коли краще поповнювати сад новими деревцями – восени чи весною? Спеціалісти переконані, що для деяких фруктових дерев найліпший інкубаційний період – осінь. Це не значить, що їх не можна саджати весною, просто осінній період все ж підходить краще.
Що і коли саджати?
При осінній посадці відмінно приживаються горіх, слива, пізні сорти груш, яблук. Не варто висаджувати персик, абрикос, черешню, вишню. Їх саджають лише у випадку, коли сорти зимостійкі.
Зазвичай, осінньою посадкою займаються впродовж жовтня. Проте, якщо осінь довга і тепла, а синоптики не прогнозують ранніх морозів, дерева сміливо можна саджати до середини листопада.
Особливо осіння посадка рекомендована для південної території – тепла осінь, тривалий полив, дощі сприяють гарному розвитку коренів, бо весна там різко переходить у надто спекотне літо.
Як садити і доглядати
Щоб дерева не заважали одне одному в рості, треба визначити правильну відстань між ними. Якщо ділянка відведена саме для молодих дерев, відстань між ними має бути 4-5 м, а між колоноподібними достатньо 1,5 м. Дерева не слід саджати в низинах – там навесні значно холодніше повітря і накопичується тала вода, яка може ще замерзати.
Досвідчений садівник яму для посадки готує заздалегідь – за кілька тижнів до висадки саджанців. Її глибина – 60-70 см, ширина – до 80 см. Бо за цей час землю, якою буде засипатися коріння, бажано підживити компостом і деревним попелом. До невеликої кількості землі в ямі бажано додати торф, компост, трішки піску, можна і мінеральні суміші (на основі фосфатів і калію). Все це добре полити. А ось свіжий гній не варто використовувати – через його розкладання та виділення аміаку може ослабитися або загинути корінь. Якщо на місці посадки ґрунт має поганий чи бідний склад, землю потрібно взяти з іншої ділянки і додати туди все добриво.
Безпосередньо перед посадкою сам саджанець трохи вище кореня треба помістити у воду, щоб він вдосталь збагатився вологою і краще прижився. При висаджуванні його достатньо притримувати, а не вдавлювати корінь у лунку, бо він молодий і дуже легко пошкоджується. Засипати яму так, щоб гілки кореня просто були опущені. Коренева шийка саджанця має розташовуватися на 7-8 см вище рівня ґрунту. Якщо її заглибити у землю, кора загниє, а дерево загине.
Загорнувши ямку для посадки, не варто старатися ідеально розрівняти землю навколо стовбура. У холодний період більша кількість землі не завадить, а опади, талі води все одно зроблять осадку ґрунту. Після посадки саджанця його слід полити не менше ніж двома відрами води. Восени практично весь догляд зводиться до регулярного поливу до настання морозів. Тоді дерево виросте здоровим і стійким до хвороб.
Переваги і недоліки осінньої посадки саджанців
Нерідко весни в нас практично немає: у травні ще можливі нічні морози, а різкий перехід на літню спеку саджанці, попри полив, часто не витримують.
Восени дерева легше вкорінюються, звикають до нового ґрунту, а навесні швидше й легше пробуджуються та зацвітають. Весняні сюрпризи погоди саджанці зустрічають вже підготовленими.
Восени до температури 4°С коренева система росте, а після весняного пробудження продовжує активний розвиток, не витрачаючи часу на адаптацію. До весни дерево встигає цілком набратися сил до періоду вегетації.
Інтенсивний сокорух, який починається рано навесні, уповільнює ріст кореневої системи. В осіннього саджанця вона вже дещо сформована, а посаджене навесні дерево, яке ще не адаптувалося, може не витримати активного сокоруху і влітку загинути.
Осінні саджанці більш загартовані та стійкі до коливань температури, ніж ті, які посадили весною.
Недоліків значно менше. У холодну пору кору на стовбурі можуть пошкодити гризуни. Особливо вони полюбляють яблуні та груші. Але дерева можна захистити.
Стовбури молодих дерев треба обмазати глиною, крейдою, вапном і обв’язати кукурудзяним листям, стеблами соняшника, обрізаними пагонами малини. Пластик чи целофан не варто використовувати, краще – природній матеріал. Хоча можна обмотувати стовбур склотканиною, вона не зашкодить дереву, а миші її не гризуть.
Захист стовбура дуже важливий, бо у ньому відбувається обмін поживними речовинами, його пошкодження може призвести до захворювання і загибелі дерева. Такий захист слугує заодно і утепленням.
Яким має бути якісний саджанець
Вибираючи саджанець, не потрібно орієнтуватися на великі екземпляри. Чим більше дерево, тим йому важче прижитися на новому місці. Найкраще брати однорічки. У них менш розвинена коренева система, тому процес вкорінення проходить набагато легше й швидше. А дво- і трирічні саджанці значно довше приживаються, хворіють, на тривалий час можуть припинити ріст. Взагалі, у цьому віці їх пересаджувати категорично не можна – у них формується імунітет.
Найбільш оптимальна висота саджанців має бути до 1 м (якщо це зерняткові – яблуня, груша) та 1,5 м – для кісточкових (вишня, черешня, абрикос, слива). Треба оглянути коріння, щоб воно не було пошкодженим чи сухим. Сплутане коріння варто розправити, надто довге можна дещо вкоротити.
З власного досвіду
Наостанок хочеться поділитися власним досвідом. Кілька саджанців – грушу та яблуню – посадили за рекомендацією досвідченого садівника-городника. У посадкову яму він радив кинути жменю ячменю. Це гарантує майже стовідсоткове приживання плодового дерева. Ячмінь слугує сидератом, який насичує ґрунт поживними речовинами, покращує склад, знижує кількість шкідників, зберігає вологу. Нині деревам вже по вісім років – вони дарують ароматні, соковиті та солодкі плоди.
Віта КОНОВАЛЕНКО.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Горіх пекан освоює Україну
- Картопля. Перевірені сорти і новинки
- Дві причини, чому персик не плодоносить
- Теплиця для багатого врожаю
