Зміст
Захист від вимерзання – один з найважливіших і трудомістких заходів при догляді за трояндами. Тому у початківців і навіть досить досвідчених квітникарів часто виникають питання: коли, як і чим вкривати троянди, щоб вони не вимерзли, не випріли і не захворіли під час зимівлі, а в майбутньому році порадували пишним і тривалим цвітінням.
Припиняємо підживлення азотом
При підготовці до зимівлі головне правило для всіх типів і різновидів троянд – починаючи з другої половини липня припинити всі підживлення азотними добривами, щоб не викликати посиленого росту нових пагонів. Блідо-зелені та червоні м’які пагони, якщо вони з’явилися у вересні або жовтні, після перших заморозків почорніють і можуть загнити. Це означає, що під укриттям з’явиться осередок інфекції, який в цілому сильно послабить кущ, а в результаті може привести до загибелі всієї рослини.
А ось фосфорних і калійних добрив жаліти не слід, так як калій і фосфор необхідні для того, щоб деревина до зими встигла визріти, коренева система розвивалася інтенсивніше, рослина стала більш стійкою до низьких температур і краще підготувалася до зимівлі. Корисний в цей час і магній, який забезпечить рясне цвітіння й інтенсивний розвиток молодих пагонів наступного року.
Останнє підживлення проводять приблизно в середині вересня. Для нього можна використовувати будь-яке комплексне добриво, що не містить азот і хлор. Хороші результати забезпечує підживлення калімагнезією. Гранули просто розсипають по поверхні ґрунту, можна їх злегка прикопати.
Прискорюємо дозрівання деревини
Щоб деревина швидше визрівала, з настанням осені припиняємо зрізувати квіти на букети, не видаляємо плоди, що зав’язуються, так як пагони з плодами краще визрівають. Якщо ж плоди зрізати, то прокинуться бруньки нижче місця зрізу, що перед зимівлею зовсім не потрібно. Це стосується навіть молодих троянд, посаджених навесні поточного року.
Для чого потрібна осіння обрізка і коли її проводити?
Осіння обрізка потрібна, щоб кущ добре перезимував. Під час неї видаляємо всі хворі, засохлі, старі і недозрілі пагони, які послаблюють рослину.
Є троянди, які потрібно обрізати зовсім по мінімуму або взагалі не обрізати. Наприклад, паркові троянди практично не обрізають, видаляють тільки пошкоджені, хворі та сухі пагони. Але більшість троянд обрізати восени все-таки потрібно. Хоча деякі садівники вважають, що обрізку краще залишити до весни.
Оптимальний термін обрізки – середина-кінець жовтня. Її проводять, коли нічна температура впаде до -1-3°С. Якщо обрізувати троянду у вересні, це викличе бурхливий ріст молодих пагонів, що тільки знизить зимостійкість куща.
Чи потрібно видаляти листя перед зимівлею?
Багато квітникарів вважають, що троянді необхідно показати, що час входити в період спокою. Для цього з неї хоча б частково слід видалити листя. Селекціонери, створюючи нові сорти троянд, намагалися, щоб період їх цвітіння тривав якомога довше. У таких троянд дуже багато теплолюбних «предків». Побічним результатом цієї селекції стало те, що практично всі троянди розучилися самостійно входити в стан спокою, у них немає періоду природного листопада. Виняток становлять в основному тільки зимостійкі види, наприклад троянда Ругоза, у якої листя опадає природним чином.
Так що, якщо видалити листя пізньою осінню, троянду можна штучно ввести в стан спокою. Але це не єдина причина для видалення листя.
Троянди часто уражаються грибковими захворюваннями (плямистостями, борошнистою росою та ін.). А восени хворих листків буває особливо багато. Таке листя необхідно зібрати і відразу ж спалити, щоб видалити ці осередки інфекції.
Але і на зовні здорових листках можуть перебувати збудники хвороб. Під час зимівлі все листя опаде і почне гнити, а це – теж джерело інфекції.
Видалення листя починають проводити з кінця вересня, коли стане вже досить холодно. Якщо зробити це раніше, можна пробудити сплячі бруньки, які знаходяться в пазухах листків. Хворі листки зазвичай обриваються без всякого зусилля, а здорові доводиться обрізувати. Але ця процедура займає дуже багато часу, так що здорове листя можна частково залишити. Головне – позбутися листя з ознаками захворювань.
Є й протилежна думка – здорове листя взагалі не потрібно видаляти. Якщо на момент укриття воно ще досить міцно тримається на пагоні, не жовтіє і обривати його доводиться з певним зусиллям, то при його видаленні рослина отримає безліч мікротравм, які, в свою чергу, стануть воротами для грибкової інфекції. Такі мікротравми з точки зору можливості проникнення інфекції ще страшніше, ніж залишене під укриттям листя.
Так що, якщо листя міцно тримається на пагоні, його можна не видаляти, а ретельно обробити будь-яким фунгіцидом. Робити це восени потрібно двічі: відразу після обрізки і перед самим укриттям. Для троянд найкраще підходить препарат Скор, так як він справляється з більшістю інфекцій, небезпечних для троянд. Можна використовувати Абіга Пік, Оксіхом, мідний або залізний купорос. Після такої обробки на листках вже не буде джерел інфекції, і, опавши, вони не принесуть шкоди.
Пригинаємо кущі
Якщо троянди вирішено не обрізати восени, їх потрібно пригинати, щоб вони помістилися під укриттям. Але торкатися землі вони не повинні. Можна підставити чурбачки, якщо зв’язані пагони сильно нахиляються і лягають на землю. Це стосується, перш за все, молодих троянд, з гнучкими, тонкими пагонами.
Чайно-гібридні троянди гнуться дуже погано, і є ризик їх зламати. Такі кущі згинають в кілька прийомів. Спочатку нагинають кущ злегка, прив’язують в такому положенні до опори, через кілька днів нагинають сильніше і так роблять декілька разів.
Для пригинання троянд використовуються різні підручні засоби. Для невеликих кущів зручно використовувати шпильки зі звичайних електродів.
Коли нагинаємо кущ, потрібно дивитися, з якого боку знаходиться щеплення. Нагинати кущі слід в бік щеплення, а не в протилежний, інакше крона може відірватися від коренів.
Особливості укриття штамбових троянд
Перед зимівлею штамбові троянди акуратно знімають з опори і укладають на землю. Якщо штамб молодий, пагони досить гнучкі і основа не дуже товста, то троянда досить добре гнеться. Якщо рослина стара, рекомендується злегка підкопати троянду, щоб вона краще гнулася, і під укриттям, під вагою снігу, не обламалася.
Звільняємо місце щеплення, щоб визначити, в який бік потрібно нахиляти штамб. Підкопуємо з боку протилежному щепленню. Якщо цього недостатньо, то з усіх боків. Не потрібно боятися пошкодити коріння. Навесні троянда наростить кореневу систему. Після того, як крону пригнули, її потрібно захистити або тунелем, або якоюсь іншою конструкцією, щоб під вагою снігу пагони не зламалися.
Деякі квітникарі не люблять підкопувати штамб, тому при посадці троянди корені поділяють на дві частини у вигляді швабри так, щоб щеплення опинилося посередині. Так троянду легше буде пригинати, вона буде ніби обертатися навколо осі, корені не будуть обриватися. Перші кілька років цей прийом добре допомагає пригинати троянду, а потім рослина наростить коріння, і з часом її все одно доведеться підкопувати.
Коли потрібно вкривати троянди?
Троянди – не такі ніженки, як прийнято про них думати. Більшість з них безболісно витримують зниження температури до -10°С без укриття.
Головне правило – не можна закривати троянду занадто рано. І не можна робити це у вологу погоду. Перед укриттям бажано, щоб троянда пройшла загартування, витримавши два-три похолодання до -5°С.
Закриваємо троянду тільки після відчутних заморозків, коли температура опускається до -5°С, а верхня частина ґрунту промерзне. Для укриття троянди потрібно вибрати сухий, сонячний, морозний день. Добре, щоб перед ним мороз у 3-5°С простояв вже 2-3 дні. Зазвичай така погода встановлюється на початку-середині листопада.
Безпосередньо перед укриттям троянду обробляємо фунгіцидом, чекаємо 1-1,5 години, поки вона підсохне, і приступаємо до укриття.
Утеплюємо коріння
При зимівлі будь-якої багаторічної рослини головне – зберегти коріння. Навіть якщо вдарять сильні морози, і верхня частина рослини частково вимерзне, корені, що збереглися, навесні дадуть молоді пагони. Коріння і нижні частини пагонів троянди для захисту від підмерзання засипаємо сухою пухкою землею, формуючи конуси.
Поруч з кущем землю брати не рекомендується, тому що коріння займає досить велику площу, як мінімум рівну діаметру крони. Згрібаючи землю навколо куща, ми не захищаємо коріння, а, навпаки, оголюємо його периферичну частину. Тому землю приносимо з іншого місця. Наприклад, підходить пухка земля з клумби, де росли однорічні квіти, або з городу. На тій частині пагонів, яка буде засипана землею, обов’язково обрізаємо все листя.
Ранньою весною дуже важливо вчасно прибрати насипану землю, інакше троянда може підіпріти.
Матеріал для укриття
Каркас для укриття зручно робити з простих металевих дуг, які продаються в спеціалізованих магазинах. Можна дуги виготовити самостійно з товстого дроту. З таких дуг легко скласти каркас для тунелів. Для окремо зростаючої троянди робимо «наметик», встановлюючи дуги так, щоб вони перетиналися між собою. На один кущ достатньо 3-4 дуги.
Для виготовлення каркасів можна використовувати дошки та інші підручні матеріали. У спеціалізованих магазинах продаються готові будиночки-каркаси для укриття троянд.
В старих підручниках рекомендують вкривати троянди повітряно-сухим методом. Тобто на каркас укладається будь-який матеріал, який не пропускає вологу (руберойд, плівка і т. п.). Цей спосіб дозволяє трояндам зимувати при досить низьких температурах. Але так як матеріал не дихає, троянди виявляються в своєрідному парнику.
Так що краще використовувати нетканий покривний матеріал (лутрасил, спанбонд, агротекс) або пароізоляційні мембрани. Щільність матеріалу повинна бути не менше 60 г/кв. м. Для укриття молодих і особливо цінних кущів покривний матеріал бажано скласти в 2 шари.
Перевага такого укривного матеріалу – він не пропускає вологу у вигляді крапель, але через нього проходить пар, тобто дощ і сніг не потрапляє всередину, а випаровування, яке піднімається від землі, вільно виходить назовні. В результаті всередині укриття волога не накопичується.
Можна весь розарій накривати цільним полотнищем. Так троянди зимують навіть краще, ніж якщо вкривати кожну рослину. Можна формувати тунелі. Якщо ж троянда одиночна, за розмірами каркаса-намету шиємо чохол у вигляді труби. Верхню частину зав’яжемо мотузкою, щоб навесні, поки ще досить холодно, можна було легко розв’язувати чохол для провітрювання.
Іноді застосовують комбінований спосіб утеплення, коли по укриттю з дихаючих укривних матеріалів укладають плівку. Це робить укриття більш теплим і непромокальним. При цьому торці закриваються плівкою тільки на 2/3 висоти, щоб при відлизі провітрювання починалося без втручання людини.
Дмитро ЖИВОГЛЯД.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Королева осені – канна
- Гейхера або «Коралові дзвоники»
- Секрети правильного зберігання бульб жоржин
- Робимо клумбу для квітів
