Коренеплоди без тріщин секрети якісного врожаю

0
251
Корнеплоды без трещин. Секреты качественного урожая

Читати російською мовою

Соковита велика морква, гарний, правильної форми буряк, велика куляста ріпа – до такого результату прагне будь-який городник. Але нерідко коренеплоди тріскаються, скручуються, втрачають свою привабливість, ще перебуваючи в землі. Спробуємо розібратися, чому так відбувається і як цього уникнути?

Найчастіше результатом цього стають порушення в агротехніці вирощування коренеплодів. Однією з основних причин є нерегулярний полив. Наприклад, рослини весь тиждень відчували нестачу вологи, а на вихідні їх рясно полили. Тканини не витримали різкого перепаду тиску і коренеплоди потріскалися. Нерідко таку картину спостерігають дачники, які з’являються на ділянці тільки на вихідні та намагаються «врятувати» грядки від посухи.

Під час відсутності дощів коренеплоди слід поливати часто і потроху. Якщо можливість доглянути за городом є тільки на вихідні, бажано полити трохи в суботу і трохи в неділю.

Можна виконати між рядами неглибокі борозни для поливу. З них вода буде поступово надходити до коренеплодів. Дно поглиблень бажано посипати піском або компостом, які добре утримують вологу. Тільки не потрібно прагнути робити борозни ближче до ряду, щоб не пошкодити корінці.

У регіонах, для яких характерне дощове літо, можна чергувати ряди коренеплодів з вологолюбними овочами. Наприклад, ряди моркви або буряка – з рядами салатів, шпинату або капусти. Вологолюбні овочі витягнуть з ґрунту надлишок води.

Також не варто поливати коренеплоди під час денної спеки, краще почекати до вечора або зробити це рано вранці. Коли овочі досягнуть середніх розмірів, полив слід припинити взагалі.

Іноді до розтріскування призводить надлишок добрив, в тому числі органічних. Будь-які азотовмісні підживлення призводять до активного росту не тільки зеленої маси, але і швидкого збільшення самих коренеплодів. Тканини не витримують інтенсивного росту, стають пухкими, потім лопаються.

Щоб уникнути надлишку азоту, добрива, що його містять, слід вносити тільки на початку розвитку коренеплодів. Потім обмежитися підживленням з фосфором, калієм та іншими поживними компонентами. Наприклад, підживлювати коренеплоди Нітроамофоскою, суперфосфатом, Нітрофосом та ін.

Особливо чутлива до надлишку азоту морква. На його надмірне надходження коренеплід відразу ж відреагує тріщинами і деформацією. Велика потреба в азоті у буряка. Він рідше тріскається при надмірних підживленнях цим мікроелементом. Про перенасичення буряка азотом можна здогадатися за розкішним темно-зеленим листям і товстим стеблам, коренеплоди при цьому не відповідають їм в розмірах.

Добре підживити овочі деревною золою. Оптимальний спосіб – приготувати настій: 150-200 г золи всипати у відро води, добре розмішати, настояти 20-30 хвилин, рясно полити грядки. Це добриво містить багато поживних речовин, особливо калію, який потрібен для підвищення врожайності та великих розмірів коренеплодів. Перше підживлення зазвичай проводять, коли рослини мають 2-3 постійних листочка. Друге – через 2-3 тижні після першого. За місяць до збору врожаю підживлення слід припинити.

Ще одна з причин, чому тріскаються коренеплоди – важкий ґрунт. У щільному глинистому вони нерідко деформуються через надмірний тиск. Коренеплодам важко проростати вглиб, розсовуючи щільні шари ґрунту.

Щоб уникнути пошкоджень, на важких суглинках слід віддати перевагу сортам з короткими і товстими коренеплодами. Можна внести в землю під перекопування річковий пісок (70-80 кг на 1 кв. м) або торф (30-40 кг на 1 кв. м). Восени рекомендується вносити гній, компост, перегній.

Щоб не залежати від структури землі, добре спорудити насипні грядки. На важких ґрунтах висота їх повинна бути не менше 30 см.

Не менш важливо своєчасно видаляти бур’яни і проріджувати посіви, щоб ніщо не заважало нормальному росту коренеплоду.

Розпушуванню ґрунту сприяють сидерати з потужною кореневою системою. Наприклад, фацелія, буркун, овес, пшениця, жито. Їх рекомендується висівати відразу після збору врожаю, а переорювати навесні. На важких ґрунтах це бажано робити кілька років поспіль.

Такі захворювання, як біла гниль, бактеріоз, церкоспороз і багато інших теж приводять до деформації і розтріскування коренеплодів. Профілактикою розвитку недуг є помірність в поливах, періодичне розпушування грядок і підживлення овочів калійно-фосфорними добривами.

Можна обприскати рослини відварами чистотілу або хвоща. Для їх приготування потрібно 500 г сухої трави (або 1-1,5 кг свіжої) залити 5 л теплої води, настояти 3 дні, долити водою до 10 л. Процідити і рясно обприскати грядки.

Можна використовувати хімічні препарати, призначені для лікування того чи іншого захворювання. Але вживати коренеплоди можна не раніше ніж через 3-4 тижні після обприскування.

До розтріскування коренеплодів призводить і запізніле збирання врожаю. Коренеплоди втрачають соки, розсихаються і тріскаються. Тому важливо провести збір овочів вчасно. Наприклад, зрілість моркви можна визначити за її солодкістю. Для цього потрібно висмикнути із землі один коренеплід і оцінити його смакові якості. Також про стиглість моркви свідчить пожовтіння нижніх листочків і тонкі білі корінці уздовж коренеплоду. Зазвичай моркву, призначену для тривалого зберігання, збирають в першій і другій декаді вересня. Буряк – у другій половині вересня, коли він досяг характерного для сорту розміру, а нижні листочки почали в’янути. Ріпу і редьку – у вересні-жовтні, залежно від сорту.

Наталія ШАПОВАЛ.

Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати: