«Рослинне м’ясо»

0
59
Молоко із сої
Молоко із сої

Раніше в ходу була квасоля, тепер же її місце (і не тільки) замінила соя: вона присутня практично у всіх продуктах: ковбаси, сосиски, тістечка, торти, напої і т. д. Одні сою хвалять, інші, навпаки, ставляться скептично. Чим же вона дійсно цінна, і чи корисна взагалі для нашого організму?

В. Ф. КУПРІЙ, м. Люботин Харківської обл.

Шановна Віро Федорівно! Як і все нове, соя теж насилу пробиває дорогу до наших шлунків – хочемо ми цього чи ні. Причому вельми напористо, якщо не сказати – агресивно. Якщо хто пам’ятає, мода на неї пішла на рубежі століть, коли стали масово засівати нею поля, будувати підприємства з переробки. На прилавках магазинів (особливо супермаркетів) стали масово з’являтися соєве молоко, сметана, масло, а також гуляш, котлети, пельмені, відбивні і т. п. Багато фахівців (і не тільки вони) на весь голос стали кричати, що соя – відмінний замінник м’яса, корисна для нашого організму, мало не панацея в кулінарії.

Але, час показав, що наш народ її гідно не оцінив. Не особливо шанують її господині і зараз, а останнім часом соя навіть стала номінальною.

Що ж вона з себе представляє насправді? Давайте трохи заглибимося в історію. На своїй батьківщині – в Індії та Китаї соя була відома як продукт харчування ще задовго до нашої ери. Як свідчать археологічні розкопки, дві тисячі років тому з неї вже робили молоко і сир. У Європі ж про неї дізналися лише в середині ХVIII століття. В агрокультурі і харчуванні соя широко поширена в Китаї, Японії, В’єтнамі і в деяких інших країнах.

Для нас же це – екзотичний продукт, мало поширений в повсякденному харчуванні. Хоча в останні роки соя хоча і повільно, але все ж прописується на українських полях. Вирощують її на присадибних і дачних ділянках, правда, не в масовому порядку, а як виняток з правил. Хоча, без сумніву, вона і заслуговує більш пильної до себе уваги.

Як і квасоля, сочевиця та інші бобові, білок сої найбільш близький до тваринного білка, тому її, як і інших побратимів, називають «рослинним м’ясом». За твердженнями дієтологів, соя відрізняється високим вмістом протеїну і найважливіших мінералів: калію, кальцію і заліза. У соєвих бобах є також жири, хоча в основному ненасичені. Тому сою часто рекомендують в дієтичному харчуванні через низький вміст в ній холестерину.

Важливо і те, що в бобах сої міститься в 14 разів більше білка, ніж в курячому м’ясі, і в 4 рази більше, ніж в яйцях.

Ненасичені жирні кислоти соєвої олії зменшують можливість утворення тромбів, знижують і регулюють рівень холестерину в крові. Присутнє в сої залізо вдало поєднується з іншими мікроелементами і добре засвоюється організмом. Як показали дослідження, в пророщеному насінні сої різко збільшується вміст вітамінів, а вже на третій день після його намочування вітаміну С стає в 10 разів більше!

Що стосується приготування, то боби сої можна варити, смажити, тушкувати. З них готують супи, салати, додають в м’ясний фарш при приготуванні котлет, вареників, голубців, пельменів та інших страв. Також сою переробляють на сурогат кави і какао, з неї роблять борошно і крупу.

Страви з сої стали популярними не тільки в країнах Сходу, але і в Європі та Америці. Наприклад, в Англії для бажаючих схуднути випікають так званий «кембриджський» хліб, в якому всього близько 15% вуглеводів, в той час як в звичайному, пшеничному, їх до 50%.

Стрімко завойовує соя популярність в США, де вона коштує дуже дешево. Там борошно сої додають практично скрізь: в сухі сніданки, локшину, макарони, дієтичні продукти харчування, хот-доги і т. п.

Напевно, звідти соя стрімко хлинула і на український ринок. Тепер у нас практично в будь-якому магазині можна купити різні соєві соуси, крупу, борошно. Правда, подобаються вони не всім, хоча дієтологи наполегливо рекомендують їх вживати.

Цікаво і те, що приготувати той же соєвий соус не так-то й просто (в порівнянні зі звичним всім томатним). Для цього зварені боби перемішують з сіллю і борошном (пшеничним, ячмінним) і залишають бродити без доступу повітря. В результаті виходить темно-коричнева рідина, що нагадує за кольором і виглядом рідку овочеву приправу для супу.

Чим довше витримується така рідина, тим смачніше приготований на її основі соєвий соус.

Соєве молоко отримують з соєвого борошна – воно дуже поживне і легко засвоюється організмом. Для цього борошно змішують з водою в співвідношенні 1:7 – і молоко готове. Кислотний згусток з соєвого молока, що утворюється в шлунку, значно ніжніше, ніж згусток зі звичного всім коров’ячого молока, вимагає виділення меншої кількості шлункового соку на його переробку і засвоєння, надає благотворну дію при підвищеній кислотності шлунка.

Також слід звернути увагу і на відкриття японських вчених, які встановили, що вживання в їжу соєвих бобів і соєвої олії значно підвищує опірність організму до дії радіації, що вельми актуально для нинішнього часу.

Народна медицина стверджує, що соя має сечогінні, протизапальні та антибактеріальні властивості, також її радять вживати і при цукровому діабеті, тому що в сої дуже мало вуглеводів.

Ваша КУМА.

Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Також читати: