Закінчується перша декада вересня. Ще стоять теплі, а в південних регіонах навіть жаркі дні. У садах розпал збиральних робіт. Плоди літніх сортів яблунь вже відійшли, осінні теж активно збирають. Черга за зимовими сортами, які зазвичай відправляють на зберігання у другій і третій декаді вересня.
Радіючи (або засмучуючись) з отриманими результатами, не забувайте готувати сад до майбутнього року. Приділіть особливу увагу профілактичним роботам із захисту саду від шкідників і хвороб. Саме в цей період знижується активність біологічних процесів у рослинах.
Слідуючи інстинкту продовження роду, шкідники «прилаштовують» своє потомство в затишних місцях.
Намагайтеся розпізнати недругів рослин, не пустіть їх в зиму або створіть для них дискомфортні умови, щоб вони загинули або пішли ослабленими і пропали від морозів та інших несприятливих умов осінньо-зимового періоду.
КУПИТИ
Поки плоди на дереві, плодожерка не заспокоюється: виїдає в одного яблука все, що їй треба, і в інше перебирається. І дістати тепер шкідника ви вже не зможете. Навіть той садівник, який без вагань все літо обливав свої дерева пестицидами, змушений остерігатися, оскільки за цей час всякі хімічні обробки обов’язково потрібно припинити.
Збирайте опалі плоди кожен вечір, ті, що можливо, використовуйте, а решту закопуйте глибше. До ранку лежати плодам під деревом не дозволяйте. Виберуться з них гусениці та на заляльковування підуть: одні – в ґрунт, інші – в тріщини кори. Деякі ж норовлять знов в крону піднятися. Цих на ловчі пояси беріть.
Якщо плодожерка в одному поколінні розвивається, як в Поліссі буває, нехай висить ловчий пояс спокійненько. Плоди зберете і його знімете. А в тих районах, де за літо кілька поколінь плодожерки буває, оглядайте пояса раз на тиждень, раз на 10 днів і знищуйте тих гусениць, що під ними влаштувалися.
Грушева плодожерка помірніша за яблуневу. Вона повсюдно одне покоління дає, і кожна гусениця одним плодом задовольняється. Тим не менш збирайте вечорами і опалі груші. Все ж менше плодожерок на наступний рік залишиться.
Парша на яблуні та груші ще продовжує освоювати листя, плоди (мал. 1). Слідом за нею, трохи в шкірці плоду тріщинка з’явиться, плодова гниль (мал. 2) тут як тут. Збирайте пошкоджені плоди та під кроною, і з гілок і теж знищуйте, щоб інфекції менше в саду накопичувалося.
На початку осені може бути спалах борошнистої роси (мал. 3) і різні кліщі активізуються. Але що найбільше турбує, так це масове пошкодження листя мінуючими молями (мал. 4). Багато їх різних, але в одному всі вони схожі: забираються крихітні гусениці між верхньою і нижньою шкіркою листка і виїдають м’які тканини. Утворюються порожнечі-міни, які заповнюються екскрементами. Спочатку екскременти світлі, потім темніють. Шкірочка листка, особливо верхня, втрачає зелений колір, стає коричневою. До кінця літа міни стають помітними, і за їх формою легко визначити, чий це почерк. У малих молей міни змієподібні або змієплямоподібні. У сливової – міна спіральна, а верхній кінець її прямий. У глодової кружкової – спіраль щільна, як кружок, і теж з виходом. На одному листку мін може бути до сорока. Сусідні навіть зливатися можуть.
У багатьох молей гусениці заляльковуються прямо в мінах. Інші залишають «заміноване» листя і заляльковуються в більш надійних місцях. Як досягнуть краю листка, згортаються кільцем і падають на землю. Під грудочку заб’ються або на 6-10 см у ґрунт підуть. Деякі на штамбі в тріщинку заберуться на всю зиму. Але частіше в ґрунті заляльковуються. Крихітні молі, дрібні їх гусениці, а збиток великий заподіяти можуть.
На кісточкових плодожерки теж не вгамовуються, поки плоди на дереві висять. І сливова товстоніжка (мал. 5) продовжує свої справи. Її крихітна безнога личинка виїдає вміст кісточки, та там і заляльковується. Збирайте опалі плоди, а з ними зберете і личинок. У наступному році менше червивої падалиці буде. Її знищуйте в багатті або закопуйте глибше, на 50 см. І навіть якщо плоди з личинками сливової товстоніжки в кісточках вирішите використовувати на вино, виберіть кісточки і зробіть з ними так само. Після збору врожаю зазвичай сильно розмножується вишневий слизистий пильщик (мал. 6).
Збирайте листя разом з личинками, а якщо така робота не під силу, обприскайте дерева настоєм тютюну або махорки, тютюнового пилу, полину. Рецепти: 400 г на 10 л гарячої води, настояти дві доби, додати 40 г господарського мила, процідити і застосовувати. Або піввідра подрібнених квітучих рослин полину (700-800 г сухих) настояти протягом доби в 10 л води, кип’ятити 30 хв., процідити, розбавити водою вдвічі та додати 40 г мила.
Суниці – особлива увага
Після тривалого посушливого періоду в липні та серпні найважливіша робота зараз на суничних грядках. Від того, як впораєтесь в цей час, залежить і стан рослин, і урожай майбутнього року.
За літо чого тільки не накопичилося на рослинах. Дуже небезпечний суничний кліщ (мал. 7). Його присутність можна визначити за сильною зморшкуватістю та деформованістю листя, його частковому усиханню. А самі кущі, раз листя погано працює, стають низькорослими і урожай дають поганенький. Нічим кліща не проймеш. Тому відразу після збору врожаю уважно огляньте грядки і всі кущі з ознаками наявності кліща тут же видаліть.
З хімічних препаратів проти кліща можна застосовувати: Неорон, Аполло, Омайт, Тіовіт Джет.
Листові пластинки можуть морщитися і кучерявитись і від стеблової нематоди. Черешки і жилки листя короткі, товсті, роздуті. Не до врожаю таким кущам. Добре, якщо з десяти ягід дві більш-менш нормальними виходять. Суницю, на якій оселилася стеблова нематода, теж з грядок геть.
Може відвідати вас і сунична нематода (мал. 8). На відміну від стеблової вона живиться не всередині тканин рослин, а в пазухах листків і в бруньках. Симптоми бувають різні. Але найчастіше кущі карликові, розріджені, черешки листя лілово-червоні, квітконоси м’ясисті, а бутони зрослись («качани капусти»). І ці кущі викорчуйте. Видаліть також залишки рослин, які загинули через вертицильозне (мал. 9) або фітофторозне (мал. 10) в’янення.
Після такого прочищення плантації подбайте про оздоровлення рослин, які залишилися, і звільнення їх від паразитів. Бачили, напевно, то на нижньому, то на верхньому боці листя суниці, а то й біля основи квіткової кисті або на зав’язях пінисту слиноподібну рідину. Так і здається, ніби ходив хтось по ділянці та плював. Спробуйте обережненько розсунути цю слину, і звідти швидко, ніби блоха, вистрибне жовтувата личинка слинявки-пінниці (мал. 11). Смоктала вона там сік з листа, або квітконоса, або зав’язі. Звичайно, продуктивність від цього не підвищується. А малинно-суничний довгоносик (мал. 12) може повністю позбавити вас врожаю. Адже одна тільки самка, якщо все для неї благополучно складається, в п’яти десятках бутонів яйця відкладе і квітконіжки підгризе. У кожному бутоні – личинка. Зазимує жучок під рослинними залишками, а по весні знов за своє прийметься. Так що рослинні залишки ніяк не можна на грядках залишати. Заощадите час на зборі листя, але ризик все ж великий. Адже від цього залежить врожай.
Сильно псують листя плямистості: біла (мал. 13) та бура (мал. 14) і борошниста роса (мал. 15). Гриби-збудники цих хвороб в тому чи іншому вигляді зберігаються на уражених листках. На старих листках і квітконосах перезимовують і збудники таких хвороб рослин і ягід, як сіра, біла і чорна гниль (мал. 16). Ось чому відразу після збору врожаю і викорчування хворих рослин зріжте і віднесіть з плантації все старе листя і всі рослинні залишки. Після цього, якщо якісь паразити або хвороби дуже дошкуляли, обробіть підходящими речовинами. Проти слинявки-пінниці – вапном-пушонкою, проти суничного кліща і борошнистої роси – колоїдною сіркою (50-100 г на 10 л води), препаратом Тіовіт Джет. Проти плямистостей різних – 1%-вою бордоською рідиною, а також Купроксат, Медян Екстра, Метеор, Чемп, Чемпіон. Ґрунт між рядками постарайтеся розпушувати рази два-три, щоб довгоносик, який пішов на зимівлю, не так комфортно себе почував.
КУПИТИ
Хоча початок вересня і не кращий час для посадки суниці, але після посухи на півдні та сході України можна проводити ці роботи.
Щоб зібрати пристойний урожай вже в майбутньому і щоб у наступні два-три роки рослини добре росли, рясно плодоносили і мало страждали, треба, перш ніж висаджувати розсаду, підготувати ґрунт, подбати, щоб кислотність його була близькою до нейтральної і щоб достатньо було поживних елементів. Ні в якому разі не саджайте нову на тому місці, де тільки що розкорчували старі кущі суниці або малини. Не саджайте після картоплі й помідори. Кращі попередники – зеленні, бобові, морква, цибуля, часник. Не саджайте густо: рослинам буде туго, а різним шкідникам і хворобам – роздолля. Пам’ятайте, що немає більш радикального способу звільнитися від найнебезпечніших паразитів і хвороб, ніж закладання нової плантації оздоровленою, знезараженою розсадою. Рослини краще приживуться, якщо посадите їх в похмуру погоду або ввечері. Не шкодуйте води. І ще дуже важливо: постарайтеся рослини кожного сорту садити окремо. Так легше буде спостерігати, у кого яка слабість і хто чим сильний. Це стосується і стійкості до хвороб, і якості плодів, і величини врожаїв.
Всеукраїнське щотижневе видання “Хазяїн. Дім, сад, город”
Передплачуйте всього за 17,03 грн. в місяць!
Купуйте електронні версії наших нових виданьЩо дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Осіння діагностика
- Газон без кліщів
- Закриваючи літо
- Декоративна смородина: їхня величність Король Едвард VII
