Вибираючи ділянку під суницю, слід пам’ятати, що вона повинна бути захищеною від сильної спеки влітку і від морозного вітру восени і в першій половині зими при відсутності снігу. Якщо зі спекою все просто – мульчувати і поливати, то для захисту від морозу підійде невелике поглиблення до 10 см і знову ж шар мульчі (листя або солома).
Посадки не слід загущувати – між рослинами при посадці суниці бажано витримати 30-40 см. Нагадуємо, що суницю потрібно пересаджувати раз в 5 років, а якщо ваша ділянка не дозволяє робити цього, плантацію можна оновлювати поступово, чергуючи її з овочами і картоплею (кращий попередник для ягід, після якого зазвичай відсутні багаторічні бур’яни на кшталт пирію і молочаю з осотом). При правильному вирощуванні можна стабільно отримувати 100-200 кг ягід з сотки.
Для пересадки намагайтеся використовувати тільки молоді кущики (вуса від 2-3-річних рослин), адже потенціал зростання і майбутнього плодоношення у них набагато вище, ніж у старих, незважаючи на те, що останні виглядають солідніше і більше.
Щоб саджанці зміцніли, ґрунт бажано удобрити. Щоб не купувати дороге добриво для суниці, приготуйте його самі, розвівши у воді 1-2 склянки золи і додавши 1 сірникову коробку селітри.
Також необхідно подбати не тільки за майбутні, але і за сьогоднішніми грядками суниці, адже в кінці літа біля основи нового листя з’являється коріння, а основа куща раз у раз переміщається вгору. Найчастіше через неуважність господарів до цього явища молоденькі корінці всихають і кущі хиріють. Якщо ж не допустити всихання і вчасно підгорнути кущ, він немов отримує друге дихання. Зробивши це, можна бути впевненим у гарному врожаї на майбутній рік, адже рослина не тільки зміцніє, але і утворює плодові бруньки, які закладаються наприкінці літа-на початку осені. Ну і, звичайно ж, полив – піввідра на рослину.
Помилкою буде, якщо ви за порадою сусідів і обірвете старе, але не пошкоджене хворобами листя. Зеленим його ні в якому разі обривати не можна, цю процедуру роблять тільки при ураженні грибками або кліщами (на листі виражена плямистість, воно зморщене). В цьому випадку хворе листя краще спалити.
Не варто забувати і про малину, яка після плодоношення також потребує обрізки, удобрення і поливу. Обрізати її краще відразу, адже в старих пагонах концентруються шкідники. Зазвичай відразу ж після збору ягід (якщо малина неремонтантна), дворічні пагони, стебла вирізають під корінь, не чекаючи пожовтіння листя. Ця процедура звільняє ряди і перешкоджає поширенню пурпурової плямистості. При обрізуванні також видаляють відмерлі і пошкоджені стебла. Взагалі краще видаляти їх відразу ж – незалежно від сезону.
При вирощуванні малини в ряду на 1 погонний метр має припадати 25-30 стебел, а при вирощуванні кущами – 10-12 стебел в кожному. Малина не любить, коли топчуться по її корінню, тому краще прокласти дошки і рухатися по них. Заодно ця операція запобіжить заростанню міжрядь порослю.
З шкідниками боремося й у інших ягідниках. При виявленні перших ознак хвороб уражені органи і частини рослин необхідно зібрати і спалити. Для боротьби з попелицею, крім традиційних інсектицидів, підійде часниковий настій або настій з чорнобривців.
Для тих, хто вирощує ожину, саме час вибрати найдовші батоги, і пригнувши їх до землі, стимулювати коренеутворення, підсипавши землею. До холодів з’являться відводки, наступного року вони зміцніють і через рік ваш ожинник збільшиться в кілька разів.
Догляд необхідний і за плодовими деревами, адже здавна серпень – час збору яблук, груш і слив. Звичайно, селекція не стоїть на місці і свіжими яблучками нині можна поласувати до свята Спаса, але от зимові сорти продовжують наливатися і особливо врожайні культури слід підперти або підв’язати, не допускаючи розломів гілок.
Як тільки плоди досягають технічної стиглості, їх краще зняти, не затягуючи до останнього дня, інакше дерево не встигне набрати сил до зимівлі. Нагадаємо, що яблука і груші слід акуратно відкручувати, обхопивши плід долонею. Зібрані без механічних пошкоджень плоди довго зберігаються.
Хороший господар не дасть пропасти і падалиці, переробивши її на сушку або наливку. Якщо ж падалиця зовсім не годиться для переробки, її потрібно зібрати і спалити або закопати, щоб шкідники, що містяться в ній, загинули.
Всі знають, що таке моніліоз – характерна кільцева гниль на лежалому яблуку. Але, потрапивши на кісточкові культури, грибок поводиться набагато агресивніше, знищуючи цілі дерева абрикоса, вишень і слив. Уражені гілки виглядають обпаленими і дерево починає боротися вже не за урожай, а за життя. Найчастіше такі гілки не відновлюються.
З вподобаних рослин можна зібрати насіння, але не факт, що майбутнє покоління успадкує батьківські властивості. Якщо огірки негібридні і не перезапилилися, вдасться зібрати якісне насіння. А ось томати, завдяки своїй самоплідності, в основному зберігають вихідний сорт. Причому навіть гібридні. Зібравши насіння з вподобаного помідора, можна заощадити на магазинних і бути впевненим в урожаї. Адже нерідкісні випадки підробок насіння, що продається в спецмагазинах та на ринку.
Після збирання овочів землю краще оздоровити, посіявши сидерати: овес, пшеницю, жито, фацелію або гірчицю. Гірчиця дезінфікує ґрунт від шкідників і шкідливих грибків, фацелія – прекрасний медонос, а злаки надають ґрунту структурності.
Павло ЛАГУТА,
біолог, агроном.
м. Слов’янськ Донецької обл.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Ой, цвіте калина на дачі у мене!
- Органічні ягоди: смачно, корисно, але дуже клопітно
- Садимо брусницю вдома
- Вирощуємо ремонтантну суницю
