Боровик із саду

0
358
Боровик

Читати російською мовою

Якщо не вважати трюфель доступний лише обраним, для більшості звичайних людей найціннішим як за живильною цінністю, так і за своїми зовнішніми даними є білий гриб – боровик. І смак у цих грибів відмінний, і вони радують око своєю солідністю і ґрунтовністю.

Але от невдача: їх дуже важко виростити в домашніх умовах. Не тому, що це неможливо технічно, а тому, що дуже складно забезпечити комфортні умови для росту грибниці, адже, проростаючи в природі, міцелій повинен зустріти коріння дерева і створити з ним мікоризу – корисне співжиття, при якому гриб віддає рослині поживні речовини з ґрунту, недоступні для дерева, а натомість отримує цукри та інші корисності.

В мішку або на стелажі такі умови відтворити вкрай складно, от і не займаються в господарствах цим. А оскільки попит завжди народжує пропозицію, кожен дачник хотів би виростити не печериці та гливи, а саме білий гриб – останнім часом почав з’являтися міцелій білих грибів, вирощених штучно. Але садити його потрібно в ґрунт. Ось і виникають питання, головне з яких – з якими рослинами дружить білий гриб?

Класичні білі гриби р. Boletus мають кілька різновидів:

  1. Перший з них називається ялиновий (Boletus edulis). Гриби мають спочатку білий або світлий капелюшок, яка стає коричнюватим по мірі дорослішання гриба, набуваючи темно-бурого забарвлення і гладку або злегка зморшкувату поверхню. Діаметр капелюшка 6-25 см, а його нижня поверхня трубчаста і має спочатку білий, а потім приємний жовто-зеленуватий вигляд. Ніжка такого гриба в діаметрі варіює від 1,5 до 6 см, а в довжину досягає 20 см. Такий гриб росте в хвойних лісах, але зрідка зустрічається і в змішаних.
  2. Друга форма називається сітчаста (Boletus aestivalis), при якій поверхня гриба зовні схожа на диню – з буруватим візерунком. Діаметр капелюшка досягає 30 см, а висота ніжки – 25 см. Ростуть такі гриби в дубових лісах і більш ароматні, ніж їх побратими з хвойників.
  3. Існує темно-бронзова форма гриба (Boletus aureus) з шоколадним кольором капелюшка, діаметр якого досягає 20 см, а довжина гриба – 12 см. Цей гриб також росте в дубових і листяних лісах з домішкою вільхи та берези.
  4. Бувають й інші, менш цінні різновиди, характерні для дубових або дубово-букових лісів з домішкою осики та інших дерев підліска: боровик вкорінений або червонуватий, боровик королівський, дубовик та інші.

При вирощуванні грибниці потрібно відтворити умови лісу. Найбільш часто гриби намагаються вирощувати зі спор диких видів, розкришивши й закопавши шматки капелюшка, або вимиваючи спори з ним водою і розливаючи рідину по ділянці. Краще всього, коли дозріле плодове тіло садять під тим видом дерев, де його знайшли в природі притіненому, помірно вологому місці. Зазвичай посів роблять у грибний сезон, у вересні – жовтні, коли є свіжозібрані гриби. Сухі гриби для цієї операції менш придатні, а заморожені й зовсім непридатні.

Грибу для розвитку потрібна вода і, зібравши 10-15 зрілих капелюшків з діаметром 10-20 см, можна приготувати грибний коктейль, подрібнивши їх вручну, а краще блендером або м’ясорубкою і виливши отримане пюре у відро з дощовою водою. Воду можна підсолодити, додавши у відро 1/3 склянки цукру і дати суміші настоятися кілька годин для активації спор. Необов’язково для отримання спор брати добірні гриби, не біда, якщо капелюшок червивий або сухий, спор з нього вистачить для експерименту. Помістивши будь зрілий гриб на папір капелюшком вниз, можна отримати точний відбиток зі спор, немов фото.

Отриману воду зі спорами бажано виливати в метрі від обраного дерева, але не згори на землю, а під дерен, викопавши ямку на штик лопати, і коли розкриються дрібні корінці дерева, вилити воду на них. Для однієї ямки потрібно 0,5-1 л концентрату.

Після посіву бажано закрити дерен і як слід пролити це місце водою. Краще навіть не лити воду, а збризкувати ґрунт дощиком. Пошкоджені ділянки коренів будуть гілкуватися, і ймовірність їх зустрічі з міцелієм в цьому випадку зростає. Викопуються ямки в шаховому порядку, для підвищення ймовірності впровадження гриба.

Зростаючому міцелію також потрібна вода, бажано поливати дерево дощиком і після посадки. У цьому випадку коріння дерева будуть недалеко від поверхні й грибниці буде комфортно. Поверхню ґрунту в цьому випадку краще покрити соломою або листям, імітуючи листову підстилку в лісі. Якщо гриб приживеться, вже через рік – два на вашій ділянці з’являться перші плодові тіла.

Другий спосіб вирощування полягає у створенні ям, заповнених листовою підстилкою з дубового листя. Додатково, в невеликій кількості (по 5%) вноситься кінський гній і перегнила дубова деревина. Компоненти укладаються шарами: 20 см листя, яке пересипається зверху гноєм і дубовою крихтою. Після того, як укладання ями завершено, її поливають слабким розчином сечовини або аміачної селітри (1 сірникову коробку – на 1 відро води) і час від часу перемішують.

Після ферментації суміш укладають шарами за 12-15 см, присипаючи землею. В яму укладають не менше 3 таких шарів і впроваджують міцелій або шматки природної грибниці, розташовуючи ямки в шаховому порядку 30х30 см, після чого присипають землею. Для успіху цієї операції також бажана наявність дерев, а якщо дуба або осики немає поблизу – можна спробувати грушу, адже саме вони найбільш часто ростуть в таких лісах.

Павло ЛАГУТА.
м. Слов’янськ Донецької обл.

У вересні вийде спецвипуск газети «Хазяїн» –
«Грибы»
, автор якого – біолог Павло ЛАГУТА – у доступній формі розповість про вирощування різних грибів. Оформити передплату на цей та інші наші спецвипуски можна в будь-якому поштовому відділенні України (передплатні індекси 37905, 68861).

Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати: