Зміст
Цю зелену рослину, яка прийшла до нас з Японії, зрідка можна побачити на міських бордюрах як декоративну. Багато хто і не здогадується про її харчові якості. Адже для нас це досить нова культура, а на батьківщині її вирощують багато сотень років.
Харчові якості
Соковита і ароматна зелень перили містить повний перелік макро- і мікроелементів, різних вітамінів і біологічно активних речовин, з яких практично всі необхідні людському організму і підходять усім. У листі багато мінеральних речовин і ефірних олій, а за вмістом провітаміну вона перевершує моркву. Так що її можна сміливо використовувати в їжу, з великою користю для організму.
Зелень перили має анісовий м’який або лимонний аромат. Смак соковитий, дуже ніжний, злегка перцевий. Крім вживання її в їжу в свіжому вигляді, маринують, солять і застосовують у багатьох соусах. Сухе листя перетирають (часто сорти з зеленим листям), роблячи ароматичну добавку до страв з м’яса і овочів. Червонолисті сорти використовують для солінь, вони надають їм приємного кольору. В Японії червонолисті сорти застосовують у засолюванні стахіса, для зміни кольору на червоний і придбання приємного аромату.
Лікувальний ефект мають ефірні олії, наявні в насінні і листках. Використовують відвари як болезаспокійливий засіб з антисептичною дією. Вони добре заспокоюють при кашлі, застуді, бронхіті, також їх застосовують як потогінний засіб.
В Японії перила присутня в парфумерії і косметиці, у екстрактах і оліях, бо володіє протизапальною та антисептичною дією. Олії допомагають проблемній шкірі обличчя, знімаючи свербіж і подразнення, при цьому живлячи і зволожуючи її. Відвари з зелені перили живлять клітини шкіри обличчя, тіла, мають антиоксиданти і зігріваючий ефект. Насіння часто застосовується у ніжній дитячій косметиці. На основі природних матеріалів роблять маски для обличчя, креми для шкіри, шампуні тощо.
Біологічні особливості
Перила представляє собою багаторічну рослину родини ясноткових (губоцвітих). Її кущик рідко виростає більше 60 см. Пагони і листя мають різнокольорове забарвлення (червоні, рожево-фіолетові і зелені), що в комбінації з невибагливістю і здатністю давати рясний самосів дозволяє використовувати її як перспективну декоративну рослину.
Зазвичай вирощують дві форми перили: Базилікову і Нанкінську. Першу – для ефірної олії, яку отримують з насіння. Другу – для отримання пряно-смакової зелені, для салатів та інших страв. Сортів її в нашій країні мало. Відомі сорти: Росинка, який виділився скоростиглістю, холодостійкістю, при цьому період вегетації становить 150 днів; сорт Пам’яті Коваса, який відрізняється скоростиглістю. Найчастіше використовують японські сорти. З них найбільш популярні: Аошисо-зеленолиста і Акашисо-червонолиста, які мають високі і стабільні врожаї зелені.
Особливості агротехніки
Перила добре росте на пухких, поживних ґрунтах, але не піщаних (буде відчувати нестачу вологи). Для отримання ніжної зелені, перилу вирощують розсадою, горщиковим методом. Її насіння проростає повільно. Краще замочувати його перед посівом на 48 годин у воді, бажано міняти воду після закінчення десяти годин.
В квітні або травні зазвичай насіння висівають в ґрунтову суміш на розсаду. Щоб відібрати сильні сходи, сійте загущено. Потім відібрані сходи висаджують у ґрунт на відстані до 30 см кущ від куща.
Наступного року перилу вже сіяти не доведеться. Вона самостійно дасть самосів, залишиться тільки його прорідити або розсадити на потрібній відстані (20-30 см в рядку і трохи ширше в міжряддях для зручності догляду).
Основний догляд – це розпушування ґрунту і боротьба з бур’янами, прополювання і періодичне поливання.
Збір врожаю
Зрізувати пагони краще до цвітіння, але найбільш ароматні вони – як тільки перила почне цвісти. Зріз проводять приблизно від землі на 10 см. Виходить в основному два зрізи зелені за сезон. Врожайність залежить від умов вирощування. При доброму догляді може доходити до 5 кг з кв. м грядки.
Якщо листя перили використовувати для прикраси квіткових композицій, то треба зрізувати зелень до цвітіння.
Тиждень можна зберігати свіжу зелень в закритій тарі (крім поліетиленових пакетів – листя загниває), в холодильнику. Для тривалого зберігання її навіть засолюють.
Денис ТЕРЕНТЬЄВ.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Як я вирощую полуницю
- Що з чим посадити, щоб усім було добре?
- Перці люблять тепло і турботу
- Ендивій – листовий цикорій
