Щастя – це коли тобі нічого не потрібно на даний момент,
крім того, що вже є.
Ельчин САФАРЛІ.
Непомітно за буднями і святами взяв свій стрімкий розбіг перший весняний місяць. Як і для більшості садівників та городників, для мене це довгоочікувана і бажана пора: після довгої та виснажливої зими так хочеться швидше вибратися з кам’яного міста на природу, пройтися ділянкою, підійти до кожного деревця та кущика у своєму саду. Вклонитися, привітати їх, розпитати про життя-буття.
У цьому плані не можу не погодитися з великим письменником К. Чапеком (який, до речі, був і великим садівником): він, немов прочитавши думки таких, як я, виклав їх гарно і, в той же час, лаконічно, з властивим йому почуттям гумору: «Щоб зобразити відповідно до істини і давніх традицій березень садівника, слід насамперед чітко розрізняти дві речі: а) що садівник повинен і хоче зробити і б) що він дійсно робить, не маючи можливості зробити більше.
Чого він пристрасно і жадібно хоче, це і так зрозуміло: він хоче прибрати хвою і відкрити клумби, рити, копати, дренувати, розпушувати, згрібати, вирівнювати, поливати, робити відводки, підрізати, саджати, пересаджувати, підв’язувати, обприскувати, проводити підживлення, полоти, підсаджувати, сіяти, чистити, підстригати, відганяти горобців і дроздів, принюхуватися до землі, виколупувати паростки бур’янів, захоплюватися розквітлими пролісками, витирати піт з обличчя, випрямляти поперек, їсти і пити за десятьох, взагалі жити повним, кипучим весняним садівничим життям.
Замість цього він лається, земля – досі або знову замерзла, метушиться у себе в хаті, як спійманий звір у клітці, якщо сад знову завалило снігом, сидить з нежитем біля печі… – дивиться, як спливають дорогі деньки, переслідуваний всілякими негараздами, ударами долі… тож майте на увазі: «березень – найкращий місяць для підготовки саду до приходу весни».
Як би не хотілося садівникам скоріше приступити до земельних робіт, все ж березень – це часто ще не той місяць (згадаймо хоча б кінець березня позаминулого року!), коли варто починати реалізовувати намічені плани. Має сенс хіба що продовжувати вирощування розсади однорічників, томата, перцю, баклажана та інших культур. На ділянці можна возитися собі на втіху: наводити порядок, прибирати торішні рослинні залишки, зробити ревізію поливної системи, по можливості привести в порядок грядки і пристовбурні кола і т. д. Ближче до кінця місяця звільняють штамби дерев від зимової обв’язки, основні скелетні гілки очищають від відмерлої кори, мохів і лишайників. В останні дні березня або в першій декаді квітня можна почистити стічні канавки на знижених місцях ділянки. Особливо боїться застою води садова суниця. Ця культура запріває під крижаною кіркою, якщо її вчасно не прибрати.
Не зашкодить і садова косметика, яка теж потребує і часу, і певних витрат. Треба обов’язково побілити стовбури дерев і скелетні гілки, якщо це не було зроблено восени або побілку змило снігом та дощами. Взагалі, робота на ділянці завжди знайдеться. А зараз треба рівномірно розподілити сили, виділяючи найголовніше на даний момент. Всі дії підкаже погода і сама природа. Події квапити не треба, вони вас самі підстьобнуть.
Рядки з листів
Криза не страшна
Газету «Хазяїн» передплачуємо вже 15 років, з неї дізнаємося багато чого корисного і нового. На своїй ділянці вирощуємо практично всі культури, які потрібні для прожитку сім’ї.
Ось і минулого спекотного літа ми забезпечили себе повністю картоплею, морквою, буряком, капустою, цибулею, часником, томатами, огірками. Виростили також твердошкірий гарбуз сорту Грибовський кущовий 189, яким ласували всю зиму.
Так що, незважаючи на існуючу кризу в економіці, ми благополучно дожили до нинішньої весни, з новими силами починаємо новий садово-городній сезон, тому що сподіваємося лише на власні руки. А з ними – ніяка криза не страшна.
Л. П. ДМИТРЕНКО.
м. Глобине
Полтавської обл.
Великі, м’ясисті, смачні
Щороку купую насіння томатів і інших овочевих культур у Дениса Терентьєва та інших відомих городників України, з якими познайомилася через газету «Хазяїн».
Їх насіння мене ще жодного разу не підвело, схожість завжди добра на відміну від насіння, яке раніше купувала в садових центрах і на ринку. Торік придбала у Дениса насіння томатів салатного сорту.
Розсаду спочатку вирощувала в квартирі, а у травні пересадила в парник. Квіткові китиці з’явилися в червні, а вже в кінці липня ми збирали перші великі, м’ясисті, дуже смачні плоди. Сусіди приходили помилуватися їх красою. Агротехніку застосовували звичайну, тільки обов’язково треба підв’язувати стебло і навіть китиці, так як під вагою врожаю гілки можуть зламатися.
Н. Г. КИСЛЯК.
м. Знам’янка
Кіровоградської обл.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Як я вирощую полуницю
- Інжир або смоква – приємна і корисна
- Грудень: догляд за газоном, роботи в квітнику
- Зелені домашні вихованці
