Як зрозуміти чи здорова корова

0
864
Здорова ли корова

Багато жителів села хотіли б завести корову. Але з кожним роком стає все важче справлятися з нею. У першу чергу є проблеми з кормами і пасовищем. Не менш важливо стежити і підтримувати здоров’я корівки. На превеликий жаль, зараз ветеринарне обслуговування залишає бажати кращого. Найчастіше власникам корів самим доводиться ставити діагноз і лікувати. Наводимо матеріал, який хоча б трохи зможе допомогти людям, які вирішили завести корову, підтримувати її здоров’я.

Я люблю тебе, корово,
Від копит і до хвоста.
Будь плодовита і здорова
І в спілкуванні проста!

У здорової корови – добрий апетит

У здорової тварини бадьорий вигляд, гарна реакція на зовнішні подразники. Досить грюкнути в долоні, як вона тут же поведе вухами або озирнеться на звук. Тварина охоче встає, прислухається до шелесту. Вгодованість, як правило, середня, шкіра еластична, шерсть блискуча, добре утримується у волосяних цибулинах, линяння своєчасне, очі чисті та ясні. Ніс або носове дзеркало холодне і вологе. У копитних тварин роговий башмак помірний. Живність охоче поїдає корм. Жуйні тварини через 15-20 хв. після закінчення годування протягом 20-40 хв. ритмічно відригують прийнятий корм і ретельно його пережовують. Час, протягом якого корова або коза, вівця відригують, пережовують і повторно проковтують корм, називається жуйним періодом. У здорових дорослих тварин за добу буває 6-8, у молодих – до 16 жуйних періодів.

Чим і як виміряти температуру

Важливі показники стану здоров’я – температура тіла, частота пульсу, дихальних рухів, скорочень рубця. У разі захворювання тварина пригнічена, мляво відгукується на поклик господаря, хвіст опущений. Тварина більше лежить, неохоче встає, на пасовищі відстає від стада, погано їсть. Іноді виявляється дивний апетит: поїдає зіпсований корм, облизує брудні стіни, п’є сечу або забруднену воду. Ніс або носове дзеркало стає сухим і гарячим, шерсть тьмяніє, легко висмикується, шкіра менш еластична, суха або, навпаки, волога, копита втрачають блиск, часто на поверхні з’являються тріщини.

Температуру тіла тварини вимірюють звичайним (якщо немає ветеринарного) термометром. Його попередньо обтирають розчином фурациліну (1:1000), 3%-вим розчином лізолу або карболової кислоти. Потім змащують вазеліном або іншою маззю, яка не викликає подразнення, відводять хвіст злегка убік і обережно обертальними рухами вводять термометр в задній отвір. Великим тваринам – на всю довжину термометра, дрібним – на 1/2-1/3 довжини. Щоб він не випав і не розбився, його закріплюють на хвості зажимом або тасьмою і залишають на 10 хв. Потім витягують, очищають ватою або м’якою ганчіркою, дивляться показники температури, промивають і поміщають в банку з дезрозчином. У хворих тварин температуру тіла вимірюють не менше двох разів на день.

Частоту дихальних рухів визначають при спокійному стані тварини з руху грудної клітки або пахів. Частішати дихання може в задушливих, погано провітрюваних приміщеннях, при заразних недугах, перегріванні, захворюваннях легенів, серця, при інших запаленнях.

Частоту серцевих скорочень (пульсу) визначають за серцевим поштовхом долонею руки в лівій підлопатковій області. Прискорений пульс відзначається при заразних захворюваннях, знаходженні в задушливих приміщеннях, при захворюваннях серця, отруєннях. Уповільнення серцевих скорочень буває при занепаді сил, захворюваннях нервової системи.

Коротка, млява жуйка, повільні, слабкі скорочення рубця бувають при захворюванні передшлунків (рубець, книжка, сітка), сичуга, при багатьох заразних і паразитарних хворобах, порушенні обміну речовин.

Клізма об’ємом в 10-15 літрів!

При перших ознаках захворювання тварину відокремлюють від інших, надають спокій, якщо є можливість, забезпечують більш довгу прив’язь або зовсім звільняють від неї, щоб тварина відчувала себе в стійлі комфортно.

Всі ліки найкраще давати через рот. Якщо тварина в змозі приймати воду або їжу, то ліки треба ретельно змішати з невеликою кількістю корму. Рідкі препарати можна давати з гумової пляшки або спринцівки. Якщо немає гумової пляшки, можна користуватися пластмасовою або, на худий кінець, скляною, дотримуючись обережності, щоб вона не потрапила на зуби. При цьому не треба занадто високо піднімати голову тварини – це ускладнює ковтання. Язик має бути вільним. Ліки не можна давати через рот, якщо болить глотка або утруднене дихання.

Для очищення товстого відділу кишечника, живлення його або заспокоєння тваринам призначають клізми. Для вливання потрібна клістирна чашка з гумовою трубкою довжиною 1,5 м. Для дрібних тварин годиться спринцівка. Об’єм однієї клізми: для великих тварин – 10-15 л, для овець, кіз і свиней – 2 л, для собак – 0,5 л. Якщо лікар призначив обволікаючі, в’яжучі або заспокійливі клізми, то об’єм її менше, клізму ставлять під невеликим тиском, щоб лікарська речовина глибше проникала в кишечник. Як обволікаючий засіб застосовують рідкий крохмальний клейстер, відвар лляного насіння. Як в’яжучий використовують галун (0,5-1 г на 1-2 л води), марганцівку (1:50000) або танін. Дрібним тваринам можна давати міцний чай. Як живильні засоби при важкому стані хворого можна застосовувати цукор, мед.

Всеукраїнське щотижневе видання “Хазяїн. Дім, сад, город”

Передплачуйте всього за 17,03 грн. в місяць!