Горять багаття осінні

0
36
Горят костры осенние

Читати російською мовою

Цитата номера
Вже пізно повертатися назад,
щоб все правильно почати,
але ще не пізно йти далі,
щоб все правильно закінчити.
Ошо.

Прихід осені у кожного з нас викликає різні асоціації. Початок вересня традиційно збігається з початком чергового навчального року в школах і вузах, Днем знань. Але це в основному стосується дітей і педагогів. Хоча, не меншою мірою, і батьків, дідусів і бабусь, адже зібрати дитину в школу нині справа неабияка. У сенсі – недешева. Хоча, як висловився один знайомий учитель, «свято першого дзвоника для учнів і вчителів – це все одно, що для коня – початок весняної посівної». Можливо, дещо і несподіване порівняння, нестандартне, але, в принципі, вірне. Радість від нього скороминуща, адже попереду чекає нелегкий і напружений навчальний марафон з короткочасними проблисками справжньої радості – канікулами.

У власників присадибних і дачних ділянок осінь – напружена пора нелегкої роботи по збору вирощеного врожаю, його закладення на зберігання і переробки у вигляді різних консервів, солінь і варення.

«У мене ж осінь асоціюється з безперервними багаттями на вулицях, городах, в садах, парках, – сумно констатує І. Ф. Грищенко з м. Овідіополь Одеської області. – Здавалося б, невинне на вигляд заняття стає причиною багатьох бід і незручностей. А скільки шкоди такі стихійні багаття приносять живій природі?! Землі-годувальниці, її мешканцям, екології. Я вже не кажу про астматиків, які задихаються в буквальному сенсі слова від задушливих і отруйних газів».

Важко щось заперечити Івану Федоровичу. Як то кажуть, «вже скільки разів твердили світу, а віз і нині там». Подивіться навколо себе, як повсюдно палять не тільки залишки бур’янів, гички та сухого листя в садах і на городах, стерню на прибраних полях, намагаючись навести порядок на земельних ділянках, але і сухостій на луках, у перелісках і невгіддях.

Вогонь при цьому знищує все на своєму шляху, виходячи з-під контролю, руйнує поверхневий шар ґрунту, живі мікроорганізми в ньому, мешканців фауни – їжачків, зайців, ящірок, мишей, пташок, хробаків та іншу живність. Від необережного поводження з вогнем нерідко трапляються масштабні пожежі, особливо після виїздів любителів відпочити на природі у вихідні та святкові дні.

«Нещодавно став свідком жахливого випадку, – це рядки з листа нашого читача В. М. Шуляка з Заліщицького району Тернопільської області, – який поставив на ноги службу з надзвичайних ситуацій. Одна жаліслива старенька вирішила підпалити на своєму городі купу зібраного сміття. Але не врахувала при цьому однієї «дрібниці» – вітряної погоди. В результаті «червоний пі-
вень» пішов гуляти по селу, знищивши пожнивні залишки на цілій вулиці, а також кілька приміщень занедбаної колгоспної ферми. Добре ще, що ніхто при цьому серйозно не постраждав, хоча переполоху старенька наробила чималого. Відбулися, як кажуть, легким переляком, але де гарантія, що подібне не повториться в інших місцях?»

Поки думав, що ж відповісти читачеві, як сам став свідком такого випадку.

Осінній вечір вже накрив все навколо чорним покривалом. У непроглядній темряві ледь виднілися рідкісні зірочки на небі. Вулиця вже занурилася в глибокий сон. І раптом стало видно, немов вдень, у вікнах промайнула заграва, що піднялася вище даху. «Боже, знову щось сталося!» – намагаючись відігнати з голови погані думки, швидко одягнувся і вискочив на двір. На сусідському подвір’ї металися тіні, хтось поливав водою зі шланга заготовлені на зиму складені поліна дров, що зайнялися під навісом. Сусідка рятувала курей, які сполошилися в сараї. На всій вулиці заголосили налякані собаки.

Вже вранці з’ясувалося, що винуватцем виявився сам… господар подвір’я, який вирішив підпалити кукурудзяні качани, зібрані вдень у величезну купу посеред городу. Час для цього вибрав вже темний, щоб менше хто бачив і не скаржився на дим. Все б і пройшло непомітно, але в події втрутився вітер, який розметав жар по окрузі, ледь не наробивши великої біди.

А осінь тільки почалася. Золоті деньки зміняться рясним листопадом, який викличе нову хвилю багать по всій Україні. А в компост листя не пробували закласти?..

Рядки з листів

Не за правилами

Вважається, що не можна розміщувати на одному і тому ж місці однакові овочі кілька років поспіль. А я ось вже декілька сезонів порушую ці неписані правила і вирощую відмінну картоплю на постійному місці.

Поступаю так. Після збирання врожаю бульби мию, сортую, сушу і тільки потім прибираю в підвал. Землю скопую і засіваю ділянку житом. Навесні неглибоко (10-15 см) перекопую город, а при посадці картоплі в кожну лунку висипаю по жмені золи і перезимувале листя тополі. Картопляні грядки обсаджую м’ятою, календулою, квасолею.

П. С. КОПИЛ,
м. Арбузинка
Миколаївської обл.

Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати:

Оставьте ответ

Пожалуйста, оставьте свой комментарий
Пожалуйста, введите здесь свое имя