Зміст
Хоча спаржа активно вирощується в Європі, для наших фермерів, дачників і городників вона залишається маловідомою культурою. Багато дачників і фермерів просто не знають, як до неї підступитися.
Трохи історії
«Ну і даремно, – говорить Олег ДЕМЧЕНКО – фермер із села Любимівка Херсонської області. – Виростити спаржу не складніше, ніж картоплю або помідори». Свій агробізнес Олег, як і більшість фермерів, починав з традиційних для Херсонщини культур: цибулі, помідорів, полуниці, але реалізувати їх було досить складно, він вирішив зайнятися нішевими культурами. Першою експериментальною культурою був шафран, який Олег успішно вирощує вже п’ять років (своїм досвідом вирощування цієї рослини він вже ділився з читачами «Хазяїна»). Такою альтернативною культурою стала спаржа (аспарагус). Спаржею Олег займається вже три роки, під цією культурою у нього один гектар, але так як вона затребувана на ринку, рентабельна, та ще й не складна у вирощуванні, з часом він планує розширити площі до 10-12 га.
Посадка
«Найпростіше спаржу висаджувати дворічними саджанцями. Посадка поділом куща, а тим більше вирощування саджанців з насіння – це вже для фахівців. Новачкові, що перший рік працює зі спаржею, це досить важко. Та й перший урожай своєї спаржі, висаджуючи саджанці-дворічки, отримаєте набагато раніше. А вже коли прийде досвід, можна спробувати розмножувати аспарагус і поділом куща, і насінням», – радить Олег Демченко.
Спаржа – невибаглива культура, хоча, як і у будь-якої іншої рослини, у неї є свої особливості. Зокрема, спаржа віддає перевагу сонячним місцям і добре дренованим родючим ґрунтам, але непогано росте і на супіщаних, якщо їх добре удобрити. Не переносить тільки дуже щільні глинисті ґрунти і високий рівень ґрунтових вод. Тим, кому не пощастило з ділянкою, можна спробувати вирощувати спаржу на високих грядках.
Спаржа – рослина багаторічна, на одному місці буде рости не менше восьми років. Так що перед посадкою ґрунт потрібно гарненько обробити (перекопати, очистити від бур’янів і т. д .) і удобрити. Спаржа чудово реагує на підживлення органікою: якщо у вас є добре перепрілий перегній, внесіть його під перекопування з розрахунку 10 кг на 1 кв. м (1 т на сотку), якщо буде більше – не біда.
Саджанці спаржі висаджуємо в травні, щоб вони встигли добре вкоренитися і підрости до зими. При посадці викопуємо траншеї глибиною 35 см, відстані між рядами робимо 1,7 м, між рослинами – 50 см. «Частіше садити не рекомендую, згодом кущі розростуться і зімкнуться між собою, – ділиться своїми враженнями фермер. – Кореневища акуратно укладаємо в траншею і присипаємо приблизно на 10 см, рясно поливаємо. У такому вигляді вони будуть перебувати, поки не проростуть. Коли паросток вже набере силу і буде визирати з траншеї, траншею порівнюємо з поверхнею землі.
При такому способі посадки перший урожай власної спаржі можна збирати вже наступного року».
Прибираємо урожай
Зрізання пагонів починають з початку або середини квітня (залежно від погодних умов) і закінчують в кінці червня, а іноді й на початку липня. Тобто період збору врожаю триває десь 2,5-3 місяці. Перший рік пагони зрізують протягом одного місяця. Так роблять, щоб не послабити молоду рослину.
Види спаржі
«Ми вирощуємо зелену і фіолетову спаржу. Білої поки у нас немає. У неї більш складна технологія вирощування, потрібно постійно насипати гребені, додатково вкривати плівкою, щоб вона не потрапила під сонце, інакше позеленіє. А це додаткові витрати, і ми поки до цього не готові», – зазначив Олег Демченко.
Зелена спаржа росте дуже швидко. За добу пагони виростають на 10-15 см і їх потрібно щодня зрізати. Для цього розгрібають ґрунт вглиб на 1-2 см. Пагони акуратно зрізують, щоб не пошкодити наступні паростки, що йдуть знизу до поверхні. Дуже важливо зрізувати пагони спаржі до розкриття їх головок, поки паросток не пустив додаткових бічних гілочок. Переспіла спаржа груба і несмачна – це вже фактично брак.
Особливо складно отримати товарну продукцію в спекотне літо. «У спеку спаржа ще не встигає вирости, як вже розпускається, і тому буває дуже багато браку», – пояснює фермер.
На дачному або присадибному господарстві фермер радить висаджувати не менше двох десятків кущів, з яких щодня можна зібрати 0,5-1 кг спаржі. А при промисловому вирощуванні потрібно займати під спаржу не менше одного гектара, інакше бізнес буде нерентабельним.
Технологія вирощування фіолетової спаржі приблизно така ж, як і зеленої.
Вирощування розсади
«Ми, як і більшість новачків, вирощувати спаржу почали дворічними саджанцями, які придбали в сусідньому фермерському господарстві. Але, познайомившись з цією культурою ближче і набравшись досвіду, стали самі вирощувати розсаду з насіння. Саджанці у нас вже на підході. І вже наступного року плануємо закладати нову плантацію своїми саджанцями», – розповідає Олег Демченко.
Для того, щоб виростити розсаду, насіння спаржі висівають ранньою весною в ящики або стаканчики для розсади, а потім вже висаджують або відразу висівають у відкритий ґрунт. Доглядати за розсадою спаржі потрібно так само, як за розсадою будь-якої іншої культури: своєчасні поливи, розпушування ґрунту, видалення бур’янів.
При доброму догляді до осені формуються здорові рослини з могутнім корінням і 3-5 пагонами висотою 25-40 см. Перед настанням заморозків, в жовтні, наземні пагони спаржі зрізують на 10 см вище поверхні ґрунту, а саму рослину закривають товстим шаром мульчі, щоб не підмерзла. У такому вигляді рослини зимують. Навесні розсаду викопують і пересаджують на постійне місце, або ж залишають ще на рік в розсаднику, а висаджують на постійне місце наступної весни.
Спаржа – дводомна рослина. Тому, щоб отримати своє насіння, потрібно мати жіночі та чоловічі рослини. Кількість чоловічих і жіночих рослин при посіві насіння виходить приблизно однаковим. На жіночих екземплярах утворюються ягідки червоного кольору, в кожній знаходиться максимум дві насінини, що зберігають схожість до 5 років.
Догляд
Догляд за спаржею досить простий і в основному зводиться до прополки, розпушування і поливу. Причому прополювати потрібно в основному молоді рослини, розростаючись, спаржа витісняє бур’яни сама. Мульчування міжрядь також допоможе в боротьбі з бур’янами, крім того, мульча – прекрасне органічне добриво, яке сприяє підвищенню врожайності культури.
Спаржа – досить посухостійка рослина. Глибина її коренів з часом досягає декількох метрів, і вона цілком може прожити без додаткового поливу. Але відразу після посадки і в перші рік-два її потрібно обов’язково поливати. Стежте, щоб ґрунт під рослиною завжди був злегка вологим.
У сухому ґрунті пагони стають волокнистими, твердими і гіркуватими на смак. Вся наша спаржа закладена на краплинному підземному зрошенні, яке розраховане на 8 років. Якщо ж у вас немає системи зрошення, поливати спаржу доведеться вручну з лійки. Поливати необхідно невеликими порціями, але систематично. Заливати рослину ні до чого, спаржа цього не любить, але і пересохлий ґрунт не піде їй на користь.
Розпушування бажано проводити після кожного поливу, але не менше 7-8 разів за сезон.
Після закінчення збирання врожаю у кожної рослини повинно залишатися не менше 3-5 пагонів, які, розвиваючись, утворюють потужні стебла з гілками.
Восени спаржу можна підживити органічними і комплексними мінеральними добривами.
Шкідники
Спаржа досить стійка до шкідників і хвороб. Росте вона швидко, відразу ж йде на зріз. Шкідники просто не встигають на неї напасти і розвинутися. Основний шкідник – попелиця, але вона нападає вже після збору врожаю, коли кущі виростають в зріст людини і вона вже не страшна. Проти сисних і гризуть комах (спаржевий листоїд, спаржева муха і т. д.) використовують біопрепарати Біофіт, Актофіт. «Хімічні препарати намагаємося не застосовувати – ми прихильники органічного землеробства», – розповідає Олег Демченко.
Спаржа може уражатися грибковими інфекціями (фузаріоз, іржа, фомоз, церкоспороз, гниль коренів спаржі, червона гниль спаржі, чорнувата плямистість), бактеріозом спаржі та вірусним захворюванням – мозаїкою спаржі.
Розвитку грибкових захворювань сприяють надлишок азоту в ґрунті, засміченість бур’янами посадок спаржі, високий рівень ґрунтових вод, недостатнє розпушування ґрунту і занадто раннє зрізування стебел восени, недотримання сівозміни. Спаржу не слід висаджувати на тих полях, де раніше вирощували люцерну, конюшину, картоплю, цукровий буряк, а також селерові культури.
Основний спосіб запобігання захворюванню – дотримання технології вирощування і своєчасна боротьба з шкідниками. Хворі рослини обробляють фунгіцидами системної дії. На даний час є величезний вибір фунгіцидів, в тому числі і біофунгіцидів (Фітоспорин, Триходермін, Алірин-Б тощо), абсолютно нешкідливих для людини і тварин.
Найбільш часто зустрічається захворювання – червона гниль коренів. У хворих рослин відмирають коренева шийка і корені. Загибель коренів призводить до відмирання надземної частини рослини.
Якщо зараження не дуже сильне, то місце скупчення інфекції обробляють Фундазолом й ізолюють товстою поліетиленовою плівкою. У разі сильного зараження рослини знищують і на новому місці висаджують нову плантацію спаржі.
Підготовка до зими
Спаржа – морозостійка культура і легко переносить навіть 30-градусні морози. Підгортати і вкривати на зиму потрібно тільки розсаду і молоді рослини (дво-, трирічні), але для перестраховки можна вкрити й старі.
Восени (десь у другій половині жовтня) сухі пагони спаржі треба обережно зрізати біля самої землі, намагаючись не пошкодити кореневище, і спалити. Цю процедуру обов’язково потрібно проробляти, якщо ваша спаржа уражена шкідниками або хворобами (іржа, спаржева муха і т. д.), у здорового аспарагуса пагони можна і не зрізати. На початку листопада, ще до настання заморозків, спаржу вкривають шаром мульчі 8-10 см (соломою, торфом і т. д.). Рано навесні мульчу розпушують і закладають в ґрунт в якості підживлення. Так робити потрібно щороку.
Підготувала Олена БЕРЕЗКІНА.
Фото з архіву
Олега ДЕМЧЕНКА.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Теплиця для багатого врожаю
- Картопля дружить з капустою
- Порядок у малиннику
- Рапунцель – польовий салат
