Дві причини, чому персик не плодоносить

0
297
Реклама

Зимостійкість

Дерева персика пошкоджуються не тільки низькими зимовими температурами, але й при їх різких перепадах. В окремі роки буває підмерзання не тільки квіткових бруньок, але і пагонів. Щоб цього уникнути, слід висаджувати персик в захищених місцях. Особливо добре він вдається з південної сторони будівель, у дворах або в глибині саду. Головне – прикрити його від панівних вітрів.

Не менш важливий і підбір зимостійких та районованих сортів. Найперспективнішими і популярними в Україні на даний момент визнані такі сорти персика, як: Богун, Ветеран, Гібрид 13, Гривня, Донецький жовтий, Київський ранній, Лісостеповий, Пам’яті Родіонова, Посол Миру, Редхейвен, Хароу Діамонт.

Багато садівників також вирощують персики з кісточки, відбираючи самостійно найстійкіші форми. На відміну від більшості кісточкових сіянці персика часто виявляються із плодами, схожими на ті, які росли на материнській рослині. Але завжди мають ряд відмінностей, наприклад, відрізняються зимостійкістю або терміном дозрівання. Тому, висіваючи їх, можна відібрати більш стійкі форми для своїх кліматичних умов.

Отже, скуштувавши смачний персик, варто витратити на його посів небагато часу, і вже через 3-4 роки можна буде їсти свої плоди. Щоб прискорити процес акліматизації, краще висаджувати кісточки з північних зимостійких сортів, а не з привезених з відпустки на півдні.

Кучерявість

Друга проблема в культурі персика, крім невисокої зимостійкістю, – це повсюдне ураження їх кучерявістю. Вона проявляється в численних жовто – рожевих маслянистих плямах на листках і молодих пагонах. Причому нерідко вона починається ще ранньою весною. Листя, яке почало розпускатися, помітно товщає, сильно морщиться і робиться кучерявим. Воно стає ламким, втрачає еластичність і покривається плямами рожевого, червоного і жовтого кольорів. На всьому дереві відбувається формування потворного кучерявого листя. Уражені листки швидко засихають і обпадають. Через деякий час опадають і дрібні потворні плоди, які почали формуватися.

Страждають і пагони, так як кінці їх втрачають здатність до здерев’яніння і тому служать місцем перезимівлі патогенна, а також іншого збудника захворювання – моніліального опіку, який утворює навесні спороношення. Крім того, спори перезимовують на корі і бруньках, а міцелій на уражених пагонах. Особливо сприятлива для розвитку хвороби холодна і затяжна весна.

Кучерявість персика – це одне з найбільш поширених і небезпечних захворювань персика, яке може викликати повну втрату врожаю і є причиною загибелі дерев. Боротися з цією напастю потрібно систематично, тому, на жаль, отримати товарну продукцію персика без постійного хімічного захисту практично неможливо. Перше обприскування треба робити не навесні, а ще з осені, під час листопаду, коли половина листя ще на дереві.

Зазвичай для захисту застосовується бордоська суміш в концентрації 3%. Крім обприскування, також треба побілити бордоською сумішшю стовбур і великі скелетні гілки. А перше весняне обприскування бордоською рідиною проводиться ще до розпускання бруньок – в останній декаді березня. Через 10-12 днів обробку треба повторити, але з застосуванням Купросата (40 мл на 10 л води). Такі обробки практично уберігають персик від кучерявості і монілії, але 100%-вого ефекту не гарантують.

Якщо осінні і весняні обробки не проводилися, або вони не були ефективні і з розпусканням листя на листках персика починають проявлятися ознаки кучерявості, то перед самим цвітінням (під час цвітіння не можна!) потрібно провести обробку по зростаючому листю препаратом Топаз (концентрація 5-6 мл на 10 л води). Цей системний фунгіцид дає відмінний захисний ефект. Крім того, він захистить персики і від інших грибкових захворювань. Наприклад, під час цвітіння дерев бджоли разом з пилком розносять і спори шкідливих грибів, а Топаз захистить ваші персики зсередини і не дасть хвороб розвиватися.

До речі, така весняна обробка, проведена до цвітіння, потрібна не тільки персику, а й абрикосу. Тільки так можна врятувати абрикоси від моніліального опіку, який викликає весняне всихання гілок і щорічно позбавляє нас врожаю.

Людмила ХРАПАЧ.
м. Ізюм, Харківської обл.

Це цікаво


  • У світі налічується понад 5 тисяч сортів персика, батьківщиною якого багато хто помилково вважає Персію (Іран), хоча насправді його батьківщиною є Китай, де до сих пір росте безліч дикорослих персиків, навіть на висоті 2 тисячі метрів над рівнем моря.
  • Насіння персика містить до 57% жирного невсихаючої олії, ефірні і гірко-мигдальні олії – цінна сировина для фармацевтичної і парфумерної промисловості.
  • За можливістю треба намагатися їсти свіжі фрукти: при переробці персики втрачають багато необхідного нам волокна. І великою помилкою є приготування персиків в цукровому сиропі: від цього більше шкоди, ніж користі.
Веббанер Хозяин Укрпошта
Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати:

Оставьте ответ