Минуле, сьогодення і майбутнє у новорічних листівках

0
485
Прошлое, настоящее и будущее в новогодних открытках
С Рождеством! 1913 г.
Реклама

Читати російською мовою

Зміст

  1. Трохи історії
  2. Різдвяні листівки
  3. Українські видові листівки
  4. Привіт з Києва!
  5. А що в Чернігові?
  6. Листівки радянських часів

Для багатьох з нас новорічна листівка – обов’язковий атрибут свята. Але зараз досить рідко побачиш в поштовій скриньці ошатні шматочки картону з побажаннями щастя у Новому році, їх практично повністю замінили електронні привітання. Хоча в багатьох сім’ях старі новорічні листівки зберігаються довгі роки, тому що вони увібрали в себе тепло рідних чи дружніх сердець. Збережені до сьогоднішніх днів старовинні листівки – це сімейна історія та історія країни, тонкий місток, що з’єднує наше минуле і сьогодення.

Трохи історії

Треба зазначити, що поштовій листівці, яку можна посилати без конверта, в цьому році виповнилося 150 років, а її творцем можна сміливо назвати доктора Генріха фон Стефана – генерального поштмейстера Німеччини. У 1865 році він запропонував ввести в обіг відкритий поштовий лист, але члени німецько-австрійського поштового союзу з цією пропозицією не погодилися, так як порахували, що така форма відправлення кореспонденції є «непристойною».

Обговорення тривало довгі чотири роки і перші відкриті картки для кореспонденції були випущені тільки 1 жовтня 1869 року в Відні і Будапешті (містах тодішньої Австро-Угорщини). Нововведення Австро-Угорської імперії миттєво оцінили в багатьох країнах і теж почали друкувати листівки. Цей вид поштового зв’язку виявився порівняно дешевим, і тому досить швидко став популярним серед різних верств населення.

У Російській імперії перші відкриті листи були введені в обіг 17 липня 1871 року. Їх друкували на щільному сіро-білому папері, тому вони мали досить непривабливий вигляд. Причому через монопольне право держави на випуск всіх видів поштової продукції в такому вигляді Російська листівка проіснувала досить довгий час. Тому не дивно, що власники крамниць та модних магазинів полюбляли купувати закордонні листівки, адже там вони вже з середини 70-х років позаминулого століття випускалися ілюстрованими.

Прошлое, настоящее и будущее в новогодних открытках

Члени Київського відділення Імператорського російського технічного товариства, а пізніше і Київського товариства фотографів-аматорів «Дагер» стали першими авторами українських поштових фоторепродукцій. До 1917 року вийшло 6,5 тис. різних сюжетів загальним тиражем понад 30 млн.

Але держава продовжувала втручатися у творчий процес, наприклад, забороняла писати привітання на адресній стороні листівки, тому на ілюстрованій стороні видавцям доводилося залишати місце для листування. Але його часто не вистачало і текстом покривалося саме зображення, що було дуже незручно й неестетично. Остаточний зовнішній вигляд листівки склався в 1904 році, коли адресу та письмові повідомлення розмістилися на одній стороні, а друга була повністю відведена для ілюстрації.

Різдвяні листівки

Перша різдвяна листівка з’явилася в 1794 році, її автор – англійський художник Добсон. Він подарував своєму другу картинку, на якій був зображений зимовий пейзаж і сім’я біля ялинки.

Справжня ж серійна різдвяна листівка з’явилася в Англії в 1840 році, її намалював художник Королівської академії Джон Хорслі. Він хотів зробити приємний сюрприз своєму другові серу Генрі Коулу, який довго не міг придумати, як порадувати на Різдво свою улюблену бабусю. Джон Хорслі прикрасив листівку (12×7 см) справжнім різдвяним триптихом: в центрі художник помістив сім’ю сера Генрі Коула за різдвяним столом, а з боків розташував картинки, які закликають до милосердя і співчуття до ближніх. І судячи з малюнків Джона Хорслі, Коули дійсно щедро ділилися з бідняками одягом і їжею. Зображення доповнював звучний підпис «Веселого Різдва і щасливого Нового року!». Звісно, такі листівки необхідно було посилати в конверті.

З 70-х років позаминулого століття виробництво різдвяних та новорічних листівок поставили на потік практично у всіх європейських країнах.

Перші російські різдвяні листівки були випущені 1898 році «Комітетом піклування про сестер милосердя російсько-турецької війни» і були призначені для отримання додаткових коштів на утримання лікарні, амбулаторії та курсів сестер милосердя Спільноти Святої Євгенії. Це була серія з десяти листівок за малюнками відомих столичних художників. Серед авторів серії – українці Костянтин Маковський та Ілля Рєпін, який запропонував для серії свій акварельний малюнок «Запорожець». Мабуть, саме цю листівку і можна вважати першою українською різдвяною листівкою.

Хоча у всі часи найпоширенішими різдвяними та новорічними сюжетами все ж були ялинки, янголята, маленькі дітки, різдвяні вінки і дзвіночки, засніжені будиночки і жваві трійки. Різдвяно-новорічні листівки друкували тоді найчастіше з трьома видами написів: «З Різдвом Христовим!», «З Різдвом Христовим і Новим роком!», «З Новим роком!».

Українські видові листівки

Не відставали й українські видавці. У 1895-му році друкарня С. Кульженка випустила серію листівок з архітектурними пам’ятками Києва. Через нетривалий час з’явилися листівки з видами та інших українських міст: Одеси, Полтави, Чернігова, Харкова та ін. Це були видові та етнографічні серії («Українські типи і краєвиди», «Види українських сіл і хуторів» та ін.).

Найбільший внесок у створення Української видової листівки внесли фотографи А. Завадський, А. Іваницький, Д. Марков, В. Світличний, І. Хмелівський та ін.

Привіт з Києва!

Найбільше надрукував листівок з видами Києва київський фотограф-видавець Дмитро Марков, фотографічний заклад якого розташовувався на Хрещатику, 41. Великі серії київських видових листівок також вийшли в київських видавництвах А. Ріхтера, К. Дітріха, Ч. Ящевського, Гудшона і Губчевського, Барського, у видавництвах «Хромосвіт» і «Світанок», в хромолітографії Києво-Печерської Лаври та інших.

Прошлое, настоящее и будущее в новогодних открытках

Це був справжній листівковий бум: видові ілюстровані листівки видавали комітет Всеросійської промислової виставки, що проходила в Києві 1913 року, Товариство лікарів-фахівців, яке рекламувало свою лікарню в Георгіївському провулку, Володимирське земляцтво, власники підприємств і магазинів.

Велику серію видових листівок спільно випустили київське товариство «Друкар» та коломийське видавництво «Галицька Накладня Якова Оренштайна».

У 1914 році київське видавництво «День» видало 24 поштові листівки з репродукціями картин київських художників (Н. Бурачека, В. Галимського, І. Їжакевича, Х. Крона, Н. Орлова, Т. Попельскої, А. Романова та інших), присвячених київським пам’яткам.

Через п’ять років ця серія була перевидана в Празі, а в 1921 році вийшла в Нью-Йорку у видавництві «Голос правди».

А що в Чернігові?

До перших видавців Чернігівської видової листівки можна безперечно віднести фотографа та власника фотоательє В. Є. Гольдфайна, який приїхав до Чернігова у 1900 році. Спочатку він друкував свої фотосюжети з видами Чернігова невеликими тиражами на фотопапері, а потім частину композицій, що полюбилися городянам, замовляв у великих видавництвах.

Більшу частину видових листівок Чернігова випустили місцеві видавці, власники торгових будинків, магазинів, фотографічних та інших магазинів (І. З. Ідліс, М. В. Якубович та ін.). Зараз вже непросто відновити імена всіх майстрів фотографії, роботи яких зберегли для нас вигляд Чернігова на зламі століть (як і сумських, харківських, полтавських, київських та ін. фотохудожників!). Але достовірно відомо, що за якихось 20 років (з 1898 до 1917 року) було видано понад 1,5 тисячі чернігівських листівок з найрізноманітнішими сюжетами.

Чернігівська листівка найчастіше виготовлялася методом фототипії і була одноколірною (в чорно-білому виконанні або тонована). І все – через бідність населення губернії. Якісна кольорова (повнокольорова) листівка коштувала 15-17 копійок і була просто не по кишені незаможному чернігівському мешканцю. Для порівняння в ті часи фунт (400 г) кетової (червоної) ікри можна було купити за 50-70 копійок, квартира з повним пансіоном здавалася за 6-8 рублів на місяць, вчитель отримував в місяць 20-40 рублів, а двірник 8-10 рублів.

Одноколірна ж листівка коштувала 3-5 копійок і була більш доступна за ціною людям різного стану, тому вона і була настільки поширена в Чернігові, так і в інших містах теж. А на Різдво чи Новий рік на видову листівку друкарським способом наносився напис зі святковим побажанням, і чернігівці мали змогу привітати друзів та родичів зі святом справжньою «фірмовою» святковою листівкою.

Листівки радянських часів

Після жовтня 1917 року випуск вітальних листівок, як предмета буржуазного побуту, був повністю припинений. Та й самі новорічні свята були скасовані. І тільки напередодні Другої світової війни традиція святкування Нового року і всіх супутніх його атрибутів, в тому числі й новорічні листівки, стала поступово відроджуватися.

Справжній розквіт радянської новорічної листівки настав у 60-ті роки минулого століття. На листівках тих часів зображувалися не тільки звичні новорічні сюжети – Дід Мороз і Снігуронька, снігова ялинка і ялинкові прикраси, а й такі, властиві радянській ідеології мотиви, як освоєння космосу, боротьба за мир тощо.

Підготувала Олена БЕРЕЗКІНА.

Листівки, що використані як ілюстрації до цієї статті,
надані відомим чернігівським колекціонером
Костянтином Ягодовським,
якому автор вдячний за допомогу
в підготовці матеріалу.

Веббанер Хозяин Укрпошта
Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати:

Оставьте ответ