Є чимало охочих подивитися на дачний будинок Павла Андрикевича. Щеб пак – адже на даху його будинку знаходиться п’ятиметровий металевий дракон, який здалеку привертає увагу. Він повертається за напрямом вітру і – приємно дзвенить, адже на ньому є сотні малесеньких дзвіночків.
– Я – бляхар-покрівельник з дуже великим досвідом роботи, – розповідає житель Луцька. – Працював не лише в різних куточках України, але й у Росії. Приміром, у Єкатеринбурзі робив дах для молитовного будинку, у Києві крив Центральний залізничний вокзал. Одним словом, досвід роботи чималий. Тому, коли виникла ідея змайструвати з бляхи такого ось велетенського дракона, то ні на мить не сумнівався у власних силах. Уявив, як він буде виглядати, прикинув, що потрібно купити для роботи і…
Ідея так і залишилася ідеєю. Все якось збирався-збирався, однак не робив. Та одного вечора вирішив взятися за роботу негайно. Сів і – швиденько намалював проект, продумав усі нюанси щодо аеродинаміки, сили вітру. І таке з’явилося бажання до роботи, що працював з ранку і до вечора. Так співпало, що роботу закінчив до свого Дня народження. Отоді і встановили дракона. Пригадую, усі запрошені жартували, що я спеціально підготував собі такий подарунок.
Корпус дракона гарно поблискує у сонячних променях – він оцинкований. А ось лусочки майстер виготовив із алюмінію, який має красивий блиск.
На голові дракона «примостив» півника, на плечах – голубка, а на хвості «сидить» лебідка. Майстер стверджує, що у дракона все символічно – кожен птах є символом кожного члена сім’ї. Півень – це голова сім’ї, голубки, які він прилаштував на крилах дракона, символізують його синів. Голубка на спині – онучка Машенька, а лебідка на хвості – господиня і дружина майстра.
– Однак найбільше люблю милуватися драконом увечорі, – каже Павло. – Річ у тім, що саме о цій порі дракон підсвічується спеціальною підсвіткою. А коли погода вітряна і він починає повертатися, то чути дзвін малесеньких дзвіночків. Ті, хто бачив його вперше саме у вечірній час, кажуть, що тварина наче жива.
А скільки разів до мене приїжджали з пропозицією купити дракона! Причому, гроші пропонували чималі і були здивовані, почувши відмову. Вмовляли аби продав, мовляв, я за ці гроші ще декілька копій цього дракона собі зроблю.
Ну не хочуть зрозуміти, що цей дракон – не просто виріб, це символ нашої сім’ї! А такі речі не продаються ні за які гроші. Зрештою, копій я також не роблю. Навіть, коли десь побачу щось цікаве, то обов’язково в роботі додам щось своє».
Олеся АНТОНЕНКО.
Фото автора.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
