Вирощування насіннєвих підщеп кісточкових

0
253
Семена абрикоса при прямой посадке в грунт всходят очень хорошо.
Семена абрикоса при прямой посадке в грунт всходят очень хорошо.

Читати цю статтю на русском языке

Сортові саджанці коштують зараз недешево. Та й знайти багато сортів у продажу нереально, зате їх живці для щеплення завжди можна відшукати у колекціонерів. Звичайно, деякі культури можна прищепити прямо на поросль, що виросла в саду. Однак щеплені на порослі саджанці будуть менш якісними і довговічними, ніж щеплені на сіянці.

Зараз масово дозрівають багато кісточкових культур, а значить, прийшла пора зайнятися заготівлею їх насіння для вирощування підщеп.

Кісточки абрикоса і дикої аличі я збираю з місцевих сортів, які добре адаптовані до наших кліматичних умов. Кісточки абрикосів необхідно очистити від м’якоті, добре висушити і в такому вигляді зберігати до осені. У жовтні кісточки абрикосів засипте вологим, добре промитим річковим піском і поставте в підвал для стратифікації (штучне створення зимових умов).

Кісточки аличі і слив також необхідно видалити з плодів, добре промити водою, але їх відразу ж треба засипати вологим промитим річковим піском, добре перемішати і поставити в ящику на зберігання в підвал. До кінця літа і восени насіння необхідно зберігати в підвалі при температурі 15-16°С, а взимку при температурі 2-5°С. Періодично контролювати вологість піску і зволожувати його при необхідності.

Ділянку під сіянці готую восени. Під перекопування вношу перегній або компост, а також фосфорні і калійні добрива. Азотні добрива застосовую навесні у вигляді підживлення.

Кісточки висіваю частинами в різні терміни, щоб гарантовано отримати необхідну кількість сіянців. Першу частину висіваю восени, в жовтні місяці. Роблю борозни і висіваю кісточки аличі, сливи і абрикоса. Кісточки розкладаю на відстані 5-8 см одна від одної. Глибина посадки насіння залежить від його породи, розмірів і механічних властивостей ґрунту.

Насіння кісточкових порід висіваю на глибину 4-5 см на важких ґрунтах і на 5-6 см на легких ґрунтах. Взимку насіння пройде стратифікацію і зійде навесні.

Другу частину насіння висіваю в лютому в стаканчики разом з посадкою насіння томатів для розсади. Особливо хороші результати дає посадка в стаканчики насіння аличі і шовковиці. У дні стаканчиків паяльником необхідно зробити чотири отвори. Ґрунтову суміш використовую ту, що продають в магазинах для вирощування розсади – це субстрат універсальний. У стаканчики насипаю субстрат, потім розкладаю кісточки, що лежали у вологому піску, присипаю шаром піску товщиною в 2-3 см, поливаю рожевим розчином марганцівки. Стаканчики ставлю на піддон, одягаю поліетиленовий мішок, щоб зберегти вологу і ставлю на пророщування в термошафу.

Сіянці аличі в стаканчиках виростуть до травня місяця до висоти 30-35 см. Коли мине загроза заморозків, необхідно висадити сіянці в ґрунт відразу на місце, де хочете отримати в майбутньому дерево або в шкілку для подальшої пересадки. Стаканчики при висадці треба розрізати.

Надалі за сіянцями доглядають як за звичайними деревами, своєчасно поливають і підживлюють. Такі сіянці вже в перший рік можна використовувати в липні-серпні для літнього окулірування, а частину залишити для зимового щеплення. Частину сіянців шовковиці також можна використовувати для щеплення в перший рік.

Третю частину кісточок висіваємо навесні. Для цього залишаємо частину кісточок у вологому піску в підвалі для стратифікації. Якщо взимку багато снігу, то ящики з кісточками замотую в поліетиленові мішки і закопую в сніг до весни. Кісточки взимку пройдуть стратифікацію і ранньою весною скидають кірку і проростають. За насінням необхідно стежити, щоб воно не проросло раніше, ніж буде можливість його висадити навесні на грядки. Пророщені кісточки висаджують рядами.

Якщо є час і можливість, кінчик корінця необхідно прищипнути, щоб викликати галуження кореня сіянців. Влітку сіянці треба поливати і підживлювати, щоб до осінню отримати підщепи з діаметром стовбура 6-8 мм. Восени, в листопаді, сіянці викопують, сортують і відбирають частину для зимового щеплення. Тоненькі прикопують в канавки для посадки навесні на дорощування. Сіянці для зимового щеплення обрізають так, щоб у корінця залишився стовбур довжиною близько 15 см.

Корінці підщеп бажано перед зберіганням помити. Пов’язуємо підщепи по 10 штук та складаємо в ящики у вологий субстрат – можна в торф, тирсу тощо. Ящики з підщепами зберігаємо в підвалі при температурі від -2°С до +2°С.

Живці для щеплення на підщепи заготовляємо з дерев свого саду і знайомих до настання сильних морозів. Живці найкраще брати з периферії середньої і верхньої частини крони з південної і західної сторін. Гілочки повинні бути довжиною не менше 40 см і товщиною близько 5-8 мм.

Живці пов’язуємо в пучки, вішаємо етикетки і зберігаємо в холодному підвалі або в снігу. При зберіганні в холодному підвалі живці ставимо вертикально в поліетиленовий мішок, зрізами вниз, обсипаємо вологими тирсою на 1/3 довжини і потім періодично контролюємо вологість тирси. Зверху поліетиленовий мішок зав’язують, але залишають невеликий отвір для провітрювання.

Якщо не впевнені, що вийде дотриматися всіх необхідних умов для стратифікації і пророщування насіння, то можна просто відразу після збору кісточок висадити їх в ґрунт. Абрикос і алича при цьому досить добре сходять. Причому можна їх відразу висаджувати на те місце, де планується зростання саджанця. Залишиться тільки його перещепити, але зате корені сіянцю відразу будуть освоювати ґрунт, досягаючи глибоких ґрунтових шарів. А це означає, що таке дерево буде посухостійким і довговічним.

Павло ЛАГУТА, агроном.
м. Слов’янськ Донецької обл.
Фото Д. ТЕРЕНТЬЄВА.

Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Також читати: