Пізньоцвіт: розмноження цибулинами

0
25
Безвременник: 
размножение луковицами

Читати російською мовою

Зміст

  1. Сорти
  2. Вибираємо правильну ділянку
  3. Посадка у відкритий ґрунт
  4. Догляд

Його ніжні бутони розпускаються на початку осені, оживляючи свіжими барвами в’янучий квітник. Догляд за ним простий, але є деякі особливості, які допоможуть йому виглядати особливо розкішно.

Цибулини пізньоцвіту або, як його ще називають – осінника, висаджують в серпні. Набагато раніше, ніж тюльпани.

Перш за все, потрібно визначитися з видом. Велика частина пізньоцвітів розквітає восени, але є і весняноквітучі. Вони менш великі, але більш витончені, і також мають безліч забарвлень – біле, жовте, помаранчеве, бузкове, синє, пурпурне. Сорти, квітучі навесні, розмножують насінням. Але розквітають вони через 5-6 років, так як цибулинка осінника довго росте і набирається сил. Тому такий спосіб розмноження квітникарі зазвичай використовують тільки з метою селекції.

Осінні пізньоцвіти досить великі, воронкоподібні, цвітуть довго, до стійких холодів. Їх іноді називають «осінніми крокусами» за схожу форму і колірну палітру. Але схожі вони тільки на перший погляд. Пізньоцвіт і крокуси відносяться до різних родин.

Глибокою осінню квіти відмирають. А навесні випускають листя, яке буде триматися до другої половини літа. Потім зів’яне, а йому на зміну виросте стебло, на якому незабаром з’явиться гарне суцвіття. Пізньоцвіти служать прекрасним обрамленням клумб, садових доріжок, бордюрів, чудово виглядають на зелених газонах і альпійських гірках.

Сорти

Існує досить багато сортів осінника. Особливо популярні: Чудовий, Хакслі, Прем’єр, Уотерлілі, Бівон.

  • Чудовий відрізняється високими квітконіжками, до 0,5 м, яскравим зеленим листям і красивими квітками лілового або бузкового відтінку.
  • Хакслі – лілово-рожева квітка, яка ближче до кінця цвітіння стає яскраво-пурпуровою.
  • Прем’єр має довгу квітконіжку і ніжні лілово-рожеві суцвіття, які можуть цвісти до самих заморозків.
  • Уотерлілі – має махрові лілові квітки і довге листя, до 30-
40 см.
  • Бівон захоплює темним шаховим малюнком на більш світлому фоні пелюсток.

Завдяки пізнім термінам цвітіння пізньоцвіт може стати незамінною прикрасою клумб і альпійських гірок восени.

Вибираємо правильну ділянку

Важливо правильно вибрати місце для цієї квітки. Найкраще росте вона в півтіні. Тому часто пізньоцвіт висаджують під великими деревами. Але можна посадити квітку і на відкритій території. Єдине, що осінник переносить погано – заболочені місця. При надлишку вологи цибулини рослини швидко загнивають і пропадають.

До ґрунту рослина невибаглива. Але комфортніше відчуває себе на легкому, пухкому, змішаному з перегноєм або торфом. У таких умовах її квітки більші і яскраві. Кислотність ґрунту на пізньоцвіт мало впливає.

Ділянку бажано підготувати заздалегідь. Попередньо під перекопування рекомендується внести 1 відро 5 кг перегною і піску на 1 кв. м. Під посадку – 1 ст. ложку суперфосфату, 1 л банку деревної золи на 1 кв. м.

Посадка у відкритий ґрунт

У відкритий ґрунт пізньоцвіт висаджують з другої половини серпня і до кінця жовтня. Головне – встигнути посадити тижні за два до перших заморозків. Цибулинки перед посадкою можна потримати у 1%-вому розчині марганцівки. Потім промити водою і просушити.

На легких пухких ґрунтах садити потрібно глибше, ніж на важких. Дрібні цибулини – на глибину 5-7 см, великі – 10-15 см з інтервалом 20-25 см. Добре на дно кожної лунки всипати пару жмень річкового піску.

Трубка, утворена лусочками цибулини, повинна стирчати з-під землі. Її не можна присипати, зрізати або згинати. По ній, як по тунелю, буде рухатися паросток.

На одному місці цибулинки бажано вирощувати не більше 5-6 років. Потім вони загущуються, квіти дрібнішають і поступово вироджуються. Тому періодично осінник слід розсаджувати.

Важливо пам’ятати, що всі частини пізньоцвіту отруйні, а особливо – 
цибулини і насіння. Тому посадку і догляд за ним слід здійснювати в рукавичках. А якщо в сім’ї є маленькі діти, то утриматися від вирощування до кращих часів.

Догляд

Поливу восени найчастіше пізньоцвіт не потребує. Хіба що земля зовсім суха, тоді потрібно її помірно зволожити. Особливо це важливо в період цвітіння. Навесні і влітку поливати пізньоцвіт потрібно тільки під час тривалої посухи.

Підживлювати пізньоцвіт слід в квітні-травні, коли він збирає сили для активного цвітіння. Для цього добре підійдуть комплексні добрива, до складу яких входять фосфор, азот і калій.

Періодично потрібно розпушувати ґрунт навколо рослин і видаляти бур’яни. А також уважно оглядати квіти, щоб не пропустити появу захворювань або паразитів. Основними шкідниками рослини є равлики і слимаки. Для того, щоб зупинити їх, потрібно частіше розпушувати ґрунт. Можна навколо рослин посипати суперфосфатом або золою, а в міжряддях – яєчною шкаралупою або дрібним гравієм. Деякі квітникарі роблять пастки для шкідників – розрізають пластикові пляшки уздовж, наповнюють їх водою і розкладають у міжряддях. Можна зловити слимаків за допомогою мокрих ганчірок. Розстелити їх на день між рядами. Слимаки заповзуть під них, а ввечері ганчірки можна буде прибрати разом з паразитами. Також можна захистити насадження від слимаків і равликів, розклавши між рядами свіжозрізану кропиву.

Відлякує шкідників часникова вода – 50-80 г часнику перемолоти на м’ясорубці і залити 10 л води. Добре перемішати, процідити і полити землю навколо рослин і між ними.

Якщо рослина уражена сірою гниллю або іншим грибковим захворюванням, пошкоджені частини потрібно видалити і обробити квіти фунгіцидом типу Топаз, Діскор, Чемпіон та ін. Досить ефективні біопрепарати – Бактофіт, Фітоспорин та ін.

Наталія ШАПОВАЛ.

Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати:

Оставьте ответ

Пожалуйста, оставьте свой комментарий
Пожалуйста, введите здесь свое имя