Зміст
Навесні в садах і парках розквітає чагарник, схожий на маленьке сонечко. Це – форзиція. Її ще називають «золотий дзвоник» або «золотий дощ». Довжина кожного такого сонячного дзвоника становить 1,5-2 см, а довжина квіток сортових екземплярів досягає 3 см.
Де використовують форзицію
Діаметр дорослого куща становить близько 2 м. Після цвітіння гілки покриваються яскраво-зеленим, з жовтуватим відтінком листям. Восени листя набуває золотистого, багряного або фіолетового забарвлення.
У ландшафтному дизайні форзиція прекрасно виглядає і у вигляді одиночного куща, наприклад в центрі клумби або газону, і у вигляді бордюра або живоплоту. Під час цвітіння грає роль яскравої колірної плями будь-якої ландшафтної композиції.
Вдалі компаньйони для форзиції – темно-зелені хвойні рослини, декоративні яблуні з червоно-фіолетовим листям, різними яскравими квітами. Протягом всього дачного сезону ошатно виглядає жива огорожа з форзиції, особливо, якщо переплести гілки розташованих поруч чагарників.
Вибираємо місце
Форзиція полюбляє добре освітлені сонцем місця з пухким, слаболужним ґрунтом. Прекрасно реагує на помірний полив, але зайве перезволоження ґрунту може привести до загнивання кореневої системи і навіть до загибелі рослини. Для форзиції краще сухий ґрунт, ніж перезволожений. При посушливій погоді достатньо раз на місяць вилити під кущ 10-12 л води.
Після поливу ґрунт ретельно розпушують і мульчують шаром компосту або сухою землею. Якщо на ділянці підґрунтові води розташовані досить високо, при посадці форзиції необхідно використовувати дренаж. При виборі місця для посадки слід врахувати, що форзиція не переносить сильний вітер, який легко пошкоджує її крихкі гілки.
Правила посадки
Найкращий час для посадки – весна і осінь (вересень-початок жовтня). Для рослин з відкритою кореневою системою більше підходить рання весна. При посадці восени для форзиції необхідно передбачити надійне, повітропроникне укриття на зиму, а ґрунт ділянки слід покрити товстим шаром мульчуючого матеріалу.
При посадці відстань між кущами має бути не менше 1,5-2 м. Глибину посадкової ями робимо приблизно 60-70 см, діаметр – 50-60 см. На дно ями укладаємо дренаж (бита цегла, щебінь, галька) шаром 15-25 см, потім насипається шар піску товщиною близько 10 см.
Щоб у молодої рослини краще розвивалося коріння, слід забезпечити їй легкий поживний ґрунт, для цього зазвичай змішують перегній, листову землю і пісок в співвідношенні 1:1:2. У суміш додаємо 200-250 г деревної золи. Вийде пухкий, легкий і, в той же час, досить родючий ґрунт. Після посадки саджанець рясно поливають.
Догляд
На початку цвітіння бажано в пристовбурні кола внести компост або перегній, перемішати з землею і рясно полити. Зазвичай для удобрення декоративних рослин органічні добрива не використовують, а замінюють їх мінеральними. Для форзиції підійде будь-яке повне комплексне добриво. Норма витрати береться згідно з інструкцією, яка додається до удобрення. Після цвітіння рослина особливо потребує підживлення.
Вноситься або комплексне мінеральне добриво, або органіка. У вересні для успішного закладання квіткових бруньок для форзиції буде дуже корисне підживлення калійно-фосфорними добривами.
Ранньою весною проводять санітарну обрізку, видаляючи всі підмерзлі та пошкоджені гілки. Відразу після цвітіння можна проводити обрізку і формування куща. Якщо цього не робити, чагарник буде зростати і може досягти висоти до 4 м, а також розростатися вшир, заважаючи розташованим поруч рослинам. Відцвілі гілки зазвичай зрізують на 1/3 їх довжини, повністю видаляються сухі, старі, слабкі пагони та ті, які ростуть всередину дерева.
Приблизно через місяць після першої обрізки можна провести другу. Але зловживати обрізуванням теж не варто, так як в результаті форзиція буде добре розвиватися, посилиться ріст молодих пагонів, але вона перестане цвісти. За допомогою обрізки кущу можна надати будь-яку бажану форму. Найпростіше сформувати чашоподібну або кулясту крону.
Розмноження
Форзицію зазвичай розмножують вегетативно: зеленими або здеревілими живцями і відводками.
Зелені живці нарізають в кінці травня-на початку червня, коли на пагонах з’являться характерні світлі цятки, які свідчать про те, що пагін починає дерев’яніти. Зелений живець повинен мати 2 листочка. Його вкорінюють в піску, прикривши склом або прозорою плівкою. Укорінений живець висаджують в тепличку. Щоб отримати повноцінний саджанець з живця, необхідно 2 роки.
Здеревілі живці зрізують в жовтні та відразу висаджують в ґрунт. Над ґрунтом залишають 2 бруньки. Їх ретельно вкривають сухим листям. Якщо живці приживуться, до осені наступного року з них вийдуть повноцінні саджанці.
Для отримання відводків, в середині літа або на початку осені гілки форзиції пригинають до добре розпушеної землі і присипають вологим родючим ґрунтом, попередньо стягнувши пагін біля основи дротом і надрізавши кору з того боку, який буде лежати на землі. Так пагін швидко дасть коріння. Навесні ця вкорінена гілка відділяється від куща.
Хвороби і шкідники
Форзиція іноді уражається в’яненням, моніліозом і бактеріозом. З в’яненням допоможе впоратися обприскування Фундазолом або Каптаном. На ураженій моніліозом рослині з’являються коричневі плями на листках. Щоб позбутися його, необхідно вирізати всі пагони з ознаками хвороби і обробити фунгіцидом, що містить мідь. При виявленні бактеріозу кущ викопують повністю і знищують, а ґрунт знезаражують.
Іноді на форзиції заводяться попелиця і нематоди. Для знищення нематод ґрунт обробляють Карбатіоном. З попелицею борються за допомогою інсектицидних препаратів.
Єлизавета МАРТОВА.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Цикламен
- Алое – прекрасний стимулятор росту
- Троянда: королева саду в крапельках ранкової роси
- Чорнобривці – не тільки квітка
