Формуємо дерева-чаші

0
44
Формируем деревья-чаши
Деревья-чаши 
получаются невысокими

Читати російською мовою

Обрізка дерев зазвичай випадає на осінній період, важче буде обрізувати навесні, так як з початком сезону збігається безліч робіт.

При формуванні дерев в саду я для себе, за прикладом, описаним в книгах М. І. Курдюмова, вибрав оптимальний варіант – низькі і безлідерні утворення крон, так звані чаші. На це є три причини.

Причина № 1. Чим спекотніше місцевість, тим інтенсивніше ростуть дерева. На півночі і заході країни дерева потребують сильно зростаючих і довговічних насіннєвих підщеп, з невеликою кількістю шкідників та хвороб, підвищеною вологістю, тому можна обходитися без обов’язкових підживлень і поливів. Південь же славиться хорошим чорноземом, тривалою спекою, необхідністю поливу, боротьбою з шкідниками саду і нестачею карликових підщеп.

Часто дерево на півдні України на напівкарлику виростає величезним, а на сіянці – просто гігантом. Якщо дерево посилено росте вгору, то його не турбує власний урожай. З цим навіть можна змиритися – хоч онуки зможуть дочекатися врожаю і згадають добрим словом! Але ж де там: за тривалий період росту дерево на півдні, швидше за все, або погубить рак кори, на додачу з короїдом (зерняткові), або монілія та інші грибки (актуально для кісточкових на півдні).

Причина № 2. Інтенсивне зростання «жируючих пагонів». Якщо їх дуже багато, то дерево мало плодоносить. Такі дерева займають багато місця, заважають рости сусіднім, а користі з них мало, хіба що на дрова. Адже в характері будь-якого дерева – 
рости якомога швидше, а плодоносити вже потім.

Ну і причина № 3. Кому захочеться збирати урожай, деручись на таку верхотуру? Падати буде боляче.

Тому я виробив звичку: трирічні дерева перетворюю на чаші, зупиняючи їх зростання у висоту.

Вирощувати молоде дерево варто, не захоплюючись занадто частим обрізуванням. Найдовші гілки я прогинаю донизу, потім фіксую натяжками. Дерево «думає», що гілка висохла і направляє свої сили на заміщуючі гілочки, які ростуть на вигині. Влітку вже можна побачити на них плоди. Якщо дерево відчуває, що не може далі рости, воно направляє свої сили на плодоутворення.

Техніка «прогину». Коли дерево почало інтенсивно рости, набрало метр приросту, ось тоді й можна почати нагинати гілочки, приблизно через місяць, в червні, а потім ще – наступного року. Ще через рік і більше вже зробити це важче, так як гілки стають товстими.

Прив’язуються натяжки до молодих гілочок в районі кінчика, не зачепивши зелений приріст. Натягують гілки під кутом в 30° від горизонту, потім фіксують. Опускати гілку нижче не варто, вона може усохнути, віддавши свої сили заміщувачам. Важливо щомісяця пересувати петлю від натяжки, щоб мотузка не в’їлася в кору.

Що робити з деревами віком 5-7 років? Тут потрібно випиляти все, що знаходиться вище другого ряду гілок. Потім видалити дрібні бічні відростки. Таким чином у верхній і нижній частині дерева залишається по 4-5 гілочок. Ці гілки потрібно нахилити.

Далі пилкою з сильним розведенням потрібно на третину глибини підпиляти гілки на кожні 
7 см. Акуратно нагинаємо за кінчик, фіксуємо трикутник (дві натяжки), щоб гілка не гойдалася від вітру. Таким самим способом натягуються бічні гілочки.

Якщо зроблена така процедура, в наступні роки (травень-червень) треба зрізувати всі вовчки, які будуть рости з цих зрізів або близько до них. В іншому випадку дерево перетвориться на густу поросль.

Всі подальші роки влітку обов’язково потрібно прибирати нарости. Дерево буде прагнути компенсувати обрізані гілки. Особливо, якщо на чашу перетворювали вже доросле дерево. Кому сподобаються густі кущі замість хорошого плодоносного дерева?

Від садівника вимагається постійно стежити за «чашею», верхній ярус повинен мати менше гілок, ніж нижній. Він повинен виглядати на зразок гірки. Все, це його межа, далі допускати рости гілкам не можна. Інакше верхні гілки «виведуть з ладу» нижні, а вони-то основні.

Неважко запам’ятати: якщо верхній ярус сильний, страждає нижній. Тому обов’язково потрібно тримати баланс між верхніми і нижніми гілками.

Не слід удобрювати дерева, у яких подібним чином спиляні гілки, поки не з’являться на ньому плоди. Їм від цього тільки гірше – почнуть гнати купу вовчків.

Звичайно, не кожен зважиться так кардинально різати дерева. Тоді просто, поки вони молоді, прищипніть верхівки, перевівши зростання на бічні гілки, розташовані від центру до периферії крони. Надалі вони постараються піднятися вгору, компенсуючи вирізаного лідера. Але ми то вже знаємо, що робити – фіксуйте їх мотузками і відхиляйте в сторони.

Багатостеблові черешні 
з кількома гілками, зростаючими від основи ґрунту.

Слід ще відзначити, що дерева можна і зовсім формувати без штамбів. Багато садівників роблять велику помилку, обрізуючи у саджанців нижні гілки для створення високого штамба. Не підозрюючи, що тим самим позбавляють дерево можливості раннього вступу в плодоношення, а себе – зручного збору врожаю. Крім того, нижні гілки, залишені біля поверхні ґрунту, нерідко можуть виконувати роль скелетних при загибелі в результаті пошкодження гілок, розташованих вище по штамбу.

Адже дуже часто на півдні нашої країни штамби пошкоджуються короїдом або раком кори, в результаті чого гине все дерево. А якщо молодий саджанець сформувати у вигляді чаші, з декількома скелетними гілками, що ростуть від рівня ґрунту, то втрата навіть кількох великих гілок компенсується тими, що залишилися, і дерево продовжить жити й плодоносити. Тому, обрізуючи гілки знизу, ми ще й позбавляємо дерево можливості вижити при пошкодженні штамба.

Павло ЛАГУТА, агроном.
м. Слов’янськ. Донецької обл.
Фото Дениса ТЕРЕНТЬЄВА.

Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати:

Оставьте ответ

Пожалуйста, оставьте свой комментарий
Пожалуйста, введите здесь свое имя