Циперус або «котяча радість». І оселю прикрасить, і кішці до смаку

0
57
Циперус или «кошачья радость». И дом украсит, и кошке по вкусу
Фото GettyImages

Читати російською мовою

Чимало квітникарок вирощують «котячу радість», як ще нерідко називають циперус, саме задля своїх улюбленців. Річ у тім, що кішки дуже люблять ласувати листочками цієї рослини.

– Батьківщиною циперусу є тропічні ліси Африки, – розповідає Аліна Талаїна, квітникарка із Житомира. – Нині налічується майже 500 видів цієї рослини. В природних умовах циперус росте у болотистій місцевості, на мілководді водойм і окремі його види досягають у висоту до трьох метрів. Однак через свою невибагливість і оригінальний вигляд, сьогодні цю рослину можна зустріти в усіх куточках світу, адже циперус є гарною окрасою як затишної кімнати, так і офісу.

Окрім цього, «котячу радість» часто висаджують у невеличких водоймах, додаючи їм декоративного вигляду. Річ у тім, що на верхівці прямостоячих стебел циперуса утворюється парасолька з довгих, зелених вузьких листочків, а коли він розквітає, то над парасольками з’являються дуже малесенькі квіточки. В цей час рослина має дуже оригінальний вигляд.

Щодо догляду, то він не є складним, хоча про деякі особливості росту і розвитку цієї рослини потрібно знати і враховувати їх. Передусім, місце, де стоятиме горщик з рослиною, має бути гарно освітленим. Щодо температури, то рослина гарно переносить спеку, а ось у холодну пору року бажано подбати про те, аби у приміщенні, де стоїть горщик, температура повітря не опускалася нижче 14°С.

«Домівка» для циперусу має бути достатньо великою, адже він швидко росте. А по мірі того, як рослина підростатиме, перші роки варто раз на сезон пересаджувати її у новий, більший горщик. Причому, якщо ряд рослин можна пересаджувати лише з настанням теплої пори, то циперус при потребі можна пересаджувати протягом цілого року.

Грунт для рослини можна придбати у квітниковій крамниці, або ж приготувати власноруч. Для цього потрібно взяти у рівних частинах пісок, листову та дернову землю, а також 2 частини торфу. Ретельно перемішати, залишити на добу, тоді знову перемішати і – можна висаджувати рослину.

Так як циперус – тропічна рослина, то він потребує багато вологи. Тож дехто ставить горщик у посудину з водою так, аби горщик на третину стояв у воді. Однак Аліна Валеріївна не радить цього робити. Мовляв, потрібно передусім подбати про гарний шар дренажу, який добре пропускатиме вологу. Полив слід здійснювати 2-3 рази на тиждень. Причому після поливу у піддоні має залишатися вода. Також 2-3 рази на тиждень рослину потрібно рясно обприскувати м’якою, добре відстояною водою. Окрім цього в теплу пору року слід кожні два тижні вносити добрива.

– Дехто готує для цього настій з попелу, розводять курячий послід, – каже квітникарка. – Однак я завжди купую добрива для домашніх рослин у квітковій крамниці. Бо переконана, що саме в них є усі ті вітаміни і мікроелементи, які потрібні для рослин. Причому, взимку я також підживлюю циперус, щоправда 1 раз на місяць.

До речі, розмножувати цю рослину дуже легко. Для цього можна розділити на потрібну кількість частин кореневище під час пересаджування. Або ж зрізати «парасольку» рослини так, аби вона мала до десяти сантиметрів стебла. І поставити в посудину з водою листочками донизу.

Зазвичай через 1,5-2 тижні з’являються малесенькі білі корінчики. Коли вони досягнуть у довжину двох-трьох сантиметрів, рослину слід висадити у грунт, який постійно має бути дуже вологим».

Цікаво знати


Ще за часів фараонів із стебел рослини плети корзини, циновки, тарілки та інші речі декоративно-прикладного мистецтва. А відомий археолог і мандрівник Тур Хейєрдал використав стебла циперусу для будівництва човна, на якому перетнув Антантичний океан. Цим він хотів довести, що стародавні єгиптяни на човнах з папірусу могли плавати на далекі відстані і могли бути першовідкривачами Америки.

Ветеринари радять вирощувати циперус тим, у кого вдома є кішки. Річ у тім, що ці тварини люблять ласувати молодими листочками циперуса. Адже листочки багаті на вітаміни, покращують роботу шлунково-кишкового тракту і сприяють виведенню з організму шерсті.

При гарному догляді ця рослина майже не хворіє, однак може потерпати від надмірно сухого повітря та нестачі вологи у грунті. В такому разі кінчики листочків стають коричневими. Також через надто сухе повітря на рослині може з”явитися павутинний кліщ, борошнистий червець, трипси, для боротьби з якими потрібно застосувати спеціальні препарати. В разі нестачі вітамінів листочки жовтіють, тому рослину слід негайно підживити, а пожовтілі стебла зрізати.

Підготував Семен ФІРКОВСЬКИЙ.

Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати:

  • На троянді з’явилася павутинка
  • Гладіолус – мечоподібний красень
  • Петунія: краса без гонору
  • Троянда: королева саду в крапельках ранкової роси