Сад під сніговою ковдрою

0
83
Сад под снежным одеялом

Читати російською мовою

Зміст

  1. Пастки для снігу
  2. Все добре в міру

Як відомо, коріння набагато гірше переносить морози, ніж наземна частина рослин. Тому взимку воно потребує захисту. І кращим з існуючих утеплювачів є сніг. Як правильно використовувати цей природний ресурс, розповідає садівник-любитель з Вінницької області Олександр Легкун.

– 20-30 см снігового покриву здатні захистити рослини від 20-градусних морозів – 1 см снігу підвищує температуру у верхньому шарі землі приблизно на 1°С, – розповідає Олександр. – Але це працює, коли товщина снігового покриву більше 5 см. Більш тонкий шар снігу, навпаки, сприяє охолодженню землі. А ось шар товщиною в 70 см здатний повністю ізолювати землю від холоду. Це якісна ковдра, подарована самою природою.

Коли снігу дуже мало або він відсутній повністю, велика ймовірність вимерзання і механічного пошкодження садових культур. Відсутність снігу призводить до того, що земля промерзає і розтріскується. При цьому пошкоджується коріння. А рослини з частково пошкодженим корінням не здатні активно засвоювати поживні речовини і вологу. Їх вегетаційні процеси сповільнюються. Такі дерева і чагарники дають скромний і більш пізній урожай, менш пристосовані до наступної зимівлі.

– Звичайно, рясні снігопади таять небезпеку пошкодити наземну частину дерев і чагарників, – продовжує чоловік. – Коли сніг накопичується в кроні, гілки можуть ламатися під його вагою. Під час підвищення температури він ущільнюється і «приростає» до гілок, роблячи їх крихкими. Тому потрібно акуратно обтрушувати гілки до того, як відбудеться обмерзання.

Особливо важливо провести снігозатримання в саду в лютому, коли сонячні дні змінюються холодними морозними ночами. Снігова подушка захистить коріння від перепадів температур. Це найпростіший і надійний спосіб. Та й економічно вигідний. Деякі садівники думають захистити дерева за допомогою плівкових каркасів. Це помилкова думка. Вдень під плівкою створюється парниковий ефект, а вночі температура різко падає, так як плівка тепло не тримає. Такі перепади згубні для рослин. Навіть невеликі морози можуть призвести до пошкодження дерев і навіть до їх загибелі.

Нерідко звучить рекомендація згребти сніг навколо дерева, щоб присипати його штамб. Це також дуже неправильна порада. Таким чином можна залишити без укриття і знищити корені, які більш чутливі до морозу, ніж наземна частина. А вони можуть простягатися на велику відстань від дерева. Тому, якщо і згрібати сніг, то тільки з доріжок, розташованих далеко від дерев.

Важлива не тільки товщина снігового покриву, але і його щільність. Чим більш пухкий сніг, тим краще його теплоізоляційні властивості. Тому не рекомендується утрамбовувати, утоптувати сніг навколо дерев. Особливо це протипоказано абрикосам, чорноплідній горобині, повстяній вишні, у яких рано пробуджуються ростові бруньки і коренева шийка може підпрівати без доступу кисню. Утрамбовування може бути корисним тільки для яблунь і груш, бруньки яких розкриваються пізніше.

Небажано посипати сніг золою або торфом в якості добрива. Особливо на ділянках з полуницею або суницею. Золу швидко змиє вода під час відлиги, а присипаний сніг ущільниться і перетвориться на льодову кірку, під якою рослини будуть задихатися без доступу повітря.

Також Олександр не рекомендує боротися з обмерзанням за допомогою солі. Це сприяє засолюванню ґрунту. Згодом може знадобитися заміна його верхнього шару.

Пастки для снігу

– Існує кілька способів снігозатримання, – ділиться Олександр. – Найпоширеніші – за допомогою щитків або валикування. Для того, щоб сніг розташувався рівномірно, потрібно встановити вітрозахисні заслони – щитки. Для цього можна використовувати листи фанери, старі дошки, шифер та інші підручні матеріали. Висота таких щитків повинна бути не менше 1 м, а ширина 1,5-2 м. Їх рекомендується розставляти з того боку, звідки найчастіше дме вітер. Бажано розташовувати заслони в шаховому порядку. Між рядами потрібно дотримуватися відстані 5-7 м. Коли сніг вже зібрався біля щитків, їх можна переставити в інше місце, щоб створити снігову подушку і там.

Можна придбати спеціальну полімерну сітку, яка кріпиться на пластикових стовпчиках. Її перевага в тому, що вона більш стійка, ніж саморобні щитки. Сітку можна встановити прямо, а можна зігнути дугою. При будь-якому кріпленні вона добре утримує сніг і виглядає естетично.

Деякі садівники для снігозатримання розкладають соснові або ялинові гілки, стебла великих рослин – топінамбура, кукурудзи і т. д. Ялинове гілля можна розташувати навколо стовбурів дерев, накрити ним ділянки з полуницею, обкласти кущі. Це досить зручний і дешевий спосіб утеплити свої насадження.

Досить добре справляється з снігозатриманням сам сніг. Потрібно сформувати з нього валики висотою 40-50 см. Але згрібати сніг треба обережно, не чіпаючи його там, де можуть знаходитися корені дерев або ростуть інші садові культури.

Все добре в міру

Деякі рослини не люблять товстого снігового покриву. Наприклад, вишні, сливи, чорноплідна горобина, полуниця.

– Якщо товщина снігу більше 1 м, у цих рослин починає підпрівати коріння, – розповідає садівник. – Їх укриття не повинно перевищувати 80 см. А ось малину, аґрус, смородину, йошту – навпаки, можна засипати снігом повністю. Їм це тільки на користь. Низькорослі садові культури можна спочатку накрити лутрасилом, потім присипати снігом.

Також потребують сніжної ковдри цибулинні культури квітів і городні культури, посаджені під зиму. Сніг – ідеальний покрив для винограду. Зверху на накриті плівкою або іншим матеріалом шпалери рекомендується насипати шар снігу не менш 40 см. Це допоможе пережити зиму навіть найбільш нестійким сортам.

Наталія ШАПОВАЛ.

Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати:

Оставьте ответ