Способи і тонкощі розмноження аґрусу

Зміст

Поділом куща
Вертикальний відсадок
Горизонтальними відводками
Повітряними відводками
Здеревілими живцями
Зеленими живцями
Комбінованими живцями

Аґрус можна розмножувати генеративно (насінням) і вегетативно (частинами пагона). При насіннєвому розмноженні сортові якості аґрусу не передаються, тому насіннєве розмноження ми залишимо для селекціонерів.

В цілому вегетативне розмноження аґрусу відбувається трохи важче, ніж інших ягідних культур (смородину вкоренити в рази простіше). За здатністю до вегетативного розмноження всі сорти аґрусу можна розділити на дві групи.

Перша – сорти староєвропейського походження, для яких характерні середньорослі, прямостоячі кущі з сильно обколюченими товстими пагонами. Сорти врожайні, з великою ягодою, але нестійкі до американської борошнистої роси. Сорти цієї групи розмножуються в основному відводками або поділом куща, живці вкорінюються дуже погано.

Друга – сорти американського типу, є похідними гібридів між європейськими та американськими сортами. Вони відрізняються більш сильним ростом, пагони більш тонкі, іноді зі звисаючою верхівкою. Розмножуються як відводками, так і живцями при дотриманні оптимальних умов для живцювання.

Розглянемо доступні для садівників-любителів способи вегетативного розмноження аґрусу.

Поділом куща

Цей спосіб можна використовувати при пересадці дорослого куща на інше місце (якщо він має сортову цінність). Кущ ділиться секатором на кілька частин так, щоб у кожної частини була коренева система. Ці частини висаджуються так само, як саджанці, на нове місце. При посадці такий саджанець заглиблюють на 5-10 см. Після поливу і мульчування надземна частина зрізується на 3-5 бруньок від землі, як при посадці звичайного саджанця (мал. 1).

Вертикальний відсадок

У дорослого куща рано навесні повністю зрізується надземна частина. Відрослі пагони заміщення протягом літа підгортають кілька разів вологою землею (мал. 2). Пізньою осінню кущі розгортають, секатором зрізують пагони з корінням, які використовують як саджанці або при необхідності дорощують у шкілці.

Горизонтальними відводками

Навесні гілки аґрусу не обрізають, як в разі вертикальних відводків, а розводять в різні боки від куща і пришпилюють до землі (мал. 3).

З цих гілок відростають нові пагони, які необхідно підгорнути вологою землею, як у випадку з вертикальними відводками. Восени пришпилені гілки розкопують і розрізають на частини залежно від кількості пагонів і наявності на них коренів. Вихід саджанців при горизонтальному способі вище, ніж вертикальними відводками, але, як правило, якість нижче, більшість з них доводиться дорощувати.

Укорінюваність і вихід саджанців у другому і третьому випадку залежить не тільки від агротехніки, але і від сортових особливостей.

На присадибній ділянці часто хочеться зберегти урожай на кущі й при цьому отримати невелику кількість саджанців. Для цього досить пришпилити одну-дві нижніх гілки (залежно від потреб), а з інших збирати урожай.

Повітряними відводками

Останнім часом аґрус та інші ягідні культури, щоб ягода залишалася чистою і в ґрунті зберігалася волога, вирощують на агроволокні (використовується в якості мульчі). У такому разі підгорнути рослини не виходить, але також можна отримати невелику кількість саджанців без шкоди для плодоношення.

Для цього досить підставити під кущ ящик із землею, в який прикопується частина гілки з виходом верхівки на поверхню – метод дугових відводків. Можна надіти на гілку плівковий рукав, який заповнюється вологим субстратом, використовуючи метод повітряних відводків (мал. 4).

Способы и тонкости  размножения крыжовника — Мал. 4. Метод повітряних відводків

Здеревілими живцями

Як вже згадувалося, успіх живцювання дуже сильно залежить від сортових особливостей. Сорти європейської групи і близькі до них гібридні форми вкорінюються дуже погано. Американські сорти, а також гібридні форми, близькі до американських, вкорінюються значно краще європейських. Хоча і тут ступінь вкорінення здерев’янілих живців дуже сильно залежить від сортових особливостей.

Для розмноження використовуються живці, взяті з прикореневих пагонів і однорічного приросту довжиною 18-25 см. Живці висаджують на початку осені або навесні, заглиблюючи їх так, щоб на поверхні на рівні землі знаходилась одна брунька (мал. 5).

Укорінення в парниках і під плівковими укриттями, де підтримується оптимальна вологість ґрунту і повітря, підвищує відсоток вкорінення. Зі старих сортів хороші результати з розмноження здеревілими живцями показали сорти: Північний капітан, Малахіт, Неслуховський і деякі інші.

Зеленими живцями

Зеленим називається живець з листям (мал. 6), зрізаний на початку літа з вегетуючого пагона.

Успіх зеленого живцювання аґрусу залежить від багатьох факторів. Розглянемо їх.

Зовнішні умови. Оптимальна температура для зеленого живцювання аґрусу вдень повинна бути 18-30°C тепла, вночі – 16-20°C. Вологість на початку живцювання повинна становити 85-90%. Такі умови можна створити в парниках або спеціальних плівкових укриттях.

У більш простому варіанті, якщо живців небагато – можна укоренити їх, накривши прозорою ємкістю для підтримки мікроклімату. Точно так само, як багато господарів вкорінюють кімнатні рослини.

Необхідно подбати про захист від прямих сонячних променів. Клімат-контроль з використанням штучного туману поліпшить умови для вкорінення. Субстрат для вкорінення живців зазвичай складають з 2 частин піску і 1 частини торфу. Субстрат повинен бути водо- і повітропроникним. Для нормального вкорінення субстрат повинен бути постійно вологим, але не дуже мокрим.

Для успішного вкорінення зелених живців аґрусу рекомендують застосовувати ростові речовини-укорінювачі. Кращі результати отримані при обробці живців аґрусу розчином ІМК (індолілмасляна кислота). Розчин готують за інструкцією для застосування. Живці витримують в цьому розчині від 12 до 18 годин при температурі 20-24°C тепла. Можна також скористатися препаратом Корневін, який складається з наповнювача (тальк) і основної діючої речовини – ІМК. В цьому випадку достатньо зрізані живці перед посадкою вмочати нижньою частиною в порошок вкорінювача. Крім ІМК, в якості вкорінювача можна також скористатися Гетероауксином (бетаіндолілоцтова кислота). Таблетки Гетероауксину можна також придбати в садових магазинах. Розчин для живцювання готують за інструкцією.

Також успіх зеленого живцювання аґрусу залежить від термінів живцювання і часу нарізки живців. Живці аґрусу нарізають в стадії напіводеревіння. Якщо матеріал для живцювання нарізати раніше терміну (трав’янисті невизрілі живці), то вони, як правило, згнивають. А при нарізці повністю здерев’янілих зелених живців вкорінюваність різко падає. Не можна прив’язувати процес нарізки до певної дати, так як необхідно враховувати погодні умови в конкретному році.

В середньому оптимальний час для зеленого живцювання – перша половина червня. Живці для зеленого живцювання аґрусу рекомендують нарізати в ранкові години до початку денної спеки. Живці пов’язують в пучки за сортами, не допускаючи в’янення.

І, нарешті, успіх зеленого живцювання дуже сильно залежить від сортових особливостей вихідного матеріалу. Помічено, що сорти європейської групи вкорінюються значно повільніше американо-гібридної групи. Такі живці вимагають обов’язкового дорощування наступного року.

Сорти аґрусу, похідні американських видів, в середньому вкорінюються набагато краще європейських, хоча і тут відсоток укорінення рослин залежить від сортових особливостей. Так, за літературними даними, такі сорти, як Уральський рожевий, Чорна крапля, при дотриманні умов живцювання можуть укорінюватися майже до 100%, тоді як інші, наприклад, Кооператор, Консул, Уральський смарагд – від 25 до 50%.

У більшості випадків саджанці аґрусу, отримані шляхом зеленого живцювання, необхідно дорощувати до стандартного розміру.

Комбінованими живцями

Комбінованим називається живець, що складається з двох частин –  зеленої (більша частина) та дворічної частини довжиною 2-3 см. Такі живці більш стійкі до навколишнього середовища, вкорінюються за умови зрошення навіть у відкритому ґрунті (хоча відсоток вкорінення у відкритому ґрунті невеликий).

Об’єднані живці мають свої переваги, так як тканини нижньої частини зеленого живця, прилеглі до дворічної деревини, мають велику здатність регенерувати коріння, а дворічна деревина грає захисну роль, оберігаючи живець від гниття.

Укорінення комбінованих живців проводять аналогічно зеленим, але посадку їх можна починати раніше і проводити протягом більш тривалого періоду. Порівняно з зеленим живцюванням, у випадку з комбінованими живцями немає великої залежності від сортових особливостей. Більшість сортів аґрусу комбінованими живцями розмножується добре. Похідні американських форм вкорінюються на 80-95%.

При досить хорошому вкоріненні комбінованими живцями різні сорти істотно розрізняються за виходом і якістю саджанців у рік вкорінення. Значну частину саджанців, залежно від сортів, доводиться дорощувати.

Словом, існує маса варіантів розмножити цінні сорти аґрусу, і в цьому немає нічого складного. Вірте в себе – і все обов’язково вийде!

Олександр БОБИР,
м. Миргород, Полтавська область.

Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати: