Вже 5 років живемо з чоловіком в батьківському домі. Щоб сильно не нудьгувати, завели різну живність: курей, індичок, гусей, кролів і свинок. Благо садиба дозволяє – 25 соток городу, 15 соток саду і невеликий ставок. Все огороджено, тому птиці місця вистачає. А восени, коли весь урожай зібраний, птах взагалі гуляє на волі.
Особливо обожнюю індичок, яких називаю «кулю-кулюшки». Правда, розводять їх зовсім небагато господарів. Можливо, тому, що ця птиця велика і не всі знають особливості її догляду, до того ж багатьох часто лякають навіть зовнішній вигляд і грізні манери з розпусканням пір’я і бойовим клекотом.
Хоча, між тим, індички невибагливі, ходять за господарем табуном, а малюки люблять сидіти на руках. Багатьом вони не подобаються ще й тому, що літають, тоді підріжте крила. А ще вони можуть бігти за мошкою і зайти куди-небудь, але варто мені крикнути: «Кулю-кулю!», як вони тут як тут.
Як і будь-яка справа, розведення індичок – заняття клопітке, але в той же час і дуже вигідне. Їх м’ясо чудове на смак і відрізняється від м’яса іншої птиці високим вмістом білка, низьким – жиру і холестерину.
Я особисто почала з того, що купила 5 пташенят (боялася відразу брати більше), так як чула, що вони дуже примхливі. Але бажання мати на дворі індичок взяло все ж верх. Тепер мої індички служать своєрідним «інкубатором»: квочки сідають 2-3 рази без перерви і виводять спочатку гусенят і курчат, а потім індичат.
Племінних індичок використовую 3 роки, залишаю одного самця і 5-7 індиків. Багато хто вважає, що спаровувати їх досить один раз (не сперечаюся), але мій «геройський хлопець» робив це кожен день з усіма самками, тому і вихід пташенят був 100%-вим. Вистачило і собі, і на продаж.
Обов’язкове правило: перед яйцекладкою пропоїти Байкоксом від кокцидіозу: поїти 2 дні – 1 ампула на 1 л води; і Бровалевомізолом або Гідролевом – поїти 3 дні поспіль.
Ще для індичок велике значення має тривалість світлового дня – це впливає на несучість. Тому, щоб птиця почала раніше нестися, я збільшую тривалість освітлення до 14 годин на добу. Причому починаю підсвічувати пташник за місяць до планованої яйцекладки.
Також індички бояться протягів і вогкості, але легко переносять морози до -15°С. Слід також подбати й про хорошу для них підстилку.
Отже, мої індички починають нестися в третій декаді лютого-на початку березня. Свіжознесені яйця зберігаю при температурі 15°С і на кожному пишу олівцем дату яйцекладки. Деякі індички вже сідають висиджувати пташенят в середині березня, тоді я їм підкладаю гусячі (15 штук) або курячі (21 штука) яйця, так як для індичат потрібно приурочити виведення пташенят на травень місяць.
Намагаюся, щоб 3-4 індички сідали в один день, щоб пташенята вийшли одновіковими – так за ними буде легше доглядати. Яйця повинні зберігатися не більше 20 днів вертикально і через 28 днів виводяться індичата, зазвичай дружно протягом доби. Індички не дуже охоче виходять з гнізда, тому годую їх і зганяю насильно. Після прогулянки уважно стежу, щоб кожна птиця сіла на своє місце. А перед тим, як закласти яйця, готую гніздо, обсипаючи його деревною золою, кроплю одеколоном, кладу полин, щоб не заводилися комахи-паразити.
Тепер про годування: взимку годую 3 рази на день, вранці і ввечері – зерно (овес, пшениця, кукурудза, ячмінь), вдень – волога мішанка з додаванням риб’ячого жиру: 2 г – на кожну голову. Також індички чудово поїдають віники з кропиви і амаранту, тру їм моркву, турнепс і буряк. Запарюю сінну потерть, даю ягоди горобини, крейду, гравій, черепашник і 10 г пекарських дріжджів на кожну голову.
Індиків необхідно забезпечувати водою, добова потреба в ній на одну голову приблизно в 2 рази більше, ніж потреба в кормах.
Непогано б побалувати індичок комбікормом для курей-несучок, даючи їм його, починаючи з січня – це покращує яйцекладку.
Якщо моя розповідь вас зацікавила, спробуйте і залишитеся задоволеними! Про те, як я вирощую «малюків», напишу пізніше.
Тетяна БАЙДАК.
смт Ріпки Чернігівської обл.
Чому гинуть курчата
Щороку купуємо добових курчат, ростимо їх в будинку, а як потеплішає,
виносимо на сонечко в загін з сітки. Годуємо курчат за правилами, даємо вітаміни,
але коли починаємо утримувати їх на вулиці, деякі малюки чомусь гинуть.
Таке ж спостерігається і у сусідів. У чому причина?
В. М. ХОМЕНКО,
м. Овідіополь Одеської обл.
Шановна Валентино Михайлівно! Швидше за все, курчата при переході на вигульне утримування підхоплюють з ґрунту і найближчого пташиного оточення всі вірусні хвороби, до яких їх незміцнілий організм ще не готовий.
Знизити стійкість ваших курчат до хвороб можуть і холодний, сирий ґрунт у загоні, мокра від роси або після дощу трава, протяги або навіть те, що ви переводите їх на вуличне утримування занадто маленькими.
Перед цим потрібно обов’язково проводити профілактичні заходи. Для цього протягом 3-5 днів поїти пташенятам такий розчин: 1 л кип’яченої води розвести 1 ст. ложку меду, 1 таблетку аскорбінки, трохи марганцівки (до блідо-рожевого кольору) і 1 таблетку Фурациліну або краще Фуразолідону.
Випоювати починати треба в перші дні життя курчат, потім повторювати цю процедуру через кожні 25 днів до досягнення ними 5-місячного віку.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Розведення качок – заняття захоплююче і прибуткове
- Водоплавні птахи у зарибленій водоймі
- Курчата з домашнього інкубатора
- Секрети виведення індичат на власному подвір’ї
