Цитата номера
Усе іде, але не все минає
над берегами вічної ріки.
Ліна КОСТЕНКО.
«Людина повинна мріяти, щоб бачити сенс життя», – говорив Вольтер. І в цьому він, безумовно, правий. Весь сенс життя – в наших мріях і надіях. Про кращу дійсність, про міцне здоров’я, про благополуччя рідних і близьких, щасливе майбутнє дітей і онуків… Мріяти можна багато про що і до нескінченності. Тільки, на жаль, не всі наші сподівання і не завжди здійснюються.
Особливо великі надії ми покладаємо напередодні зустрічі чергового календарного року. Поглядаючи – хто радісно, а до хто стурбовано – на останні листки календаря року, що минає, кожен з нас, звичайно ж , думає не тільки про те, чим він був пам’ятний, але і те, які зміни в наше життя може принести прийдешній 2021-й рік.
Двадцять перший – рік Бика,
Він намне Щуру бока.
Нещасливий рік замінить,
Епідемії відмінить.
І з полегшенням зітхнем –
Може, краще заживем?!
Дай-то Бог, хоча віриться в такий оптимізм насилу, тому що немає на це об’єктивних обставин. А обманюватися навіщо? «Хоча у надії очі так само великі, як і у страху», – одного разу пророчо сказала Зінаїда Гіппіус. Україна, як і раніше, залишається країною великих і страшних безглуздостей. Або дурниць. Колективна втома від безглуздя і жаху від того, що відбувається, опановує все більшу кількість населення, що залишилося.
Добре хоч, що у когось є можливість згадати щось добре і приємне. Не таке вже й далеке, але таке нині недосяжне! Ось над представниками старшого покоління жартують всі, кому не лінь, але ж раніше Новий Рік дійсно був святом: з традиційними шампанським, холодцем, салатом олів’є, мандаринами, качкою або гусаком з яблуками, бутербродами з ікрою, тортом «Наполеон», які могли собі дозволити майже всі. І, звичайно ж, все це під незабутні мелодії «Блакитного вогника» і легендарну кінокомедію «Іронія долі, або з легким паром».
А з чим асоціюється Новий Рік зараз? З черговим щорічним підвищенням цін і тарифів? Масовим зубожінням народу? Святом це назвати складно. Ах, так! Вперше відзначатимемо новорічні та різдвяні свята в умовах карантину, віддалено одне від одного. Хоча куди вже далі віддалятися і роз’єднуватися?! Хотілося б, щоб все було на зближення, взаєморозуміння, почуття загального єднання, коли «людина людині – друг, товариш і брат». З танцями під загальною новорічною ялинкою, всенародною радістю і веселощами дорослих, радістю дітей.
Хочеться, ох як хочеться (ні, не повернутися в ті часи, тому що це неможливо), щоб в році прийдешньому і погода не засмучувала, і турбот неприємних поменшало, і проблеми, якщо вже й виникнуть (а вони обов’язково виникнуть, як же без них!), вирішувалися швидше і з мінімальними витратами сил, засобів і нервів, і здоров’я, щоб не підводило…
Цей перелік уявних заявок-прохань Дідові Морозу можна продовжувати і продовжувати, але ми ж – реалісти і он нас скільки, бажаючих щось поправити і у себе вдома, в сім’ї, і навколо – в селі, місті, районі, країні в цілому… Багато, дуже багато не влаштовує нас, заважає по-людському жити, тріпає щодня нерви, забирає і без того останні надії на світле майбутнє.
На перший погляд здається, що «бажання» наші настільки різні та нездійсненні, що до єдиного знаменника їх ніколи не привести. Хоча насправді бажаємо ми, загалом-то, одного: щоб наше життя знайшло нарешті благополучну стабільність, а закони в державі були ясними, зрозумілими і однаковими для всіх, полегшували наш побут, а не народжували нові перешкоди і труднощі.
Ось такі ми, невиправні мрійники! Здійснення мрій і надій вам в Новому році, дорогі читачі, здоров’я вам і вашим близьким, успіхів у всьому і всім! Невже нічого цього так ніколи і не дочекаємося? А хотілося б… нарешті…
Рядки з листів
Вірити і жити надією
Минулий рік пройшов в тривогах і переживаннях. Коли все це закінчиться? На жаль, цього ніхто не знає, що вельми сумно. А хочеться адже радіти кожному дню, незважаючи на всі труднощі та складності буття.
Газету «Хазяїн» обожнюю, з нею живу, перечитую по кілька разів. Особливо «Діалог з читачем», тому що в ньому – думки, почуття, переживання всіх нас. Вони співзвучні з настроями простих українців. Кожен номер містить щось нове, корисне, пізнавальне. З великим інтересом читаю матеріали двох Людмил – Навки і Курган. Вони різної тематики, але дуже захоплюючі. Дякую за поради та рекомендації В. Д. Давидову, Д. Терентьєву, О. Усовій, Н. Шаповал і багатьом іншим, хто співпрацює з «Хазяїном». Ці знання потрібні всім, хто пов’язаний із землею.
Дякую колективу редакції за працю. В сучасних умовах працювати не просто, але ви справляєтеся прекрасно. Всім сил, терпіння і добрих надій. Все буде добре!
Л. М. БОСОВА,
м. Ізюм Харківської обл.
Несприятливі дні в січні: 8, 9, 12, 27.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Святковий настрій
- Янгол-охоронець
- Лікують обійми
- Мотанка – лялька-оберіг, яка передається з покоління в покоління
