Історії

Вона завжди припадає на неділю, не скасовується і не переноситься. На п’ятдесятий день після Великодня відзначається День Святої Трійці, одне з найбільших народних свят. Ще цей день називають Зеленими святами і все, що можна, прикрашають гілками берези і зеленню - кімнати, лави, вікна, коридори, хату зовні і всередині, хвіртки і палісадники…

...І таки намочив! Практично весь травень (а особливо його остання декада) і початок червня видалися в Україні дощовими, чого не траплялося вже давно. Останні кілька років весняні місяці були жаркими і посушливими. А тут - немов прорвало. Дощі зі шквальними вітрами і грозами накрили практично всю Лівобережну Україну, Полісся, західні регіони.…

Ми вже не раз писали про те, що клімат на Землі за останні роки зазнав істотних змін. І хоча це ні для кого вже давно не секрет, вчені досі ламають голови над погодними феноменами: чи то природа потихеньку божеволіє, чи то ми, які живемо на цій грішній землі? Поряд з іншими примхами багато хто помітив небувалу кількість польових маків, які…

У перекладі з грецької «апрель» означає «зігріваючий, сонячний, зігрітий сонцем». І то так: на вигляд квітень - сама радість: у посмішках верби, у набираючих зелену бруньку черемхах, в золотих коронах мати-й-мачухи. А чи чули ви в ці дні весняну пісню жайворонка? У полях ще місцями сніг видніється, вночі ще можливі неждані заморозки, а він…

Коли мова заходить про журавлів, у всіх в пам’яті обов’язково спливає щемлива, пронизлива, зворушлива пісня на слова Расула Гамзатова: Настанет день, и с журавлиной стаей Я поплыву в такой же сизой мгле, Из-под небес по-птичьи окликая Всех вас, кого оставил на земле. Про що ця пісня? Про війну? Не тільки!

На початку лихих 90-х років минулого сторіччя багатьох сколихнув несамовитий сюжет на одному з телеканалів, в якому показали, як на весіллі крутого нувориша з шиком і пафосом подали на столи дванадцять засмажених лебедів. І, уявіть собі, ніхто при цьому не поперхнувся, а, навпаки, все пройшло на ура.

Останнім часом намагаюся все рідше заходити в Інтернет: нудно, прикро, неприємно читати все те, що пишуть знайомі та незнайомі користувачі, повчаючи один одного, не соромлячись при цьому у виразах, виходячи за рамки звичайної пристойності. Все частіше ловлю себе на думці: «Боже, що час (або обставини?) роблять з людьми?!» Що не пост - то…

Поки політики та іже з ними (хоча не їхня це справа) сперечаються, залишати чи ні в календарі 8 Березня святковим вихідним днем, я ні на мить не сумніваюся в тому, що свято це відбудеться і в нинішньому, і в наступні роки, тому що це - свято Жінок. Наших з вами жінок. Рідних. Коханих. Відданих. Гарних. Милих...

Так уже влаштований світ, що закони природи не змінюються століттями, вони завжди вступають у законну силу в потрібний час. І людина тут безсила. Коли здається, що суворій зимі не видно кінця і що холоди і нудьга, пов’язана з коронавірусом, ніколи не закінчаться, не поспішаючи, дуже обережно і, на перший погляд, непомітно до нас пробирається…

Ще з дитинства засвоїв народну приказку, яку часто любили повторювати дорослі: «Добре там, де нас немає!» Вже потім почали жартувати щодо того, що «де нас немає, там, дійсно, добре». Але я не про це. Пригнічує те, що багато моїх земляків (і не тільки молодь, а й люди у віці) в останні роки часто-густо виїжджають на заробітки за кордон.