Історії

Лютий для мене один з улюблених місяців у році. І не тільки тому, що в цей час вже виразніше і наполегливіше відчутний подих (чергової) весни. У лютому народилися багато близьких мені людей: покійна мама, її теж, на жаль, покійний брат, а мій хрещений батько, онука й онук, зять... І в цьому, напевно, є щось символічне: одні вже віджили своє…

Скільки існує людство, стільки існує і релігія. У різні часи до неї ставилися по-різному. Наприклад, Наполеон стверджував, що «релігія - це те, що утримує бідних від вбивства багатих». Більшовики і зовсім скільки років заперечували існування Бога і стверджували, що релігія - опіум для народу, насаджуючи поголовно войовничий атеїзм.

Запросили з нагоди в школу на відкритий урок з української літератури до п’ятикласників, який був присвячений одному з символів нашого народу - калині. Діти з захопленням розповідали про цю дивовижну рослину: її походження, цілющі властивості, застосування в побуті та в кулінарії, народні обряди, декламували вірші, демонстрували вироби.

Як разюче змінюються люди! Здавалося б, ще зовсім недавно майже всі жили в очікуванні свят, панувала піднесена і радісна атмосфера, в магазинах і на ринках було не проштовхатися від черг, всі один одного вітали і бажали всіляких благ в році, що наступив. А коли святкова метушня відшуміла і вляглася, емоції схлинули, спостерігаємо зовсім іншу…

Нещодавно колега розповіла повчальну історію. Вирішивши зробити улюбленому онуку-дошкільнику святковий сюрприз, вона зателефонувала йому і, змінивши до невпізнання голос, щоб не помітив підступу, звернулася: «Здрастуй, Андрійко! Це тебе турбує Дідусь Мороз, який хоче привітати тебе з Новим Роком та Різдвом і вручити тобі подаруночок, про який…

Хата у нас була старенька, маленька, як батьки казали, «мазанка». Ліпили в тридцяті роки, із чого було: трава, тирса, глина, пісок, конячий гній та якась дранка. Робили саман, а потім з нього викладали будову. Зі стелі звисають балки. В хаті тепло, чисто. Батько перед від’їздом потурбувався, привіз вугілля з дровами.

Ще один рік відходить в минуле. В історію. Зустрічаючи черговий, заведено загадувати бажання. Тільки немає чогось того ентузіазму, як раніше. Чи того, що старіємо, чи того, що не збуваються. Хоча будемо надіятися. Терпляче чекати. Вірити в світле. Добре. Людяне. На то й свята - Новий рік та Різдво. Побудемо знову дітьми… Спливає рік, і сумно…

«Людина повинна мріяти, щоб бачити сенс життя», - говорив Вольтер. І в цьому він, безумовно, правий. Весь сенс життя - в наших мріях і надіях. Про кращу дійсність, про міцне здоров’я, про благополуччя рідних і близьких, щасливе майбутнє дітей і онуків... Мріяти можна багато про що і до нескінченності.

За китайським східним календарем у 2021 році правитиме Білий Металевий Бик. Зустрічати свято слід так, аби не лише задобрити, а й не розгнівити господаря року. Бик володіє такими якостями, як твердість, прискіпливість, рішучість, цілеспрямованість та працьовитість. Стихія Металу наділяє його залізною волею, а сріблястий колір - упевненістю у…

Мій колега-донеччанин, з яким пліч-о-пліч пропрацювали багато років, Володимир Борисенко, нині з сім’єю кинув якір під Києвом, на схилі років зайнявся вирощуванням овочів, фруктів, винограду та квітів, вихованням онуків і отримує справжнє задоволення від життя. Чим час від часу і ділиться в соціальних мережах, законно пишається досягнутими…