Цитата номера
Деякі люди насолоджуються дощем,
а інші просто промокають.
Боб ДІЛАН.
…І таки намочив! Практично весь травень (а особливо його остання декада) і початок червня видалися в Україні дощовими, чого не траплялося вже давно. Останні кілька років весняні місяці були жаркими і посушливими. А тут – немов прорвало. Дощі зі шквальними вітрами і грозами накрили практично всю Лівобережну Україну, Полісся, західні регіони. Не пощастило тільки південним областям, де постраждали від посухи посіви зернових, кормових і технічних культур, посадки овочів, сади і ягідники.
Які тільки коментарі можна було зустріти з даного приводу і в стрічках новин, і в спілкуванні з друзями і знайомими. І, звичайно ж, читачами. «Це небесна канцелярія вирішила змити всі наслідки коронавірусу, щоб далі йшли по життю з чистою душею і такими ж помислами», – зателефонував Сергій Бондарчук з Умані Черкаської області. «Скільки ж можна було випробовувати наше терпіння посухою і неймовірною спекою? Ось природа і віддає боржок за всі попередні роки!» – не приховує своєї радості В. Т. Ярошенко з Харкова. «Тепер все залежить від нашої працьовитості та старанності, – упевнений багаторічний передплатник «Хазяїна»
В. Я. Губський з м. Пирятин Полтавської області. – Після дощів полізуть з усіх щілин бур’яни і хвороби, активізуються шкідники. Доведеться докласти чимало зусиль по догляду за картоплею, овочами, садовими і квітковими насадженнями. Це лише початок тривалого шляху до високих врожаїв».
І з усіма можна погодитися. Всевишній змилостивився над нами, тепер все у власних руках. Все-таки дощ для хлібороба завжди був радістю. Його викликали, чекали. А нинішні дощі стали справжнім подарунком долі. Вони практично на пів місяця (якщо не більше) позбавили багатьох дачників і власників присадибних ділянок від регулярних виснажливих поливів. А якщо врахувати, що в багатьох регіонах України завжди були проблеми з водою для зрошення своїх ділянок і її якістю (про що ми регулярно щорічно пишемо), то травневі благодатні дощі, дійсно, стали справжньою підмогою при вирощуванні практично всіх культур.
Буквально на очах все змінилося: бадилля картоплі вимахало по коліна, ранні сорти дружно зацвіли, тепер би вчасно розпушити ґрунт у міжряддях і підгорнути кущі. Розправили плечі сходи столового буряка, моркви, огірків, кабачків, гарбуза, баштанних культур, я вже не кажу про цибулю, часник, кріп, петрушку. Зміцніла висаджена розсада помідорів, перцю, синеньких, капусти. А як вимахала малина, ожили і повеселіли кущі смородини, ожини, аґрусу, винограду! Вранці весело вітаються налиті ягоди полуниці, які тепер під благодатними променями червневого сонечка швидко дозріють і порадують нас своїм смаком і ароматом.
Так, велика все-таки сила – волога! Недарма ж життя на Землі зародилося саме у воді. Радіє такому чарівному перетворенню природи все живе навколо. Здається, що веселіше тепер щебечуть пташки, перескакуючи з гілки на гілку в саду; радісно кудкудакають кури на дворі, вишукуючи у вологій землі жучків-черв’ячків; додалося води в розташованому неподалік ставку, і тепер водоплавну птицю з нашої вулиці не заженеш додому. Плюс – роздолля всілякої трави.
Повеселішали й сусіди, всі, хто має власні городи. «Два дощички в травні й агроном тепер без потреби!» – грайливо нагадав при зустрічі старовинну примовку знайомий. А очі так лукаво і стріляють райдужними іскорками. Згідно киваю головою. Неспішно обговорюємо останні новини, адже через карантин не бачилися більше двох місяців. Ділимося видами на урожай. Не помітили, як знову закрапав дрібний, хоч і вже неабияк обридлий (коли таке було?!) дощик. «Обложний», – промовив співрозмовник. Але ми дощику не помічали. Не звертали на нього уваги і перехожі. Дітлахи весело носилися по величезних калюжах. Згадалася призабута вже дитяча примовка: «Дощику-дощику, припусти, дай трошки підрости!» Ми-то вже не підростемо, а природа ще більше перетвориться. А разом з нею – і все живе навколо.
Рядки з листів
Як я розмножую смородину
У кожного, звичайно ж, своя методика. Я, наприклад, роблю так. Зрізані живці ставлю у воду, додавши в неї трохи регулятора росту. Через кілька днів живці дають коріння. Але відразу в ґрунт я їх не пересаджую, тому що корінці у них занадто ніжні.
Розводжу землю водою до сметаноподібного стану. У пластиковий стаканчик ставлю живець і заливаю його приготованим субстратом. Через 2 дні проробляю гострим предметом в дні стаканчика дірочку, через яку вода починає поступово йти. І живець незабаром опиняється у звичайній (неперезволоженій) землі. При цьому його корінці абсолютно не травмуються. Через два тижні саджанець можна сміливо висаджувати на постійне місце в саду.
С. П. ТЕРЕЩУК,
м. Конотоп
Сумської обл.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
