В Італії, Іспанії багато фермерів у виноградарських регіонах, які, маючи лише сотню-другу виноградних кущів у володінні, тим не менш є повноправними фермерами та членами виноградарсько-виноробних кооперативів. І отримують від цього відчутний дохід. У Німеччині, на схилах уздовж Рейну, 4-5 гектарів виноградників і виноробство на їх основі дозволяють фермеру забезпечити своїй родині гідне життя.
Зміст
Якийсь там Дієго Моралес свої дві-три сотні кущів винограду, навіть не самого плідного сорту, наприклад, Педро Хіменес, отримані в спадок ще від діда і батька, має на пагорбі з якимось особливо червоним щебенем замість гарного грунту. Врожаї невеликі, але кооператив з нього і тільки з його винограду робить вино неповторного смаку. Назвали його на кшталт «Дієго Хіменес», що створює популярність кооперативу та всім іншим його винам з відповідною віддачею в продажах і прибутках.
Це відносно вигадана ситуація з конкретним ім’ям, але подібних ситуацій там тисячі, і подібні традиції не тривають десятиліття, а багато поколінь виноградарів.
Інший розмір виноградарських володінь наведено у вступі на приклад німецького, абсолютно конкретного фермера, яких там більшість.
Причому такого роду фермерство має характер сімейного, тобто цілий рік на винограднику працюють тільки члени сім’ї фермера, і лише на кілька днів збирання врожаю запрошуються два-три найманих працівників. Вина таких господарств мають свої назви, прив’язані до місцевості, сортів винограду, а часто — і до імені самого господаря. Вони продаються на розлив по десятки літрів на замовлення сімей, які вважають за краще подавати до вечері гарне повсякденне вино, яке є не стільки алкогольним напоєм, скільки здоровим продуктом харчування. Вина також розливаються в пляшки з відповідним оформленням готового товару. Таким продуктом престижно торгувати особисто на численних ярмарках; його охоче купують магазини та туристи.
Про виноград і вино — думка фахівця: головне
Слід підкреслити головне: всі ці вина повинні бути приготовані строго в рамках затверджених в Німеччині технологій. Починаючи з днів початку дозрівання винограду, оцінки кількості майбутнього врожаю, а потім регулярно, в періоди його збору, переробки, дозрівання вина кожне господарство кілька разів відвідає державний інспектор. Він перевірить відповідність кількості вина до зібраного врожаю, всі технологічні записи в книзі виноробства, яку веде господар; продегустує зразки вин, щодо яких виникли питання.
Все пояснюється просто: тільки після висновку інспектора про точне виконання узаконеної технології виноробу видається дозвіл на реалізацію всієї кількості вина. І так — кожен сезон.
Коротше кажучи, нам, в нашій країні і нашому виноробстві, абсолютно нічого не потрібно придумувати! Людьми все давно придумано і відмінно працює. У нашій країні найбільша складність полягатиме лише в тому, щоб знайти потрібну кількість елементарно порядних, не продажних контролерів. Всього і справ-то!
Підкреслюю це, тому що не секрет: в нашій країні процвітало і процвітає небезпечне для здоров’я людей фальсифікаційне «виноробство». У країні відсутня належна законодавча база; узаконено тільки обов’язкове придбання ліцензій на реалізація продукції виноробства. Щоб отримати ліцензію, необхідно заплатити кілька сотень тисяч гривень, а це під силу тільки великим підприємствам, що автоматично відсіяло або загнало «в тінь» дрібніших товаровиробників.
Робилося це під прапором боротьби з фальсифікаціями у виноробстві. Але ми всі знаємо, що в нашій країні ніякі закони, пов’язані з грошима, не виконуються, починаючи в першу чергу з самих вершин. І з Конституції!! А тим більше — не контролюються в частині виконання. І фальсифікацію вин почали саме великі винороби. Масово!
Практичні рекомендації
В Україні фермер поки не має права продавати вино в пляшках зі своєю етикеткою. Але закон не передбачає заборони на продаж продукції зі своєї присадибної ділянки, на виробництво вина для своїх потреб і потреб друзів, родичів, односельців тощо. У містах багато хто хоче завжди мати в холодильнику запас хорошого розливного вина від надійного винороба. Тим більше, що ціни на бутильоване вино нестримно повзають вгору. Але ваш знайомий таксист за місяць ненав’язливо роздасть городянам сотні ваших візиток з короткими характеристиками ваших вин і вашим телефоном для замовлень. Решту ви організовуєте самі.
Вже важко знайти супротивника помірного вживання якісного виноградного сухого і напівсухого вина, особливо червоного. Кваліфіковані лікарі (дієтологи, кардіологи та ін.) рекомендують прийом таких вин за обіднім столом, в колі сім’ї, щодня. Шкідливий саме високоградусний алкоголь, особливо фальсифікат.
Зараз в Україні є всі основні умови для відродження подібного до німецького, італійського — цивілізованого національного виноробства. На фермерському рівні теж. Є найголовніше — потрібні сорти винограду. Це сорти вітчизняної селекції, з підвищеною стійкістю до хвороб і морозу. А значить, і залишків отрутохімікатів у вині буде в кілька разів менше, ніж у традиційних сортах.
Щодо якості винограду. то з них отримані вина відмінних смакових якостей — і білі, і інтенсивно пофарбовані. Сухі вина завжди гарні, але особливо чудові напівсухі, десертні або з алкогольністю на межі зупинки бродіння, тобто 14-15 градусів спирту з 2,5-3,0% цукру в них. При низькому вмісті кислоти, сприятливій кількості цукру алкоголь зовсім не помітний, але вино стійке при зберіганні.
Один з таких сортів — Рубін Голодрігі — надійний, урожайний і дає інтенсивно забарвлене вино. Гурзуфський рожевий додатково має чудовий мускатний смак. Густе рубінове вино забезпечить ранній сорт — Гранатовий. Світлий, з лимонним ароматом — Цитронний Магарача. Мускат Голодрігі забезпечить тонкий мускатний аромат. І багато подібних, по-справжньому гідних сортів!
Комбінація сусла, а згодом і вин з цих сортів, в продуманій пропорції здатна забезпечити вино прекрасних смакових якостей, яке в пляшках на полицях магазинів зараз не зустрінеш і за потрійну ціну. Саджанці всіх цих сортів і ще ряд новинок можна придбати в дачних кооперативах без проблем і відразу, а на великі площі посадок потрібно іноді замовляти заздалегідь.
Що ще варто врахувати
Для сучасного фермера в цих сортах важлива доступність ціни посадкового матеріалу. Важливо те, що на всіх землях, де раніше не ріс виноград, а на супіщаних і піщаних ґрунтах і в зоні зараження філоксерою ці сорти можна успішно вирощувати в надійній, корененевій культурі. Періодичні, раз на 9-10 років, морози знищують до рівня землі щеплені, не захищені на зиму виноградники. Кореневласні ж кущі лише на кілька місяців втрачають надземну частину, яку в цьому ж сезоні можна відновити (на наступне десятиліття). З цих кущів вже в рік відновлення отримують втішний урожай (по грону на кожному зеленому пагоні, а їх після вимерзання відбиває з голови куща в багато разів більше, ніж потрібно для формування). Власне, для відновлення куща потрібно всього два пагони.
Та й вирощування врожаю таких сортів набагато дешевше, ніж традиційних, перш за все за рахунок зменшення кількості хімобробок. Про це свідчить, наприклад, досвід кримського господарства «Дружба народів» та агрофірми «Таврія» на Херсонщині. Частина їхніх виноградників саме з такими сортами не оброблялася жодними отрутохімікатами по десяток і більше років. Загалом, навіть у наступні «безхімічні» роки, такі сорти вимагають лише двох повноцінні фунгіцидні обробки за сезон: перед цвітінням і незабаром після нього. Часто цього буває достатньо на землях, де раніше не культивувався виноград. Грамотний виноградар може обійтися взагалі біологічними обробками на таких посадках. Якщо ж говорити про «європейські» сорти, то вони вимагають за сезон 7-10 таких дорогих обробок.
Створення виноградника в даний час — справа недешева. За чотири сезони до вступ виноградника в повне плодоношення кожен його гектар вимагає 35-40 тис. грн. капіталовкладень. Це якщо вирощувати за стандартною технологією і на основі «європейських» щеплених саджанців. Але, застосовуючи технологію кризових років на основі запропонованих сортів, використовуючи елементи технології доктора сільськогосподарських наук, завідувача лабораторією агротехніки ВНДІВ ім. Я.І. Потапенко Шаміля Нажмутдіновича Гусейнова (м. Новочеркаськ, Ростовська обл.) по формуванню кущів на першому етапі створення виноградника, плодоносний гектар може коштувати вдвічі дешевше. Крім того, в такій дорогій і довгостроковій справі не обов’язково будь-якою ціною відразу закласти бажані 5 або більше виноградних гектарів.
З третього року вегетації, при гарному догляді, віддача від виноградника почне поступово збільшуватися. Після посадки, в перші роки, виноградник вимагає мало робочих рук. Так, один працівник може вільно повністю обслуговувати рослини на 3-5 гектарах навіть плодоносного виноградника виноробних сортів. Витрати в основному йдуть на створення опорної шпалери та хімзахист. Про економічний хімічний захист таких сортів сказано вище, а шпалеру можна створити вдвічі дешевше стандартної, використовуючи відповідні для цього матеріали. Існує також шлях кредитування та часткових компенсацій за фактичні посадки виноградників. Якщо є можливість стати членом однієї з виноградарських асоціацій, спробуйте скористатися і цим варіантом полегшення фінансових проблем.
І. І. Бураків.
Вчений-агроном, м. Нова
Кахівка Херсонської обл.
За темою також радимо матеріали Хмільна парочка — вино і виноград і Домашнє вино — у вас вийде.
Також читати:
