Зміст
Липень – найспекотніший місяць, але садові роботи припиняти небажано. У цей період необхідно одночасно піклуватися про врожай, вже дозрілі плоди і закладати основу для врожаю на наступний рік.
У липні починає зупинятися ріст пагонів, йде формування квіткових бруньок. Щоб їх було у достатній кількості, дерева необхідно підгодовувати і контролювати загущеність крони, зайву поросль видаляти, щоб вона не перешкоджала надходженню достатньої кількості сонячного світла.
Завершується період збору суниці. Слід провести збиральні сільськогосподарські заходи по догляду за суничними грядками. Необхідно прибрати всі гнилі плоди, видалити вуса і зайві розетки. Кущики накопичать більше поживних речовин і, відповідно, збільшиться морозостійкість і врожайність на наступний рік. Якщо є необхідність заповнення рядів, то частину вусів можна залишити. Контролюємо розвиток другої хвилі яблуневої і сливової плодожерки та багатьох інших шкідників. Проводимо обробку пізніх сортів яблунь, груш і слив. Під час посухи проводимо поливи.
Необхідно регулярно збирати падалицю у плодових дерев, щоб уникнути зараження зростаючих плодів спорами грибків. Якщо її не прибирати, є велика ймовірність зараження врожаю навіть у наступному році грибком моніліоза, що викликає загнивання плодів. А із червивих яблук вночі виповзає плодожерка і знову залазить на дерево, вражаючи здорові плоди. Те ж стосується й інших плодових культур.
Падалицю для компосту використовувати небажано. Ризик поширення грибка при цьому дуже великий. Плоди, що впали, необхідно закопувати подалі від дерев, з яких впали фрукти, а шар землі над падалицею повинен бути не менше 20 см.
Однією з основних робіт у липні є збір врожаю. Плоди яблунь, груш, слив сильно наливаються і врожайні гілки можуть не витримати. Крім того, якщо часто бувають грози зі шквальним вітром, це загрожує пошкодженням навіть тих гілок, які мають середнє навантаження врожаєм. Тому варто зробити під гілками підпори заздалегідь, щоб у подальшому багатий урожай, що формується, і вітер не зламали їх.
Також, якщо врожаю на яблунях, грушах дуже багато, плоди можуть вирости дрібними і зростає ризик облому гілок. Щоб цього уникнути, рекомендується нормувати зав’язі, видаляючи хворі і невеликі плоди.
Щоб урожай був хорошим, а плоди – великими, дерева і ягідні чагарники необхідно рясно поливати, підгодовувати, обприскувати від шкідників, хвороб.
Полив фруктових дерев повинен бути рясним. Якщо цього не зробити, то сухий ґрунт негативно позначиться на врожаї навіть у наступному році. А нинішній урожай буде дрібним. На 1 кв. м пристовбурного кола має надійти не менше 60 літрів води. Після поливу – обов’язковим є розпушування.
Підживлення дуже важливе для садових дерев у цей період. Необхідно додати органічні і мінеральні добрива. Мінеральні добрива вносяться в кількості 30 г комплексного мінерального добрива на 1 відро води. 1 відро розчину із добрива розподіляють на 1 кв. м навколо стовбура дерева. З органічних добрив можна використовувати розчин коров’яку. Його вносять у борозенки, які з’являються на кордоні пристовбурного кола.
Необхідно уважно стежити за появою шкідників, щоб вони не знищили урожай. Якщо з’явилася тля, ознаки будь-яких захворювань, шкідників, то садові культури необхідно обприскувати відповідними препаратами. Головне – суворо дотримуватися дозування, чітко слідувати інструкції та витримати терміни до збору врожаю.
При зборі врожаю ягід аґрусу, смородини слід звернути увагу на наявність сухих гілок, пошкоджених плодів, личинок шкідників. Сухі гілки та пошкоджені ягоди необхідно відразу видаляти. Від личинок вогнівки, пильщика, попелиці допоможе настій золи: 1 кг золи додати до 5 літрів води і кип’ятити 30 хвилин. Після чого проціджують, охолоджують і обробляють чагарник.
Від сірої та інших видів гнилі, що з’являється у затінених вологих місцях, допоможуть препарати Топаз, Тіовіт Джет, Децис.
Парші та інші грибкові захворювання можна знищити хімічними або біопрепаратами. З хімічних підійдуть Стробі, Тіовіт Джет, Фуфанон, Делан, а з біопрепаратів – Фітоспорин, Триходермін, Лепідоцид та безліч інших. Після застосування хімічних препаратів збирати урожай можна тільки через 3 тижні. Біологічні для людини нешкідливі.
У липні бажано подбати про врожай наступного року. Щоб стимулювати закладку нових бруньок, необхідно провести позакореневе підживлення. Це робиться сечовиною: на 10 л води її треба 50-60 г. Більш концентрований розчин може пошкодити листя.
Деякі сорти можуть бути більш чутливими. Тому попередньо бажано проводити перевірку на чутливість: за 2-3 дні перед підгодівлею необхідно обробити деякі гілки дерева розчином. Якщо листки будуть без опіків, то можна обробляти все дерево розчином відповідної концентрації.
Розпорошувати розчин необхідно на нижню і верхню поверхню листя. Обприскують ввечері або після дощу, оскільки волога сприяє засвоєнню поживних солей.
Липень – середина літа, він приносить клопоти, але й багаті врожаї, дивовижні аромати плодів і красу пишної зелені.
Окулірування
Кінець липня – початок серпня – сприятливий період для щеплення вічком – окулірування кісточкових. Його зазвичай проводять на однорічних пагонах або сіянцях, що не товщі 10 см. Живці знімаємо з повністю здорових і плодоносних дерев вранці, у день щеплення або за кілька днів до щеплення, при цьому їх зберігають загорнутими у вологу тканину в холодильнику. Пагони повинні бути повністю визрілими, здерев’янілими та довжиною не менше 40 см. На підготовлених черешках видаляють листя, залишивши невеликі черешки. Зараз садівники часто використовують окулірування вприклад. На підщепі вибираємо рівне місце, між вузлами тонким лезом ножа знімаємо невелику смужку кори, висотою 2,5-3 см і шириною 0,5-0,7 см. Намагаємося мінімально зрізати деревину разом з корою. Потім півколом відрізаємо 2/3 підрізаної смужки кори поперек підщепи. Живець сорту, який хочемо розмножити, тримаємо верхівкою до себе, знімаємо щиток на 1,5 см вище і нижче бруньки. У зерняткових він повинен складати 2,5 см, у кісточкових – на 1 см більше. Під частину кори в нижній частині надрізу специфічним рухом, не знімаючи з ножа, вставляємо зрізаний щиток. Його треба з’єднати з підщепою таким чином, щоб шари камбію збіглися. Вічка для щеплення беремо з середини живців. Для окулірування потрібно використовувати спеціальний, дуже гострий, як бритва, ніж. Місце щеплення обв’язуємо поліхлорвініловою плівкою, смужка повинна бути приблизно 7-9 мм шириною і 250 мм завдовжки. Щоб уникнути перетяжку кори на підщепі та запливання вічок приблизно за 4-5 тижнів обв’язку послаблюють. Кора на щитку повинна бути світлою, а черешок листа відділятися.
Увага на суницю
Чи замислювалися ви коли-небудь про те, чому фахівці рекомендують садівникам особливу увагу приділяти суниці в другій половині літа, коли вже зібрано врожай.
Справа в тому, що суниця – рослина короткого дня, і саме в цей період відбувається закладка плодових бруньок, з яких формуються квітконоси.
У 80-ті роки фахівці Каліфорнійського університету (США) створили нейтрально-денні сорти суниці, які закладають квіткові бруньки як при довгому, так і при короткому дні при температурі не нижче 2° і не вище 30°. Ці сорти цвітуть і плодоносять безперервно та дають урожай вже в рік посадки через кожні 6 тижнів, починаючи з червня. Нейтрально-денні сорти здатні давати 2-3 врожаю навіть в умовах середньої смуги.
Найбільш перспективні сорти Триб’ют, Трістар, Московський делікатес, які можна вирощувати як у відкритому, так і в захищеному ґрунті.
Рослини плодоносять 1-й раз наприкінці травня – початку червня, 2-й – в середині літа, 3-й – наприкінці літа і до пізньої осені.
Ця суниця досить вимоглива до умов вирощування
Воно ведеться за загущеною схемою в шаховому порядку: подвійний ряд з відстанями між рослинами в ряду і між рядами у 20 см. Висаджування розсади проводиться на початку травня. У наступні 6 тижнів після посадки всі квітконоси необхідно видаляти, щоб дати можливість рослинам достатньо розвинутися і зміцніти для подальшого плодоношення.
Рослини, що посаджені в перший тиждень травня, досягають піку плодоношення через 12-14 тижнів після посадки.
Добрива
Нейтрально-денні форми суниці особливо вимогливі до азоту і калію.
Азотні добрива можна вносити щомісяця по 3-4 г (це приблизно 8 г сечовини). На ґрунтах з низьким вмістом калію необхідно вносити перед посадкою сірчанокислий калій за дозою 15-20 г на кв. м і потім щомісяця цю ж дозу. На початку сезону краще використовувати натрієву селітру або аміачну селітру (10 г на кв. м). Фосфор вносять перед посадкою (60-80 г на кв. м). Нейтрально-денні види суниці – активні споживачі бору. Тому проводять позакореневе підживлення борною кислотою (1 г на кв. м) в середині літа.
Діленням куща найчастіше розмножують безвусі сорти суниці і ремонтантні сорти, що дають мало вусів. Але за умови, що старі кущі суниці є здорові. При перенесенні суничника на нове місце можна в якості посадкового матеріалу використовувати і діленки з маточних кущів. Це виправдано тим, що молоді рослини суниці мають спочатку одну точку росту, а до кінця сезону їх може бути вже 10 і більше. Це дає можливість розділити кущ на частини і, розсадив їх, отримати нові рослини.
В цілому ж, прийнято вважати, що суниця, яка відплодоносила 3-4 роки на одному місці, не здатна давати повноцінний урожай. Займану нею ділянку потрібно розкорчувати. А кущі, які за ці роки виснажилися, витягнулися і могли накопичити різні захворювання, прийнято викидати. Я з цим не погоджуся: може, у когось вони і хворі, і виснажені, але у мене 4-річні грядки стоять сильні та красиві, зі здоровими, блискучими, темно-зеленими листками. А як згадаю скільки ягід вони для мене виростили, то рука не піднімається викорчувати і викинути таке диво.
А ось ділянку поміняти не завадить. Існує спосіб, як зберегти 4-річні кущі і отримувати від них повноцінний урожай ще близько 3-х сезонів. Для цього злегка старіючу 3-4-річну плантацію можна пересадити на іншу ділянку. Доведеться попрацювати, але це того варто. По-перше, за ці роки після сортових прочисток залишається тільки якісний сортовий матеріал. По-друге, плантація, що зайнята восени молодими розетками з вусів, не зможе дати такий же великий урожай, як 2-3-річні. Правильно пересаджена 4-річна плантація на новому місці під час першого плодоношення здатна дати товарний якісний урожай, як повноцінна 2-річна.
Діленки найкраще висаджувати з весни до серпня – вересня. У більш пізні терміни проводити посадку діленок недоцільно.
Відразу після закінчення плодоношення зрізаю усі листя на суничних кущах, залишаючи черешки листя завдовжки 2-3 см, добре рихлю міжряддя і прочищаю від бур’янів. Через кілька днів після зрізання листя роблю рясну підгодівлю коров’яком, забродженим курячим послідом або зеленим добривом з бур’янів, тобто тим, що є під рукою. Через короткий проміжок часу голі кущі починають покриватися молодим листям.
Протягом наступних кількох тижнів земля в міжряддях повинна бути пухкої і вологою. Кущі за цей час обростають молодим листям, а це ознака того, що коренева система, відпочивши після вигодовування ягід, готова далі розростатися. Наприкінці липня – початку серпня настав час приступати до пересадки.
Якщо не проводити скошування листя, то кущі, що пересаджені зі старим листям, довше приживаються і закладають менше квіткових кистей на майбутній сезон. Ділянка, що призначена для пересадки дорослих кущів, повинна бути добре заправленою перегноєм або компостом, що перепрів, адже кущам рости і плодоносити там близько 3-х років.
Наприкінці липня приступаю до пересадки суниці. На новій ділянці копаю траншеї глибиною 15-20 см і пересаджую в них старі кущі, заглиблюючи настільки, щоб точка росту злегка видавалася над поверхнею. Кількість точок зростання одного куща не повинно перевищувати 4-х. Більш густі кущі потрібно ділити за допомогою гострого ножа на частини.
Відстань між кущами в ряду 25-30 см для компактних низькорослих кущів, наприклад, таких, як у сорту Полка. Більш високі та потужні кущі, наприклад, як у Чамори Туруси, саджу рідше, через 35-40 см в ряду. Відстань між рядами повинна бути 60 см.
Пересаджені кущі потребують регулярного і рясного поливу. Для кращого приживання через кілька днів після пересадки обприскую суницю по листу препаратом Епін-екстра. Через 2 тижні після пересадки 1-й раз підгодовую під корінь забродженим курячим послідом в пропорції 1:15, витрачаючи по 0,5 л на кущ.
Посів сидератів
Насіння зелених добрив при літньому посіві можуть довго не давати сходів зважаючи на посушливу погоду. Але хвилюватися не варто: при першому ж дощі насіння підуть у ріст. При бажанні, їм можна допомогти поливом.
Гірчицю і фацелію сіють з весни і до кінця серпня, жито озиме – протягом вересня.
При посіві у серпні гірчиця і фацелія встигають накопичити до морозів більше 300 кг зеленої маси, що рівносильно внесенню в ґрунт понад 300 кг гною.
Досить просто внести насіння гірчиці і фацелії в ґрунт – про все інше подбає природа. Нічого з ними більше можна не робити. Навіть косити і закладати в ґрунт. Оскільки гірчиця і фацелія – однорічні ярі культури, вони просто поляжуть під морозом і прикриють землю, тим самим перетворившись на природну зимову мульчу, що захищає землю від глибокого промерзання. Навесні земля буде прекрасно удобрена, структурована і готова до прийому насіння овочевих культур.
В якості сидератів можна використовувати будь-який доступний вам вид гірчиці – як білу, так і сарептську. Вона збагачує ґрунт азотом і кальцієм. Для культур, які роститимуть на цій грядці в наступному році, вона робить більш доступними фосфор і калій. Швидко нарощує вегетативну масу і пригнічує бур’яни. Норма висіву – 200 г на одну сотку. Насіння закладаються під граблі.
Єдиний мінус гірчиці – вона може бути приманкою для хрестоцвітої блішки. Це дійсно так, але тільки якщо висіяти її навесні. Коли вона вирощується в якості пожнивної культури після збирання овочевих, вона частково втрачає свою привабливість для шкідників хрестоцвітих. У літньо-осінній період вона пошкоджується в меншій мірі та навіть зменшує пошкодження блішкою зростаючої поруч капусти.
Фацелія вважається ідеальним добривом перш за все тому, що за ботанічною номенклатурою належить до сімейства водолистових і може бути попередником будь-якої культури. Так само, як і гірчиця, вона не вимоглива до умов вирощування, прекрасно відчуває себе на будь-яких ґрунтах і покращує їх, нормалізує кислотність і робить їх легкими, насиченими повітрям. Фацелія швидко набирає зелену масу, пригнічуючи бур’яни, і успішно бореться з патогенними мікроорганізмами, знищуючи осередки фітофтори і кореневої гнилі. Норма висіву – 120-150 г на сотку.
Що стосується жита, то його краще всього сіяти на ділянках, призначених для висадки розсади в наступному році. Оскільки це озима культура, яка буде продовжувати нарощувати зелену масу в ранньовесняний період наступного року. Вона насичує землю азотом, відмінно структурує і оздоровлює ґрунт. Пригнічує розвиток бур’янів, в тому числі багаторічних.
Зрізають жито до початку здерев’яніння, підрізаючи коріння плоскорізом або мотикою на 2 см нижче кореневої шийки. Закладати в ґрунт жито не потрібно, так як воно погано ферментує без доступу кисню в землі. Норма висіву – 750 г на сотку.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Календар рибалки. Липень
- Сильний і гарний волоський горіх: формуємо крону за методом Миколи Кіктенка
- Роботи на винограднику в липні
- Йошта — прикраса саду
