Виноград Лідія, мабуть, найоптимальніший варіант, якщо ви хочете без догляду мати гарний декор в саду і вдосталь ласувати ароматною ягодою.
Цей сорт винограду один з найбільш поширених і улюблених серед садівників-любителів. Саме його висаджують навколо альтанок, під балконами, ним декорують перголи, арки, огорожі. При всій своїй красі Лідія дає ще й непоганий урожай ароматних ягід. Такими якостями цей виноград і заслужив любов багатьох.
Історія народження сорту має глибоке коріння. Головний фактор його появи на світ – витривалість «прабатьків» до захворювань. В Європу предок Лідії – дикий виноград – потрапив з Америки і відразу ж зацікавив європейських селекціонерів, як благодатна основа для виведення нових сортів. «Дикун» був стійкий до виноградних хвороб і передавав ці властивості подальшим своїм «нащадкам».
Разом з життєвою витривалістю виведені сорти отримали незвичайний смак і дуже приємний аромат ягід. Їх назвали ізабельними. Лідія відрізняється від своєї «праматері» – істинної Ізабелли. Має більш світлий колір ягід, але зберегла чудовий і неповторний аромат: квітково-суничний – рідкісний і відразу впізнаваний.
Це певний шарм – кущі густо обплітають металевий каркас арки, а грона великі, з темно-рожевими, та ще з бузковим відливом, ягодами дуже живописні на тлі зеленого листя. Смак ягід – мікс солодкості з в’яжучою кислинкою з яскравим ароматом. Ось за це багато господарів, і я в тому числі, люблять Лідію.
Прекрасне варення виходить із ягід улюбленого винограду. Я роблю джем зі слизової м’якоті середньої густоти без кісточок, а цілі, проварені окремо ягоди в сиропі, намагаюся рівномірно «втопити» в джем. Виходить смачно і красиво.
Сік з цього винограду виходить трохи перенасиченим солодким ароматом, тому я змішую його з соком з інших сортів винограду. Ну а про домашнє вино з ізабельними нотками говорити зайве – це неповторно!
Зірвати гроно винограду Лідія з куща і з’їсти, не відходячи від нього (нехай пробачать мене ті, хто педантично ставиться до санітарії) – саме те!
Смакує! Як кажуть виноградарі, з’їдається «без мішечка», тобто, шкірка не відчувається. Аромат поширюється не тільки на нюх, але і на дотик. І, знаєте, перші невеликі заморозки надають ягодам винограду якусь, зовсім вже фантастичну, смакову нотку. Спробуйте, це пояснити не можна, потрібно відчути.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- З турботою про майбутній врожай
- Укорінення живців на воді
- Сонце у келиху
- Сорти винограду, з якими легко
