Тирса як добриво майже не працює: у ній мало доступних елементів живлення. Натомість чисті деревні відходи можуть бути корисними як поверхнева мульча, вуглецевий компонент компосту або підготовлена структурна добавка.
Чому свіжа тирса зв’язує азот
У деревині багато вуглецю й порівняно мало азоту. Мікроорганізми, що її розкладають, використовують мінеральний азот із навколишнього ґрунту. Це тимчасова іммобілізація, а не «витягування всього азоту». Найсильніше вона проявляється там, де дрібні свіжі частинки ретельно перемішані з кореневмісним шаром.
Коли деревина лежить зверху, контакт із ґрунтом обмежений. Тому дефіцит азоту в рослин під поверхневою мульчею трапляється рідше, ніж після загортання свіжої тирси. Однак дрібний матеріал здатен злежуватися, утворювати кірку й гірше пропускати воду.
Три способи застосування
| Спосіб | Переваги | Ризики й умови |
|---|---|---|
| Поверхнева мульча | Стримує бур’яни та зменшує випаровування | Укладайте на вологу землю; не притуляйте до стебел; розпушуйте злежану кірку. |
| Складова компосту | Дає вуглець і вбирає зайву вологу | Змішуйте з багатими на азот матеріалами; тирса не повинна становити всю купу. |
| Добавка до ґрунту | Після компостування збільшує вміст органічної речовини | Свіжу тирсу без розрахунку азоту не загортайте в зону коренів. |
Порівняти деревні відходи з іншим легким матеріалом допоможе стаття про лушпиння як мульчу. На схилах дрібна тирса незручна: її змиває водою.
Як підготувати тирсу
Найпередбачуваніший варіант — компостування. Змішуйте тирсу невеликими порціями із зеленою травою без насіння, овочевими рештками або іншою азотовмісною сировиною. Купа має бути вологою, наче відтиснута губка, але не мокрою; її періодично перемішують для доступу повітря.
Готовий компост має темний колір, землистий запах і пухку структуру; початкові складники важко розрізнити. Точну дозу азотного добрива для «просочування» тирси не можна переносити з одного рецепта в інший: вологість, порода деревини й концентрація продукту різняться. Якщо потрібен мінеральний азот, спочатку звіртеся з правилами застосування добрив та етикеткою.
Яку тирсу використовувати не можна
- від пофарбованої, лакованої, просоченої або клеєної деревини;
- з плит МДФ, ДСП, OSB, фанери та будівельних обрізків невідомого походження;
- з домішками оливи, пального, металу або пластику;
- з деревини, обробленої стійкими хімікатами.
Підстилку від тварин оцінюють окремо: разом із тирсою вона може містити багато азоту, солей і патогени. Такий матеріал спочатку компостують за правилами для гною.
Поширені помилки
- Одразу перекопати великий об’єм. Це посилює тимчасове зв’язування азоту.
- Насипати товстий щільний шар. Дрібні частинки злежуються й можуть відштовхувати воду.
- Підсипати впритул до стебел. Постійна сирість біля основи підвищує ризик пошкоджень.
- Вважати тирсу кислим добривом. Її вплив на pH залежить від матеріалу та стадії розкладання; коригувати кислотність слід за вимірюванням, а не припущенням.
Джерела для актуалізації
Також читати:
