Життєва історія
З Новим роком у мене пов’язані особливі спогади. Одного разу саме цей день вписався в моє життя з великої літери.
Я ходив на передсвятковий корпоратив у кафе як на забій. Уявляв, як спочатку всі будуть штовхати помпезні тости. Потім, випивши, розслабляться до непристойних побажань на наступний рік. Якась дівчина вирішить, що саме я її принц, і буде липнути всю ніч.
Не пощастило подвійно — зал з нами ділив ще один колектив. Тобто все множилося на два: шум, галас і вереск жінок при кожному вильоті пробки з пляшки.
Хотів вже втекти, коли помітив серед усієї цієї сутолки явну «соратницю» за духом. Вона сиділа біля вікна сумна і весь час дивилася на вхідні двері, ніби прораховувала шляхи до відступу.
З почуття солідарності підійшов ближче. Але, коли вона підняла на мене свої блакитні очі, я ледь не збожеволів.
Поговорили легко. З’ясувалося, що у неї сьогодні ще й день народження. Батьки чекають вдома, а шеф сказав, що не можна відриватися від колективу, і не відпустив.
З цієї «каторги» ми втекли разом. Логічно, що я пішов проводжати її додому. І за сімейним столом виявився не зайвим. Було набагато веселіше і душевніше, ніж у кафе.
Ми почали зустрічатися. Загалом, ось так, абсолютно випадково, я зустрів свою долю. Зіграли весілля, синові вже чотири роки, чекаємо дівчинку.
Знаєте, про що я мрію? Щоб вона народилася саме 31 грудня. І тоді у нас буде свято, помножене на три!
Сергій Н., Харків.
Інші життєві історії: Життєві історії: хресний охоронець і Життєві історії: вкрадене щастя.
Також читати:
