Прихід вересня знаменує собою завершення літнього сезону любительської риболовлі. Хоча саме перший осінній місяць нерідко радує рибалок найбільшою рибою. Один мій знайомий, завзятий рибалка, з цього приводу говорить: «Нам дрібниця не потрібна – крупняк подавай!»
Наближення осені поступово охолоджує воду річок та озер, також поступово риба з мілководь скочується в глибокі місця. Найбільш уловистими в цей час стають стрижня піщаних перекатів, обриви глибоких закорчованих підводних ям. Передчуваючи тривале стійке похолодання, властиве перед зимою, більшість риб у вересні шукаючи корм, частіше беруть насадку. Це особливо характерно для великої риби, яка стає менш обережною, ніж зазвичай.
Активно жирує у вересні лящ. Ловлять його з дна поплавковими або донними вудками, а також донками з дзвіночком. Краща насадка у вересні при ловлі ляща – пучок гнойових червоних черв’яків. В якості прикорму, як і влітку, вживають змішаних з глиною подрібнених молюсків, пшоняну і горохову каші, макуху, висівки.
Протягом усього вересня здобиччю рибалки нерідко стає червоноперий красень – язь.
Найбільш цікавою рибою вересня слід вважати підуста, який рідко радує влітку, а у вересні стає частим трофеєм старанного рибалки. Найчастіше підуста можна зустріти на неглибоких мілинах і перекатах з піщаним дном.
Ловити підуста фахівці радять з дна, так як придонний шар – улюблене місце його проживання.
Слід також зазначити, що затоплені у глибоких місцях корчі та інша деревна рослинність, яка приваблює у вересні більшість риб, трохи ускладнюють рибну ловлю і вимагають особливої обережності при закиданні снастей, підсіканні і виведенні риби, що клюнула.
На глибоких озерах і старицях у вересні триває успішна ловля окуня на червоного черв’яка, п’явку і дрібного живця. Особливо захоплююча ловля окуня на дрібну зимову блешню. Закидати її рекомендується у великі просвіти між водною рослинністю. При цьому найзручніше користуватися снастю з довгим бамбуковим вудлищем.
Потрібно мати на увазі, що зимову блешню у вересні охоче бере і щука. Щоб зберегти снасть і у всеозброєнні зустріти приємну несподіванку, рибалка повинен оснастити вудку волосінню діаметром не менше 0,3 мм, а блешню закріпити на тонкому металевому повідку (шматочку струни довжиною 15-25 см).
Вересень – добра пора для ловлі щук. На озерах її беруть аж до льодоставу на вудки-щуківки, жерлиці з живцем. Заслуговує уваги ловля щук спінінгом на блешню. Найкраще щука ловиться на спінінг рано вранці, поки над водою ще стелиться туман. У цьому випадку блешню рекомендується проводити ближче до поверхні води. Вдень же, навпаки, щука частіше хапає блешню на глибині, у придонних шарах води. Колір блешні кращий білий.
В теплі сонячні дні, якими ще рясніє вересень, на глибоких озерних ямах добре клює і велика плотва. Насадкою для неї служить парна пшениця, а для підгодовування годяться будь-які круп’яні харчові відходи.
Риболовля у вересні з його мінливою погодою іноді навіть обіцяє рибалці затримання великого сазана. Так що не лінуйтеся, і не пропустіть свою удачу!
Поради бувалих
ЯК ВИЗНАЧИТИ «СПУСК»
Відстань від поплавця до наживки на гачку – «спуск» – зазвичай визначають глибиноміром або просто грузилом на волосіні. А якщо дно рясно вкрите мулом або водною рослинністю? Тут глибиномір або грузило виявляться марними, не покажуть глибини, де зазвичай харчується риба – до мулу і рослинності.
Я вже багато років знаходжу цю глибину за допомогою садка для риби, який завжди при мені. Опускаю садок на шнурі в воду, і він, досягнувши мулу або трави, зупиняється. Тепер можна відмірювати на волосіні «спуск». Це напевно забезпечить найбільший успіх у вудінні.
Раджу «підвішувати» насадку трохи вище від горизонту, зазначеного садком.
С. Г. ІВАЩЕНКО.
м. Київ.
ЧЕРВОНА НАМИСТИНА
В рибальському магазині якось звернув увагу на блешню з двома червоними намистинами. «Чи не стане окунева блешня більш уловистою, якщо таку намистину надіти на цівку гачка?» – подумав я і, не встоявши перед спокусою, купив блешню.
Повернувшись додому, взяв одну з намистин, трохи розсвердлив кінцем ножиць і нанизав її на гачок. Намистина легко ковзала по гачку, а мимовільно знятися їй заважала борозенка.
Дочекавшись ранку, вирушив на річку. Прив’язавши човен до стовпа біля самотнього куща, обережно опустив блешню в прогалину між стеблами очерету. І тільки почав смикати вудилищем, як одразу відчув поштовх. Підсік і витягнув окуня, потім другого, третього…
Спробував ловити без намистинки. Підсікання стали рідкісними. Чіплявся в основному дрібний окунь. Надів намистину – знову пішов великий.
З тих пір я завжди оснащаю окуневу блешню червоною намистинкою: і влітку при риболовлі з човна, і взимку з льоду.
В. ГОРБУНОВ.
м. Токмак Запорізької обл.
ЛОВІТЬ НАПЕВНО
Коли у недосвідченого рибалки зривається з гачка риба, це урок не тільки для нього, а й для риби.
Якось в голландському зоологічному журналі повідомлялося, що досліди, проведені на мічених коропах, показали: спіймані на вудку і випущені назад у ставок або екземпляри, які зірвалися з гачка, вдруге майже не траплялися. Якщо риб, які зірвалися або були випущені, було серед всієї зграї, що живе в ставку, багато, то переставали попадатися на вудку майже всі коропи, а не тільки ті, які побували на гачку.
Через рік в цьому ставку вони ловилися приблизно втричі гірше, ніж там, де раніше їх не ловили. Короп, який одного разу попався, принаймні, протягом року не бере більше гачок з приманкою. Так що врахуйте це, перш ніж вирушати на риболовлю.
С. Н. КИСІЛЬОВ.
м. Кам’янське
Дніпропетровської обл.
ЙДЕМО НА КАРАСЯ ВОСЕНИ
Найчастіше в літературі описують період клювання певними термінами, наприклад, з травня по жовтень, або що карась – риба денна і вночі його не ловлять. А тим часом практика свідчить про протилежне: саме вночі і на світанку клює найбільш великий карась.
Нерідко він успішно ловиться там, де прибережний очерет впритул підступає до води і глибина у очеретяної «стінки» досить пристойна. У спекотну сонячну погоду карась себе краще почуває в прохолодній тіні очеретів, ніж у відкритій воді.
Ловлять карася на вудку з поперечним кивком. Насадку не закидають, а обережно опускають зверху у вільне «віконце» серед заростей. Граючи кивком, повільно то піднімають, то опускають вудку. При клюванні кивок то різко прогинається, коли карась йде разом з насадкою в глибину, то, навпаки, випрямляється, коли він, заковтнувши насадку, піднімається з нею вгору.
Восени карася треба шукати в більш глибоких місцях, подалі від берега.
Витягувати крупного карася треба спокійно і обережно, щоб він не зійшов з гачка, залишивши на ньому шматочок губи.
Не потрібно спішно підтягувати його до крайки берега або до човна. Це може призвести лише до того, що риба при ривку обірве ліску або поводок, прорве собі губу, якщо гачок порівняно маленький або якщо вона зачепилася за нього не зовсім надійно.
Вирушаючи за карасем, рибалка повинен запастися кількома видами насадок: хробаками, опаришем, мотилем, кашею. В якості прикорму можна використовувати хлібні крихти, різні каші, розпарену макуху.
Г. Ф. НАДЮК.
м. Немирів Вінницької обл.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Також читати:
- Збережемо урожай пізньої капусти
- Поради до часу. Боротьба за врожай триває
- Чому пожовтів часник
- Рейтинг стійких сортів томатів
- Ехінацея — лікарська і декоративна рослина
- Цибуля — ріпка з насіння
