Календар рибалки на вересень: де шукати рибу, які снасті, наживки та прикорм використовувати на початку осені.
Прихід вересня знаменує завершення літнього сезону любительської риболовлі. Водночас саме перший осінній місяць нерідко радує рибалок найбільшою рибою. Один мій знайомий, завзятий рибалка, з цього приводу говорить: «Нам дрібниця не потрібна — крупняк подавай!»
Яка риба клює у вересні
Наближення осені поступово охолоджує воду річок та озер, і риба з мілководь скочується у глибокі місця. Найбільш уловистими в цей час стають стрижні піщаних перекатів та обриви глибоких закорчованих підводних ям. Передчуваючи тривале стійке похолодання, більшість риб у вересні частіше беруть насадку. Це особливо характерно для великої риби, яка стає менш обережною, ніж зазвичай.
Протягом усього вересня здобиччю рибалки нерідко стає червоноперий красень — язь.
Найцікавішою рибою вересня слід вважати підуста, який рідко радує влітку, а у вересні стає частим трофеєм старанного рибалки. Найчастіше підуста можна зустріти на неглибоких мілинах і перекатах із піщаним дном. Ловити його фахівці радять з дна, адже придонний шар — улюблене місце його проживання.
Затоплені у глибоких місцях корчі та інша деревна рослинність, яка приваблює у вересні більшість риб, дещо ускладнюють ловлю. Вони вимагають особливої обережності при закиданні снастей, підсіканні та виведенні риби, що клюнула.
Потрібно мати на увазі, що зимову блешню у вересні охоче бере і щука. Щоб зберегти снасть і у всеозброєнні зустріти приємну несподіванку, рибалка повинен оснастити вудку волосінню діаметром не менше 0,3 мм, а блешню закріпити на тонкому металевому повідку — шматочку струни завдовжки 15–25 см.
Вересень — добра пора для ловлі щуки. На озерах її беруть аж до льодоставу на вудки-щуківки та жерлиці з живцем. Заслуговує на увагу ловля щуки спінінгом на блешню. Найкраще вона ловиться рано-вранці, поки над водою ще стелиться туман. У цей час блешню рекомендується проводити ближче до поверхні води. Вдень щука, навпаки, частіше хапає блешню на глибині, у придонних шарах води. Колір блешні кращий білий.
У теплі сонячні дні, якими ще рясніє вересень, на глибоких озерних ямах добре клює і велика плітка. Насадкою для неї служить парена пшениця, а для підгодовування годяться будь-які круп’яні харчові відходи.
Риболовля у вересні з його мінливою погодою іноді обіцяє рибалці затримання великого сазана. Тож не лінуйтеся і не проґавте свою удачу.
Поради бувалих
Як визначити «спуск»
Відстань від поплавця до наживки на гачку — «спуск» — зазвичай визначають глибиноміром або просто грузилом на волосіні. А якщо дно рясно вкрите мулом або водною рослинністю? Тут глибиномір чи грузило виявляться марними: вони не покажуть глибини, де зазвичай харчується риба — над мулом і рослинністю.
Я вже багато років знаходжу цю глибину за допомогою садка для риби, який завжди при мені. Опускаю садок на шнурі у воду, і він, досягнувши мулу або трави, зупиняється. Тепер можна відмірювати на волосіні «спуск». Це напевно забезпечить найбільший успіх у вудінні.
Раджу «підвішувати» насадку трохи вище від горизонту, зазначеного садком.
С. Г. ІВАЩЕНКО.
м. Київ.
Червона намистина для блешні
У рибальському магазині якось звернув увагу на блешню з двома червоними намистинами. «Чи не стане окунева блешня більш уловистою, якщо таку намистину надіти на цівку гачка?» — подумав я і, не встоявши перед спокусою, купив блешню.
Повернувшись додому, взяв одну з намистин, трохи розсвердлив кінцем ножиць і нанизав її на гачок. Намистина легко ковзала по гачку, а мимовільно знятися їй заважала борозенка.
Дочекавшись ранку, вирушив на річку. Прив’язавши човен до стовпа біля самотнього куща, обережно опустив блешню у прогалину між стеблами очерету. І тільки почав смикати вудилищем, як одразу відчув поштовх. Підсік і витягнув окуня, потім другого, третього…
Спробував ловити без намистини. Підсікання стали рідкісними. Чіплявся переважно дрібний окунь. Надів намистину — знову пішов великий.
Відтоді я завжди оснащаю окуневу блешню червоною намистинкою: і влітку при риболовлі з човна, і взимку з льоду.
В. ГОРБУНОВ.
м. Токмак Запорізької обл.
Чому важливо не дати рибі зірватися
Коли у недосвідченого рибалки зривається з гачка риба, це урок не тільки для нього, а й для риби.
Якось у голландському зоологічному журналі повідомлялося, що досліди на мічених коропах показали: спіймані на вудку і випущені назад у ставок екземпляри або ті, що зірвалися з гачка, вдруге майже не траплялися. Якщо таких риб у зграї було багато, то переставали попадатися на вудку майже всі коропи, а не тільки ті, які побували на гачку.
С. Н. КИСІЛЬОВ.
м. Кам’янське Дніпропетровської обл.
Як ловити карася восени
Найчастіше в літературі період клювання описують певними термінами, наприклад із травня по жовтень, або зазначають, що карась — риба денна і вночі його не ловлять. Тим часом практика свідчить про протилежне: саме вночі та на світанку клює найбільший карась.
Нерідко він успішно ловиться там, де прибережний очерет упритул підступає до води і глибина біля очеретяної «стінки» досить пристойна. У спекотну сонячну погоду карась краще почувається у прохолодній тіні очеретів, ніж у відкритій воді.
Восени карася треба шукати у глибших місцях, подалі від берега.
Витягувати великого карася потрібно спокійно й обережно, щоб він не зійшов із гачка, залишивши на ньому шматочок губи. Не варто поспішно підтягувати його до краю берега або до човна. Це може призвести до того, що риба при ривку обірве волосінь чи повідець або прорве собі губу, якщо гачок порівняно маленький чи зачепився не зовсім надійно.
Вирушаючи за карасем, рибалка повинен запастися кількома видами насадок: хробаками, опаришем, мотилем, кашею. Як прикорм можна використовувати хлібні крихти, різні каші, розпарену макуху.
Г. Ф. НАДЮК.
м. Немирів Вінницької обл.
Продовжити тему допоможуть матеріали Календар рибалки: лютий та Календар рибалки. Липень.
Також читати:
