Цитата номера
Зовсім один, щільно загорнувшись у пальто, сиджу на лавці;
а навпроти, загорнувшись у своє сіро-коричневе пальто,
притулилася до неба осінь з її спокійними очима.
Еріх Марія РЕМАРК.
День стояв дивно світлий. Теплий і сонячний, хоча напередодні синоптики обіцяли різке похолодання. Але не здійснилося (в котрий вже раз!), і слава Богу! В осінньому парку було тихо, затишно, спокійно і безлюдно. Можна було на самоті помилуватися останніми барвами минаючої осені, яка згасала з кожним днем, як свічка на вітрі. Поспостерігати, як безшумно, і в той же час з якимось внутрішнім надривом, обсипалося червоними сердечками листя з кленів; кидали свої золотисті сльозинки зажурені берізки; струшували зі своїх могутніх гілок-плечей зношений наряд тополі, каштани, осики… Незабутня пора пронизливо короткого і щемливого душу «бабиного літа»!
Вітерець грайливо шелестів різнобарвним листям, що миготіло під ногами, немов скельця іграшкового калейдоскопа, лягаючи на доріжках пишним, ворухливим килимом. Листя покрило тротуари, прилеглі до парку вулиці та площі, непомітно зливаючись з небом на помітній відстані.
Сходинки у парку також були встелені полеглим листям. Звиваючись між деревами і чагарниками, вони, здавалося, вели кудись в невідомість. А може, ці сходи і ведуть в осінь? Все може бути.
Встаю неспішно з лавочки і, розминаючи ноги, повільно йду сходами і доріжками слідом за тікаючою осінню. Додаю крок і ніяк не можу наздогнати. А чи варто? Адже за розміреним бігом часу поспіти неможливо. За ним можна тільки слідувати. Кожному в своєму напрямку. І насолоджуватися життям. Кожним його днем. Миттю. Подихом.
Ось і я, зупинився і просто милуюся осінню. На мить забувши про час, прожиті роки, які тихо спадали з плечей, як листя з дерев, і осідали в потаємних куточках пам’яті. Приємними і не зовсім спогадами. Радістю незабутніх зустрічей і гіркотою непоправних втрат. Восени, незважаючи на її яскраві барви, чомусь найбільше нав’язливих сумних думок. Усвідомлення того, що було зроблено не так, яке вже нічим не виправити і не переробити.
«Осінь – час філософський, – ніби вторить моєму настрою у своєму листі В. Г. Сперанська з м. Полтава. – Це час збору не тільки врожаю, а й аналізу власного життєвого шляху, підведення підсумків зробленого. Є про що подумати, проаналізувати і піддати ретельному осмисленню. Чому, наприклад, наші будинки і квартири нині все більше, а сім’ї – все менше? З плином часу живемо все комфортніше, а все одно чогось не вистачає? З кожним роком стає все більше ліків і все менше здоров’я?»
Питання, на які не завжди і не відразу знаходяться конкретні відповіді. Мене, наприклад, найбільше пригнічує те, що людство створило безліч всілякої комп’ютерної техніки для збереження і копіювання величезних обсягів інформації, але майже перестало спілкуватися між собою. Один знайомий недавно буквально приголомшив таким одкровенням: «Нині набагато простіше злітати на Місяць і назад, ніж перейти на іншу сторону вулиці, щоб поговорити з сусідом!»
Ось така вона, осінь. Не тільки зі своєю меланхолійною красою, радісними і сумними спогадами, але і часом несподіваними відкриттями. І, що характерно, щороку різними. І це прекрасно. Адже і ми всі різні, несхожі, єдині в своєму роді. Як не можна знайти на дереві два абсолютно однакових листка, так і серед людей. Схожих – можна, однакових – ні! В цьому і сутність буття, і загадка життя.
…Наступного разу спостерігав у парку вже зовсім іншу картину. Працівники комунгоспу грузили злежане листя в тракторний причіп як сміття і відвозили на звалище. Вимощені плиткою доріжки виблискували чистотою, але, на жаль, не красою. Барви осені швидкоплинні. Як і все в цьому світі. Так що будемо ловити момент, тому що час не зупинити і не повернути назад.
Передплата-2020
Спільними зусиллями
Курчат по осені рахують, а газетярі – тиражі. Адже осінь для них теж гаряча пора: починається передплата періодичних видань на наступний рік. Редакція намічає плани на майбутній рік, вносячи в них корективи, виходячи з побажань, зауважень і пропозицій своїх читачів.
В наступному році ми будемо розповідати про нові сорти і технології, сучасні методи обробки ґрунту і захисту рослин від шкідників і хвороб, облаштування садиби і дачних ділянок, свіжі віяння в садовому і ландшафтному дизайні, квітникарство й бджільництво, утримання домашньої живності та любительське рибальство. Чимало корисного і цікавого знайдуть на сторінках «Хазяїна» домашні умільці та господині, наші юні читачі. «Просто, цікаво, корисно» – це правило залишиться непорушним в газеті!
Вливайтеся в нашу спільну сім’ю,
і будемо робити «Хазяїна»
ще привабливіше і змістовніше!
Редакція.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
