Зміст
- Лікувальні властивості
- Особливості вживання
- Вижене злісні бур’яни!
- Городні секрети при вирощуванні
- Використання у тваринництві
Відповідаємо на запитання
Ю. Г. ЗЛЕНКО
з м. Корсунь-Шевченківський
Черкаської області.
Незважаючи на те, що топінамбур називають земляною грушею (візуально ці бульби на неї схожі), в дійсності він є найближчим родичем соняшнику. Процес вирощування за типом картоплі, тільки набагато простіше. Топінамбур – культура невибаглива, він не вимагає регулярного розпушування ґрунту, підгортання та обробки від шкідників.
В Європі топінамбур випадково отримав свою назву, так як потрапив туди з Північної Америки одночасно з бразильським плем’ям «тупінамба».
Активне вивчення властивостей топінамбура призвело до того, що його плоди стали використовуватися не тільки в якості підгодівлі для домашніх тварин. Коренеплоди і навіть листя рослини дають цілющий вплив на наш організм. Вони рекомендовані при лікуванні спазмів судин, цукрового діабету, дизентерії та при переломах кісток. Корисно вживати його також гіпертонікам і бажаючим скинути зайву вагу.
Як правило, посадкою топінамбура завершують осінні садово-городні роботи. Його висаджують пізніше часнику, цибулі-сіянки, часто – одноразово з озимими посівами овочів. Рослина стійка до низьких температур. Його можна сміливо садити в листопаді. Головне, щоб земля була не надто застигла і дозволяла посадити бульби на глибину 10 см. Хоча топінамбур і не вибагливий у своєму вирощуванні, але створення кращих умов для нього не буде зайвим.
Виберіть місце посадки з гарним сонячним освітленням і більш-менш родючою землею. У виснажений ґрунт можна внести перегній або компост. У малосніжних регіонах бажано зробити на грядці мульчування шаром торфу або виполотими підсохлими бур’янами.
Лікувальні властивості
Важливо відзначити, що любителі цієї рослини, які постійно вживають в їжу її бульби і листки, рідко скаржаться на хвороби і відчувають себе молодше. Вагомий аргумент, щоб зайнятися вирощуванням топінамбура!
До складу цієї рослини входить інулін – рослинний аналог інсуліну, необхідного хворим на цукровий діабет. Вченими доведено, що регулярне вживання топінамбура знижує рівень цукру в крові. Наявність багатьох мікроелементів – ще один плюс рослини: калій і кремній, які містяться в топінамбурі, необхідні для підтримки роботи серцевого м’яза.
Вітаміни, мінеральні солі та інші корисні речовини в складі топінамбура роблять його по-справжньому універсальним засобом, який рекомендують лікарі і дієтологи.
Серцево-судинні захворювання, нервові розлади, гастрит, виразка шлунка, подагра, туберкульоз, панкреатит, ожиріння – ось далеко не повний список хвороб, при яких можна застосовувати топінамбур. Його бульби відварюють, смажать, варять, подрібнюють і їдять сирими; сік вживають як всередину, так і зовнішньо (при вітиліго); у косметології використовують кашку з протертих бульб для лікування шкірних хвороб.
Досить ефективні і розроблені вченими і народними цілителями фітосклади з топінамбура для прийому лікувальних ванн. Вони надають лікувально-профілактичну дію на весь організм, благотворно впливають на імунну систему, стимулюють обмін речовин. Дуже дієві ванни з відваром з листя, стебел і бульб топінамбура при болях у суглобах, занепаді сил, стресах, безсонні, простатиті та аденомі передміхурової залози.
Медики рекомендують топінамбур для заспокоєння центральної нервової системи, поліпшення зору і профілактики онкологічних захворювань та інфаркту.
Комплексні біохімічні дослідження бульб і надземної маси топінамбура, проведені в останні два десятиліття у багатьох країнах світу, викликали до нього підвищений інтерес. І сьогодні за кордоном топінамбур – одна з найпопулярніших рослин. Але тільки не у нас, де його вважають мало не бур’яном.
Особливості вживання
На жаль, багато хто відмовляється від вживання цього дуже корисного і простого у вирощуванні овочу через незнання як його готувати. Так, наприклад, посмаживши його бульби на олії, подібно картоплі, ми виявимо, що вони незвично солодкі, перетворилися в «кашу», та ще й після їди відчутно сильне відчуття тяжкості в шлунку. Це пов’язано з тим, що топінамбур ніжніший, ніж картопля, при смаженні вбирає дуже багато олії (майже як гриби).
Смажити його не потрібно! Запікати в духовці можна, але бульби при цьому сильно зморщуються і втрачають в об’ємі, що теж негативно позначається на смакових якостях.
Тому топінамбур найкраще відварювати в шкірці, яка при готовності (перевіряти щільність слід вилкою) легко злазить з нього при легкому стисненні.
Звичайно, звиклим до крохмалистої картоплі смак вареного топінамбура може здатися теж незвичайним (він нагадує м’ясо устриць). Але хто сказав, що він повинен бути як картопля! Це інший овоч, причому більш цінний у дієтичному плані, ніж наш «другий хліб». А до незвичайного солодкуватого смаку швидко звикаєш, та й так, що починаєш його вживати навіть більше ніж картоплю. До речі, особисто я готую топінамбур на пару в мультиварці (потім їм з соняшниковою олією як картоплю) і готую з нього супи. Корисний і сирий топінамбур, наприклад, він буде дуже доречним в салатах з редькою і капустою. Але окремо його сирим багато їсти не варто, оскільки через велику кількість цукрів він може викликати метеоризм.
З топінамбура можна готувати більше сотні низькокалорійних, але при цьому вельми делікатесних страв: як використовувати в свіжому вигляді, так і варити, запікати, тушкувати, сушити, маринувати, солити, квасити, консервувати, заморожувати. Але найкраще їсти його не окремою стравою, а додавати в складові, наприклад – в суп замість картоплі або у вінегрет. З бульб топінамбура роблять сік, квас, компоти і навіть вино. З листя і суцвіть готують фіточай. З висушених, а потім обсмажених і розмелених плодів виходить дуже корисний кавовий напій.
Вижене злісні бур’яни!
До слова сказати, що топінамбур одна з небагатьох рослин, що дає відмінний урожай кожен рік при мінімальних витратах. Він невибагливий до ґрунтів. Його можна вирощувати навіть на колишніх кар’єрах і звалищах, на піщаних і супіщаних ґрунтах.
Встановлено, що після трьох-п’ятирічного вирощування на одному місці повністю відновлюється родючість. Якщо землі засмічені осотом, пирієм та іншими багаторічними або однорічними бур’янами, то за такий самий час топінамбур їх повністю виживає з поля. При цьому рослина дуже добре росте в півтіні.
Одна з найпоширеніших функцій топінамбура на городній ділянці – захищати посадки від вітрів: високі потужні стебла рослини, посадженої по периметру, зливаються у суцільну стіну і не пропускають протяги. До того ж, топінамбур є бар’єром для бур’янів, не даючи тим проникати з сусідніх ділянок.
Городні секрети при вирощуванні
У світі налічується понад 300 сортів і гібридів топінамбура (шляхом схрещування топінамбура з соняшником навіть створили нову рослину – топінсоняшник).
Одні відрізняються великим урожаєм бульб, інші – зеленої маси (при невеликих бульбах), треті – особливої декоративністю і т. д. Найбільш відомі сорти: Київський білий, Червоний, Веретеноподібний, Патат, Майкопський, Білий, Скороспілка, Знахідка, Волзький 2, Вадим, Ленінградський, Північнокавказький, Інтерес.
Хороші результати дає саме осіннє садіння топінамбура (до весни бульби в підвалі підв’ядають і врожай буде трохи слабкішим) – за 2-3 тижні до настання стійких заморозків. Відстань в ряду – 25-30 см, в міжряддях 60-70 см. Але зазвичай його висаджують по межі ділянки. щоб заощадити площу і створити зелену захисну стіну.
В сівозміну запроваджувати не рекомендується. Можлива багаторічна культура на одній ділянці, до 30-40 років і більше (при щорічному добриві його мінеральними добривами). Очищення площі проводиться скошуванням порослі та перекопуванням на повний штик лопати в момент, коли старі бульби вже відмерли, а молоді ще не утворилися.
Шкідники топінамбура: капустянки, дротянки, гусениці різних совок – завдають рослинам незначної шкоди.
На жаль, викопані бульби зберігаються відкрито всього лише близько місяця, тому їх потрібно зберігати в поліетиленових мішках з перфорацією і прохолодному підвалі або в пакеті в холодильнику. Щоб продовжити термін зберігання, потрібно не поспішати їх викопувати.
Так, якщо на початку вересня прибрати зелену масу на корм худобі, бульби можна протримати в землі до початку жовтня. Викопуючи їх по мірі споживання тваринами, ви продовжите годування соковитим кормом на місяць. А якщо залишити бульби в землі на зиму, навесні вони послужать посадковим матеріалом, вже пущеним у справу.
Залишаючи бульби зимувати в землі, не зрізуйте найміцніші стебла. Коли вони підмерзнуть, відбудеться відтік живильних речовин до бульб, що тільки поліпшить їх якість і збільшить вагу.
Використання у тваринництві
Листя і стебла топінамбура є відмінним кормом для свиней, корів, кіз, коней, овець і кроликів. Їх можна давати в сирому вигляді, так і в силосному. Причому кози, вівці та кролики обгризають тільки листя, тому що стебла для них занадто жорсткі (у основи товщина їх близько 2 см), а коні з задоволенням поїдають і стебла.
Бульби теж можна згодовувати майже всім домашнім тваринам: свиням, коровам. У корів при вживанні бульб топінамбура підвищуються надої і якість молока стає вище. До речі, в бульбах топінамбура немає соланіну – шкідливої речовини, що міститься в бульбах сирої картоплі.
Денис ТЕРЕНТЬЄВ.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Ризосфера, бактерії, азот – все не так, як ми думали!
- Ділянка без хімії
- Імбир – диво-продукт та універсальні ліки
- Чабер – перцева трава
