Осінь у зеніті
Ледачому, кажуть, завжди є час для відпочинку, а ось дбайливий господар цілий рік не сидить без діла. Ось і зараз, здавалося б, основні роботи в садах і городах завершені, можна трохи розслабитися. Хоча зібраний врожай за зиму проїмо, а що прийдешній рік нам приготує? Ось і задумаєшся…
У жовтні закінчують посадку дерев – і плодових, декоративних, та хвойників. Видаляють опале листя, залишки бур’янів, сміття укладають в компостні купи і ями, для яких розчищають майданчик розмірами 2х2,5 м та глибиною 15 см. На 1 кв. м пристовбурних і прикущових кіл вносять по 2,5-4 кг гною або 5-6 кг за рік. Завезені в сад органічні добрива на зиму не можна залишати в буртах, їх слід розкинути шаром 15-20 см, інакше там можуть оселитися миші.
Під час потепління садівники оглядають стовбури плодових дерев і замазують тріщини (морозобоїни) садовим варом або фарбою, щоб в них не потрапили спори грибів, які руйнують пошкоджену деревину. Стовбури і основи скелетних гілок яблунь білять вапном з глиною, додаючи в розчин клейкі матеріали для кращого прилипання (столярний клей, казеїн, зняте і соєве молоко, господарське мило). Побілка не захищає дерева від морозів, але оберігає кору від сонячних опіків.
Щоб позбутися від гусениць плодожерок (яблунева, сливова, східна), скляниць, короїдів, різних видів щитівок, довгоносиків, попелиць та листовійок, слід старанно очистити від відмерлої кори штамби, основи скелетних гілок, розгалуження, зняти ловчі пояси.
Перекопують пристовбурні кола дерев у саду, прикущові смуги і міжряддя, в першу чергу малини. Не можна залишати цю роботу на весну. Адже весняне перекопування зменшує зростання в кущі нових відводків і призводить до різкого зниження врожаю.
Кущі аґрусу, уражені сферотекою, а також ґрунт під ними після перекопування обприскують розчином залізного купоросу (40-60 г на 1 л води).
Готують ґрунтосуміші для посівів взимку в теплиці, а навесні – для розсади.
Закінчують збирання капусти, моркви, редьки, буряка, пастернаку, корінь петрушки, селери, хріну та інших пізніх овочів, закладають на зберігання.
Проводять підзимовий посів цибулі, часнику, салату, кропу, посадку багаторічників діленням куща і кореневищами.
Готують до зимового зберігання городній і садовий інвентар, поливальні шланги.
Перед настанням стійких заморозків висівають під зиму моркву, петрушку, кріп, пастернак, салат і шпинат. Висаджують ревінь і щавель.
Необхідно провести злив води з поливних труб до настання заморозків.
Під овочеві культури треба з осені, слідом за збиранням урожаю, ґрунт глибоко перекопати або зорати. При цьому всі коріння та інші залишки рослин закладають в ґрунт. Після розкладання вони служать добривом.
Виорані або скопанні ділянки городу на зиму залишають грудкуватими. Це сприяє кращому промерзанню і вивітрюванню вивернутих нижніх шарів землі; на грудкуватій поверхні краще затримується сніг і накопичується більше вологи в ґрунті.
Як свідчить досвід, у жовтні нерідко трапляються і теплі дні, і навіть сніг з дощем, морози. Майже повністю в цей час року осипається листя з дерев, завидна піднімаються тумани, а нічні заморозки покривають калюжі тонким льодком.
Не пізніше 10-15 жовтня висаджують цибулини гіацинтів (великі – на глибину 15 см від денця). В лунку під цибулини бажано насипати річковий пісок шаром 3 см. Якщо земля суха, посадки поливають так, щоб вода дійшла до денця цибулин, а потім мульчують торфом шаром 5 см.
Якщо це не було зроблено раніше, всі зимуючі в ґрунті декоративні багаторічники, які не мають прикореневої розетки листків, обрізують до основи півонії, флокси, лілії.
У рослин, які мають розетку (айстра, дзвоник, гвоздики, мак східний, первоцвіти, ромашки), оббирають засохле і пожовкле листя, залишаючи зелені.
Всі багаторічні і дворічні мульчують перегноєм або компостом шаром не менше 3-5 см. Мульчують і посадки цибулинних (тюльпанів, нарцисів, гіацинтів, лілій).
Сорти клематисів, що цвітуть на пагонах поточного року, обрізують, залишивши 2 вузла від рівня землі, підсипають по 1 відру перегною.
Не викидайте відламані кореневища півонії при пересадці: на них можуть бути сплячі бруньки. Посадіть кореневища в землю, і на наступну весну бруньки дадуть свіжі пагони.
В цей самий час заготовляють силос, на який пускають траву, залишки овочів разом з бадиллям, бобові разом з батогами, недозрілі злакові, кукурудзу, соняшник. До них додають конюшину, очерет, буркун, люцерну, солому. Все це слід подрібнити і закласти в яму глибиною до 2 м. Викопують її у вигляді воронки і обмазують стінки розведеною глиною.
Рослинну масу після закладки потрібно ретельно утрамбувати, щоб у ній не залишалося повітря, інакше силос може згнити. Потім накрити яму поліетиленом і гарненько прикопати землею. Збоку ями необхідно виконати канавку для стоку дощової води, щоб вона не потрапляла в силос.
Протягом місяця-півтора соковита маса заквашується. Готовий силос повинен придбати жовто-зелений колір і кислий запах. Це дуже цінний корм взимку для худоби і птиці.
В. ГОРЯЇНОВ,
агроном.
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Горох та його секрети: агротехніка, захист, насіння
- Компост з листя забезпечить урожай
- Повернення брукви
- Компост. Думки і питання
