Зміст
Милі серцю кожного з нас зимові свята починаються із зустрічі Нового року. Протягом багатьох століть у різних народів формувалися свої, тільки їм властиві традиції новорічного та різдвяного застілля. Українці завжди славилися своєю гостинністю і щедрістю душі. Саме різноманітністю святкової кухні господарі намагалися забезпечити собі багатство і благополуччя в новому році.
Щиро вітаючи своїх читачів з майбутніми святами, ми бажаємо, щоб Новий рік приніс в кожну сім’ю, і в Україну в цілому, мир, достаток, чисті помисли і добрі діяння. Щастя – у дім, любов – у сім’ї, здоров’я – рідним і близьким, впевнене майбутнє – дітям, онукам і правнукам! З Новим роком і новими надіями, дорогі читачі та друзі! Нехай всіх Вас благословляє Всевишній!
Свічка надії
Цитата номера
Мені б туди, де вата на ялинці
Вкриває гілочки, неначе сніг.
Туди, де «справжній» Дід Мороз гостинці
Приносить в Новий рік всім на поріг.
Людмила СТЕПАНИШЕНА.
Закінчується ще один календарний рік. У життєвих негараздах, передсвяткових клопотах. Разом з усіма, як іронічно-мудро помітив півтора століття тому відомий класик, «ми кудись йдемо, кудись ведуть нас; але ні ми не знаємо – куди, ні ті, що ведуть нас». Але йдемо. Тому що потрібно. Тому що безповоротно йде час. А ми не досягли того, про що мріяли, до чого прагнули, хоча дуже хочеться.
Хочеться бути здоровими. Хочеться бути забезпеченими. Хочеться бути щасливими. Радіти життю на вільній, рідній землі. Бачити безтурботні посмішки рідних і близьких, захоплюватися навколишнім світом, бути спокійними за майбутнє дітей і онуків… Ах, скільки ще цих «хочеться» у кожного з нас?!
Як завжди, за усталеною традицією будемо будувати райдужні плани і засмучуватися через нездійснені надії. І так – з року в рік. Хоча, як любив повторювати один мій знайомий, який багато років тому поїхав за кордон у пошуках кращого життя (не дочекавшись його вдома), «новий рік нічого не змінить, – мінятися потрібно нам самим». Часто згадую ці його слова і все більше переконуюся в їх правоті.
Хоча всі ми від народження залишаємося дітьми і в душі постійно сподіваємося на чудо: «А раптом?! Може, новий рік принесе здійснення нездійснених бажань?» Адже новорічні та різдвяні свята, оповиті ореолом якоїсь таємничості та чарівності, до цього розташовують. І хіба не можна хоч раз на рік помріяти, відмовитися від усіх турбот і тривог, зануритися в атмосферу миттєвої радості та безтурботності? Звичайно, можна! Маємо на це повне право.
Принести у дім пропахлу морозцем лісову красуню ялину або сосну, прикрасити її різнокольоровими іграшками, гірляндами, яблуками, цукерками, мандаринами. Посидіти в тиші, спостерігаючи, як стікає віск зі святкових свічок, загадати чергове бажання і потім весь наступний рік чекати: «Збудеться – не збудеться!» Будемо вірити, що цього разу нарешті доля змилостивиться і все має здійснитись. Адже надія вмирає останньою, хоча краще, щоб вона все-таки жила.
До речі, в ці дні буде доречним згадати притчу про надію.
В кімнаті спокійно горіли чотири свічки. Було так тихо, що чулося, як вони розмовляли між собою. Перша сказала: «Я – спокій. Люди не вміють мене зберігати». І вогник свічки згас.
Друга сказала: «Я – віра, я нікому не потрібна. Люди навіть не хочуть чути про мене». Подув легкий вітерець і загасив свічку.
Засмутившись, третя свічка вимовила: «Я – любов. Люди не цінують мене». І ця свічка згасла.
В кімнату увійшла дитина, злякавшись темряви, вона заплакала. Тоді четверта свічка сказала: «Не плач. Поки я горю, ти завжди можеш запалити інші згаслі свічки. Я – надія!»
Тому не будемо і ми її втрачати. А будемо сподіватися, щоб були здоровими батьки, у яких вони ще живі; не хворіли діти, онуки і правнуки, у яких вони є; не залишали кохані; не зраджували друзі. Щоб зміцнювалася і процвітала рідна Україна, а разом з цим підвищувався наш добробут, а не тільки ціни і тарифи. А головне, щоб в суспільстві не було розброду і хитання, зла і ненависті, щоб нарешті закінчилася війна і на багатостраждальній землі нашій запанував довгоочікуваний мир. Упевнений, що цього очікують в кожному домі, в кожній родині. Ось за це і будемо молитися в ці святкові дні.
Надії всім вам, шановні читачі, і Божого благословення!
Рік Новий нехай дарує
Нам достаток і добро.
Шлях до цього ми торуєм,
Снігом щоб не занесло!
Рядки з листів
Чому зима краще за літо
На питання, який час року його найулюбленіший, онук-першокласник, не замислюючись, випалив: «Зима!». Здивований такою відповіддю, запитав: «Чому? Тому, що у тебе взимку день народження?» Подальша відповідь хлопчика ще більш спантеличила і одночасно розсмішила: «Ні, – сказала дитина простодушно. – Просто взимку, коли випаде сніг, багато снігу, не видно того сміття, поліетиленових кульків, порожніх пляшок і пакетів з-під соку, якими люди засіяли навколишню природу».
Ось так! Дитина, і та розуміє, що засмічувати землю сміттям недобре. Нехай це буде докором всім нам.
Ну а якщо відкинути жарти в сторону, то зима, дійсно, прекрасна. З її неповторними візерунками на вікні, чудовими розвагами під час тривалих свят, хрускотом снігу під ногами… Однак якою б гарною і радісною не була б зима, у більшості з нас вона все ж асоціюється з холодами, Новим роком і Різдвом. Але коли готуєшся до зустрічі цих свят, про холоди геть забуваєш, адже від одного тільки передчуття майбутньої радості на душі стає тепло і затишно. А саме свято можна перетворити на справжню казку!
П. В. СУЛИМА,
м. Полтава.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
