У жовтні розкриваються всі барви осені. Не дарма його називають «чародієм різнобарв’я». «В багрець і золото» одягаються сади. Настає тихе, сонячне «бабине літо», яке змінюється сирими холодними днями. Однак роботи в саду не припиняються і зараз.
Продовжують посадку ягідних чагарників і починають – плодових дерев, в основному яблуні та сливи. З настанням перших заморозків посадочні роботи припиняють. Продовжують готувати посадкові ями під весняну посадку садових культур.
Жовтень – найкращий час для посадки ягідних чагарників. Якщо саджанці плодових культур обрізають тільки навесні, то чагарники потрібно обрізати відразу після осінньої посадки. Над землею залишають пеньки з 2-3 бруньками. Протягом першого року вегетації виростають 4-5 добре розвинених однорічних пагонів. Наступного року в кущі залишають 3-4 найбільш сильних пагонів для створення скелетних гілок. А слабкі вирізують на рівень ґрунту. В результаті восени другого року в кущах буде 3-4 дворічних скелетних гілки з розгалуженнями першого порядку і 5-6 прикореневих однорічних пагонів. Навесні третього року з бічних бруньок на гілочках першого порядку утворюються плодові китиці. З прикореневих однорічних пагонів залишають тільки 3-4 найбільш сильних, інші – вирізують. На четвертий і п’ятий рік після посадки в кущах смородини має бути 12-15 гілок різного віку, червоної смородини і аґрусу – 8-12.
Надалі формування і обрізка полягає в заміні малопродуктивних старих гілок (чотири-, семирічних) більш цінними молодими, а також в проріджуванні кущів. Вирощують чорну смородину на одному місці протягом 10-12 років, червону смородину і аґрус – 13-14 років.
На малині після посадки стебла зрізують на рівні поверхні ґрунту, а під час вегетації видаляють слабкі і пошкоджені пагони, залишаючи тільки сильні.
Проводять розкорчування кущів і дерев, що відслужили свій термін. Перед тим як приступати до перекопуванні ґрунту, видаляють з-під дерев пошкоджене хворобами листя, хворі та висохлі плоди, якщо цього не зробили раніше. При перекопуванні вносять органічні та мінеральні фосфорно-калійні добрива.
Під ягідники добре внести суху золу (по 2-3 склянки під кущ), щоб підвищити стійкість рослин до хвороб. При ураженні саду паршею та іншими хворобами до листопаду крони дерев обприскують сечовиною або аміачною селітрою (700-800 г на 10 л води).
Якщо листя опало, то таким розчином дезінфікують пристовбурні кола і тільки потім листя збирають в компостні купи. Чисте, неушкоджене листя можна залишати в пристовбурних колах до весни, щоб захистити кореневу систему від морозів у безсніжну зиму. До того ж в листі на зимівлю збирається багато корисних комах, чия допомога навесні буде неоціненна.
Якщо осінь посушлива, а дерева перевантажені урожаєм, то після листопада слід провести вологозарядковий полив плодових насаджень.
В. ГОРЯЇНОВ, агроном.
Також читати:
- Сунична малина: посадка і догляд
- Обрізка смородини: у кожної — своя
- Суниця чутлива до уваги
- Поганий урожай малини
