У жовтні розкриваються всі барви осені. Не дарма його називають «чародієм різнобарв’я». «В багрець і золото» одягаються сади. Настає тихе, сонячне «бабине літо», яке змінюється сирими холодними днями. Однак роботи в саду не припиняються і зараз.
Продовжують посадку ягідних чагарників і починають – плодових дерев, в основному яблуні та сливи. З настанням перших заморозків посадочні роботи припиняють. Продовжують готувати посадкові ями під весняну посадку садових культур.
Жовтень – найкращий час для посадки ягідних чагарників. Якщо саджанці плодових культур обрізають тільки навесні, то чагарники потрібно обрізати відразу після осінньої посадки. Над землею залишають пеньки з 2-3 бруньками. Протягом першого року вегетації виростають 4-5 добре розвинених однорічних пагонів. Наступного року в кущі залишають 3-4 найбільш сильних пагонів для створення скелетних гілок. А слабкі вирізують на рівень ґрунту. В результаті восени другого року в кущах буде 3-4 дворічних скелетних гілки з розгалуженнями першого порядку і 5-6 прикореневих однорічних пагонів. Навесні третього року з бічних бруньок на гілочках першого порядку утворюються плодові китиці. З прикореневих однорічних пагонів залишають тільки 3-4 найбільш сильних, інші – вирізують. На четвертий і п’ятий рік після посадки в кущах смородини має бути 12-15 гілок різного віку, червоної смородини і аґрусу – 8-12.
Надалі формування і обрізка полягає в заміні малопродуктивних старих гілок (чотири-, семирічних) більш цінними молодими, а також в проріджуванні кущів. Вирощують чорну смородину на одному місці протягом 10-12 років, червону смородину і аґрус – 13-14 років.
На малині після посадки стебла зрізують на рівні поверхні ґрунту, а під час вегетації видаляють слабкі і пошкоджені пагони, залишаючи тільки сильні.
Проводять розкорчування кущів і дерев, що відслужили свій термін. Перед тим як приступати до перекопуванні ґрунту, видаляють з-під дерев пошкоджене хворобами листя, хворі та висохлі плоди, якщо цього не зробили раніше. При перекопуванні вносять органічні та мінеральні фосфорно-калійні добрива.
Під ягідники добре внести суху золу (по 2-3 склянки під кущ), щоб підвищити стійкість рослин до хвороб. При ураженні саду паршею та іншими хворобами до листопаду крони дерев обприскують сечовиною або аміачною селітрою (700-800 г на 10 л води).
Якщо листя опало, то таким розчином дезінфікують пристовбурні кола і тільки потім листя збирають в компостні купи. Чисте, неушкоджене листя можна залишати в пристовбурних колах до весни, щоб захистити кореневу систему від морозів у безсніжну зиму. До того ж в листі на зимівлю збирається багато корисних комах, чия допомога навесні буде неоціненна.
Якщо осінь посушлива, а дерева перевантажені урожаєм, то після листопада слід провести вологозарядковий полив плодових насаджень.
В. ГОРЯЇНОВ, агроном.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Сунична малина: посадка і догляд
- Обрізка смородини: у кожної — своя
- Суниця чутлива до уваги
- Поганий урожай малини
