Душиця або орегано: огляд найкращих сортів

Зміст

1. Грецьке орегано, або орегано грецьке
2. Сицилійський орегано, зелене материнка
3. Ореган дрібнолистий
4. Душиця сепіля
5. Орегано майорана, солодкий майоран, садовий майоран
6. Італійський орегано, харді майоран

В даний час важко уявити зразкову садову ділянку без такої симпатичної рослини як материнка звичайна (лат. Origanum vulgare L.). Шанобливе ставлення до неї виражено в старовинних народних назвах: материнка, душка, ладан, духовий колір та ін. Це дуже цінна ефірно-масляна рослина, яка здавна використовується багатьма народами як пряність і лікарський засіб.

Однак, крім материнки звичайної, налічується до сорока інших видів, що належать до роду материнки. Батьківщиною більшості видів материнки є Середземномор’я, але центром видоутворення вважається Мала Азія, територія сучасної Туреччини. Види материнки, які ростуть у Середземномор’ї (в Греції, Італії, Туреччині), називають орегано. Назва Oregano походить з античної Греції і складається з двох слів: oros — гора, ganos — радість, тобто «радість гір». Ця назва, як вважають багато дослідників, походить від здатності материнки корінням зміцнювати гірські схили, а також за її чудовий аромат.

Розглянемо найцікавіші та найцінніші види.

Грецьке орегано, або орегано грецьке

(O. heracleoticum L.) — росте в Греції та на Балканах. Це багаторічна трав’яниста рослина. Листя темно-зелене, сильно опушене жорсткими волосками, квіти білі. Це улюблена рослина для саду та середземноморської кухні. Рослини мають дуже сильний аромат і пекучий смак. В умовах Донбасу грецький орегано добре розвивається, цвіте і плодоносить. Посухостійкий, віддає перевагу відкритим, сонячним місцям.

Зелень використовується як пряність для ароматизації овочів, м’яса, риби, птиці. Ефірні олії цього виду мають антисептичну, дезінфікуючу, протигрибкову дію. Його використовують як консервант і антиоксидант.

Сицилійський орегано, зелене материнка

(O. virens Hoff.) — росте в дикому вигляді на Сицилії. Крім того, поширений на Канарських островах, Мадейрі, Азорських островах, в Марокко. За зовнішнім виглядом нагадує ореган звичайний, але приквітки у квіток вдвічі довші за чашечку, плівкові, блідо-зелені. Квітки білі або блідо-рожеві. Ефірна олія цього виду відома як марокканська. Він містить 50-70 відсотків тимолу і 10-20 карвакролу.

Душиця або орегано: огляд кращих сортів: головне

Використання та агротехніка аналогічні попередньому виду. Утворює рясний самосів. Може рости в півтіні.

Серед орегано є технічні види, які використовуються виключно для виробництва ефірної олії, і декоративні, у яких дуже слабкий аромат.

У комерційній практиці орегано як спеції поділили на два основних типи за складом ефірної олії: тимолний тип, у якого основний компонент тимол (30-70 відсотків), і карвакрольний тип – основний компонент карвакрол (45-70 відсотків). Наявність карвакролу надає спеціям пекучий смак, до оніміння язика. Чим менше карвакролу в ефірній олії, тим менш пекучим буде орегано на смак. Основними центрами виробництва ефірної олії та спецій з орегано є Туреччина, країни Близького Сходу, Іспанія.

Ореган дрібнолистий

(O. microphyllum (бент.) Vegel.) – ендемік острова Крит. Мешкає на лісових галявинах, по кам’янистих місцях — в ущелинах в горах на висоті 1500-1800 м. Це багаторічний напівчагарник висотою 20-30 см, з численними тонкими пагонами. Листя дрібні — 5-10 мм завдовжки. Чашка косообрізана, квіти яскраво-фіолетові. Використовується як ароматна і лікарська рослина, відмінний медонос. 

Дуже декоративне — тривалість цвітіння з червня по вересень. Утворює повноцінне насіння, посухо-стійке.

Душиця сепіля

(O. sipyleum L.) – ендемік Туреччини, ефектне рожеве орегано. Це багаторічна трав’яниста, дуже декоративна рослина. Досягає 40-60 см у висоту, листя голе, сіве, округле. Великі приквітки круглі, яскраво забарвлені, квітки рожеві. Суцвіття злегка поникають. Використовується як напій і цілющий «гірський» чай. Рослини мають слабкий, але дуже ніжний аромат, відмінні медоноси. Ефірна олія має високу біологічну та антибактеріальну активність та антиоксидантну дію, використовується у фармацевтичній та косметичній промисловості. У суворі безсніжні зими може підмерзати.

Орегано майорана, солодкий майоран, садовий майоран

Практичні рекомендації

(O. majorana L. sin. Majorana hortensis L.) — родом з Північної Африки. Трав’янистий багаторічник. Однак в умовах Донбасу вирощується однорічною культурою, оскільки гине при настанні заморозків. Рослини досягають 30-40 см у висоту. Листя довгасто-округлі, сіро-зелені, густо опушені. Квітки дрібні, білі, зібрані в головчасті суцвіття, в суцвітті їх майже не видно.

Розмножується насінням, розсадним способом і живцюванням. Потребує рясного поливу та родючого ґрунту. Як пряність широко використовується у французькій, італійській та португальській кухні. Найкраща і універсальна пряність.

Італійський орегано, харді майоран

(O. х majoricum Camb.) – Вважається стерильним гібридом між материчкою і майораном (Majorana hortensis L.). Наша рослина, ознаки якої відповідають опису в літературних джерелах, за зовнішнім виглядом нагадує грецьке орегано. Однак суцвіття у нього як у майорана садового.

За своїми якостями ця рослина поєднує властивості майорану і грецького орегано. Наші рослини не стерильні і утворюють повноцінне насіння. Засухостійкий. Використовується як ароматична і лікарська рослина.

Всі ці види материнки, або орегано, рекомендовані для вирощування на аматорських присадибних ділянках.

З.С. Горлачова,
кандидат біологічних наук.

Фото автора.

Купуйте електронні версії наших видань

За темою також радимо матеріали Огляд і фото кращих сортів помідорів і Редька. Огляд найкращих сортів.

Також читати:

• Огляд і фото кращих сортів помідорів
• Редька. Огляд найкращих сортів
• Іриси: огляд найкращих сортів
• Буряк — огляд сортів