Зміст
Сучасні сорти буряка походять від дикого буряка, що росте на Далекому Сході та в Індії, який використовували в їжу з незапам’ятних часів. До початку нашої ери з’явилися коренеплодні культурні форми буряка звичайного (Beta vulgaris). У X-XI століттях вони були відомі в Київській Русі, в XIII-XIV століттях — в країнах Західної Європи. У XIV столітті буряк почали вирощувати в Північній Європі.
Кормовий буряк був виведений лише в XVI столітті в Німеччині. Повна диференціація буряка на столові та кормові форми відбулася в XVI-XVII століттях і вже в XVIII столітті цей овоч швидко поширився по країнах Європи. Кормовий буряк за хімічним складом мало відрізняється від інших сортів буряка, але його коренеплоди містять велику кількість клітковини і клітковини.
Цукровий буряк з’явився в результаті роботи селекціонерів, початок якої було покладено в 1747 році. У той час вміст цукру в буряках становив 1,3%, тоді як в коренеплодах існуючих сортів він перевищує 20%. В даний час цукровий буряк є другим джерелом цукру після цукрової тростини.
Існує також листовий сорт буряка, що називається мангольд. Коренеплоди цього різновиду невеликі, у вигляді стрижневого кореня і часто розгалужуються. Вони грубі і непридатні для їжі. У свою чергу, серед сортів мангольда виділяють власне листові сорти з великими листовими пластинками і черешкові, які мають товсті черешки. Листя і черешки їдять свіжими або відварюють, смажать і подають як гарнір.
Столові сорти буряка
Але для рядового городника все ж найбільше значення має буряк столова, до огляду сортів якої ми і перейдемо.
Буряк — огляд сортів: головне
Бона відноситься до середньоранніх сортів, саме його найчастіше вирощують для подальшого продажу – і врожайність висока, і плоди мають гарний товарний вигляд. Смак буряка ніжний, текстура соковита, з неї можна приготувати смачний борщ, салат. Бона відмінно підходить для тривалого зберігання.
Бордо 237 цінується садівниками за м’якоть красивого червоного кольору. Сорт середньоранній, з хорошими смаковими характеристиками і непоганою врожайністю. Один з найкращих для приготування українського борщу. Відрізняється лежкістю, при цьому не втрачає своїх смакових якостей тривалий час.
Детройт – ще один затребуваний сорт, що характеризується рівними і округлими коренеплодами темно-червоного кольору. Сорт дуже урожайний, чудово підходить для приготування свіжих салатів, гарнірів, а також для маринування. Це один з небагатьох ранніх сортів, який добре зберігається на зиму.
Єгипетська плоска – ранній, дуже популярний серед городників сорт столових буряків. Її коренеплоди відрізняються плоскою формою і насичено-червоним кольором. Сорт виділяється на тлі інших підвищеним вмістом цукру. Період його дозрівання становить близько 95 днів. Буряк відмінно підходить для приготування свіжих салатів, гарнірів, перших страв, але до умов зберігання досить примхливий. Але за смаком — це один з найкращих сортів. І форма у нього дуже приваблива. Зізнаюся, це мій улюблений сорт буряка.
Практичні рекомендації
Мулатка – ще один середньостиглий сорт. Виділяється наявністю світлих кілець, які трохи знижують насиченість кольору в перших стравах (в тому ж борщі, наприклад). Тим не менш, сорт активно вирощують завдяки стабільно високому врожаю і можливості тривалого зберігання.
Незрівнянна – буряк середньостиглого сорту, хороший як для вживання в свіжому вигляді (в салатах, наприклад), так і для приготування різних страв. Коренеплоди мають насичений червоний колір на зрізі, досить соковиті, без сторонніх присмаків – гірчинки або терпкості, що характерно для деяких інших сортів. Врожайність сорту Незрівнянна дуже висока, плюс буряк добре зберігається в осінньо-зимовий період.
Червоний куля – приклад раннього сорту буряка, дозрівання коренеплодів настає на 90-100 день після появи перших сходів. Вага одного примірника досягає 250-400 г. Буряк має соковиту м’якоть темно-червоного кольору і, що дуже важливо, не має світлих кілець, які знижують його інтенсивність в перших стравах.
Одноросткова – цей сорт за багатьма характеристиками нагадує Бордо, але виділяється на його тлі великою кількістю листя. Дозрівання настає на 100-125 день, врожайність висока, лежкість відмінна.
Пабло F1 – гібридний голландський сорт, середньоранній – зрілість настає через 60-110 днів. Буряк цього сорту має круглі коренеплоди з дуже тонкою шкіркою, маса кожного коливається в межах 230-300 г. М’якоть без світлих кілець, але не насиченого кольору, а більше схильного до червоного. За структурою ніжна, за смаком — солодкувата. Добре зберігається в пристосованому для цього приміщенні (сараї, підвалі, на балконі тощо).
Циліндра – приклад пізньостиглого буряка, який родом з Нідерландів. «Іноземку» відрізняє, в першу чергу, форма коренеплоду: це витягнуті циліндри, які і пояснюють назву сорту. У цього буряка м’якоть має темно-червоний колір і чудові смакові характеристики. Сорт добре зберігається до наступного сезону і ще один його плюс полягає в простоті збору: більша частина коренеплодів знаходиться над поверхнею (в принципі, ростуть вони теж вгору, а не вглиб), тому витягувати їх з землі досить легко.
Підготував Денис ТЕРЕНТЬЄВ.
За темою також радимо матеріали Редька. Огляд найкращих сортів і Іриси: огляд найкращих сортів.
Практичні параметри з матеріалу
| Що врахувати | Орієнтир |
|---|---|
| Цукровий буряк з’явився в результаті роботи селекціонерів, | Цукровий буряк з’явився в результаті роботи селекціонерів, початок якої було покладено в 1747 році. |
| У той час вміст цукру в буряку становив | У той час вміст цукру в буряках становив 1,3%, тоді як в коренеплодах існуючих сортів він перевищує 20%. |
| Термін і тривалість | Період його дозрівання становить близько 95 днів. |
| Маса і вага | Вага одного примірника досягає 250-400 г. Буряк має соковиту м’якоть темно-червоного кольору і, що дуже важливо, не має світлих кілець, які знижують його інтенсивність в перших стравах. |
| Термін і тривалість | Пабло F1 — гібридний голландський сорт, середньоранній — зрілість настає через 60-110 днів. |
Також читати:
