Зміст
Близько 20 років тому звичні сьогодні довгі коренеплоди дайкона (ботаніки його називають – японська редька) рідко зустрічалися в продажу і на присадибних ділянках. Тому для багатьох він здавався екзотичним овочем. Але зараз дістати дайкон не проблема. Особливо добрі плоди японської редьки тим, що вони не тільки замінюють редиску в зимовий період, але і мають більш солодкий смак, з мінімальною гостротою.
Так само набирає популярності в останні роки редька маргеланська (лат. Raphanus sativus var. lobo), або лоба. Якщо раніше редьку порівнювали з хріном, то про лобу цього не скажеш. Вона дуже солодка і гостроти в ній майже не відчувається.
На вигляд лоба схожа на звичайну зелену редьку (родом з Узбекистану), яка має солодкуватий смак. Відрізнити маргеланську редьку можна за насиченим темно-зеленим забарвленням зовнішньої частини плоду і світлим кінчиком. М’якоть плодів може відрізнятися за кольором – бути рожевою, червоною, білою, зеленою.
Коренеплоди маргеланської редьки зазвичай більші, ніж у європейської. Їх форма може бути округлою, циліндричною і витягнутою, нагадувати за формою редиску. В середньому вага плодів – 300-500 г. Термін дозрівання – 60-65 днів.
Завдяки тому, що лоба має мінімальну гостроту, її можна вживати в їжу при захворюваннях печінки і нирок. Лоба смачна і корисна, очищає організм від надлишків солей і шлаків.
Агротехніка вирощування
Маргеланська редька (як і дайкон) чутлива до довготи світлового дня. При довгому світловому дні рослина, не встигнувши сформувати коренеплід, починає цвісти. Тому треба ретельно вибрати терміни посіву. Для лоби в Україні – це перша половина липня, як і для інших зимових редьок.
Для південних регіонів посів можна проводити до початку вересня. Грубою помилкою при посадці лоби є посів її в травні та червні. В цьому випадку редька не формує коренеплоди і швидко переходить до стадії стеблування. Регулювати довготу світлового дня можна і за допомогою чорного укривного матеріалу, накриваючи грядку з посівами не менше, ніж на 12 годин. Але це все-таки занадто клопітно.
Висівати маргеланську редьку зручно на грядки, які звільняються в середині літа. Зазвичай це відбувається після збору зелені – салату, кропу, зеленої цибулі, часнику, шпинату, цвітної капусти ранніх термінів дозрівання. Після ранньої білокачанної капусти редьку садити небажано. Оптимально садити лобу після гороху. Також можна висівати культуру між рядами огірків, ранньої капусти, картоплі.
Так як посів зазвичай припадає на жарку і суху погоду, то перед посівом борозенки слід зволожити, не заливаючи їх великою кількістю води. Посіяти насіння, а потім ущільнити борозни теплим сухим ґрунтом. Після цього поливати грядку не потрібно 1-2 дня.
До типу ґрунту така редька невибаглива, але найкраще вирощувати її на супісках і суглинках, що мають нейтральний pH. Місце для посіву повинно бути оброблене від бур’янів і добре освітлюватися сонцем. Вносити органіку на грядку рекомендується для рослин-попередників, які висіваються навесні перед редькою. Якщо цього не було зроблено, то можна внести під лобу компост або перегній в кількості 2-3 кг на 1 кв. м площі. Не можна вносити свіжий гній. Він не тільки погіршує смак плодів, але і призводить до їх деформації і розтріскування. Якщо ґрунт родючий, обмежуються внесенням мінеральних добрив (Нітроамофоска, фосфорно-калійні) по 20-30 г на 1 кв. м і по 0,5 склянки золи на 1 кв. м.
Насіння для швидкої схожості необхідно замочити в слабкому розчині марганцівки. Його висівають в ряди, як уже було сказано, з попередньо зволоженими борознами. Відстань в міжряддях – 25-30 см. Через кожні 12-15 см висівають по 4 насінини маргеланської редьки. Так як лоба не виносить загущення, то висаджують її на достатній відстані, а при появі сходів залишають найсильніші та розвинені пагони.
Глибина закладання насіння – 3 см. Якщо ви все ж посадили лобу густо, її потрібно прорідити двічі – при появі 3-х листків і 4-5. Густо посіяна редька починає цвісти і пускати стрілки замість коренеплодів. Бадилля лоби повинно рости не вертикально, а вільно розкидатися по землі.
Ґрунт на грядках регулярно зволожують, а потім припудрюють деревною золою (профілактика хрестоцвітої блішки). Для збереження вологи грядку накривають плівкою. Через 2 тижні після появи сходів, від зволоження ґрунту переходять до повноцінного поливу 1 раз на тиждень. Після цього мульчують грядки торфом і перегноєм. Підживлюють лобу настоєм зеленої трави, пташиного посліду, мінеральних добрив.
Для профілактики і лікування хвороб редьки, а також для відлякування комах, таких як всюдисущі хрестоцвіті блішки – застосовують біофунгіциди (Алірин-С, Ампеломіцин, Бактофіт, Триходермін), біоінсектициди (Біодан, Бітоксибацилін, Немабакт, Лепідоцид) та інші. Деякі городники застосовують тільки Актофіт, але обробки проводять частіше. Важливо дотримуватися інструкції по застосуванню кожного препарату, яка додається до них в комплекті.
Збір врожаю і зберігання
Редька відноситься до холодостійких культур, але у лоби плоди мають ніжну м’якоть. З настанням осінніх проливних дощів м’якоть коренеплодів може розтріскатися, тим більше, що велика частина плоду знаходиться над поверхнею ґрунту. Зібрати лобу потрібно встигнути до другої декади жовтня. Якщо ґрунт на ділянці легкий, лобу висмикують за бадилля, якщо важкий – підкопують коренеплоди лопатою. Обрізають бадилля, як і на всіх коренеплодах – тільки черешки з листям біля основи і не зачіпають сам коренеплід. Зберігають в піску в поліетиленових пакетах з проробленими в них отворами в погребі або в нижніх відділах холодильника.
Денис ТЕРЕНТЬЄВ, агроном,
спеціально для «Хазяїна».
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Цвітна капуста – справжнє незвичайне диво
- Хитрощі при посадці порею, картоплі та кукурудзи
- Готуємо картоплю до висадки
- Редиска без примх
