Алергія вважається сучасними медиками хворобою XXI століття і свій статус вона отримала цілком заслужено. Алергічні реакції практично на все — від домашнього пилу до банального холоду на вулиці — отруюють життя мільйонів людей. Більше того, як такого лікування цього захворювання до повного одужання не існує. Ось і виходить, що алергія стає частиною нашого життя і починає займати в ньому все більше і більше місця.
Що ж таке алергія?
Імунітет — це система захисних сил організму, що забезпечує його життєздатність. У здоровому організмі імунні реакції відбуваються в нормальному режимі. Неадекватна імунна реакція на будь-який подразник призводить до розвитку захворювань. Знижена реакція імунної системи вказує на імунодефіцитний стан, а підвищена називається алергією. Таким чином, алергія — це аномальна реакція захисних сил організму на подразнюючий фактор, який викликає патологічний стан.
Чому підвищуються імунні реакції?
Подразники, які викликають підвищення імунної відповіді, називаються алергенами. Вони можуть бути присутніми в абсолютно будь-якому середовищі: в їжі, повітрі, воді, в побуті. Реагуючи на появу алергенів, організм починає виробляти антитіла. Їх основне завдання — запам’ятати і нейтралізувати чужорідні речовини. Самі алергени безпечні для організму, але збочена реакція імунної системи може призвести до дуже серйозних патологічних станів аж до летального результату.
Алергени як причина захворювання
Джерела алергенів дуже численні, різноманітні та надзвичайно індивідуальні. Алергію можуть викликати елементи зовнішнього середовища, наприклад: пилок рослин, звичайний пил, сильний мороз або спекотне сонце. Також це можуть бути складові цілком нешкідливої їжі, такої як риба, молоко, молочні продукти, цитрусові, шоколад, солодощі, кондитерські вироби, ягоди, фрукти, овочі (зазвичай червоного кольору), горіхи, борошно, деякі види м’яса (курка, свинина), а також яйця.
Алергенами можуть виступати шерсть і лупа деяких тварин (переважно котів і собак), пір’я деяких птахів. Часто алергію викликають різні хімічні речовини: продукти побутової хімії, різні ліки. Цвіль і деякі мікроорганізми також можуть викликати підвищення імунної відповіді.
Які бувають алергічні реакції?
Алергія не така однозначна, як може здатися на перший погляд. Вона являє собою групу захворювань, які мають спільні причини і абсолютно різну клінічну картину. Імунна система організму має складну і багатокомпонентну структуру, звідси випливає індивідуальність проявів алергічних реакцій в кожному конкретному випадку від простого дерматиту до бронхіальної астми.
Харчова алергія
Харчова алергія являє собою сукупність алергічних реакцій на певні продукти харчування. Цей вид алергії зустрічається вкрай часто, саме її називають хворобою XXI століття через схильність до зростання. Переважну роль у запуску алергічного процесу відіграють продукти з підвищеною алергенністю, наприклад, яйця, молоко, червоні ягоди, риба та інші. Імунна система реагує на проникнення в організм алергену.
Наслідки, що випливають з цього, можуть бути дуже різноманітними. Часто це локальні або загальні ураження як шкіри, так і дихальних шляхів. Все частіше у немовлят зустрічається алергічна реакція на штучне дитяче харчування. Виражена вона, як правило, поширенням на шкірі мокучих сверблячих кірок — екземи, що перетікає в більш пізньому віці в нейродерміт.
Дитину можуть турбувати роздратування, свербіж, невротичні стани. Також можуть мати місце шлунково-кишкові проблеми та патології органів дихання.
Респіраторна алергія
Респіраторна алергія — один з видів алергічної реакції, що вражає ізольовано або повністю органи дихання. Найбільш поширеними є такі захворювання, як алергічний риніт, трахеобронхіт, бронхіальна астма, риносинусит.
Алергічний риніт — один з найпоширеніших проявів респіраторної алергії, який має сезонну і цілорічну форму. Причини сезонного захворювання пов’язані з подразненням слизових оболонок такими алергенами, як квітковий пилок, звичайний пил, тополиний пух тощо. Характеризується такими симптомами, як свербіж і закладеність носа, чхання, виділення і набряк слизової оболонки носа. Також при сезонному загостренні можуть спостерігатися головний біль, сонливість, слабкість і підвищення температури.
Алергічний риніт може поєднуватися з алергічним кон’юнктивітом, якому властиві такі симптоми, як подразнення слизової оболонки очей і сльозотеча. Він також може бути як сезонним, так і цілорічним. Сезонний кон’юнктивіт, як правило, пов’язаний з чутливістю алергіка до пилку різних рослин. Цілорічний кон’юнктивіт має масу причин. Це і ліки, і шерсть тварин, і косметика, і побутова хімія, і контактні лінзи, і звичайний домашній пил. Провокувати це захворювання можуть харчові продукти, особливо ті, що містять харчові барвники та консерванти.
Алергічний риносинусит характеризується набряком і запаленням слизової оболонки носа. Також мають місце свербіж, печіння в носі, нежить, утруднене дихання. Часто спостерігається поєднання з іншими видами респіраторної алергії. Через набряк слизової перекриваються канали навколоносових пазух, і в них починає розмножуватися патогенна флора. Причини, що викликають алергічний риносинусит, аналогічні причинами алергічного риніту.
Алергічний трахеобронхіт виражений сухим нападоподібним кашлем, особливо вночі. Може спостерігатися незначне підвищення температури і загальне нездужання. Провокують, як правило, все той же пилок рослин, пил, побутова хімія, шерсть тварин. Захворювання може розвинутися і внаслідок прийому будь-якого лікарського препарату.
Бронхіальна астма — найважча форма респіраторної алергії. Це хронічне захворювання, виражене характерними нападами задухи. Іноді спостерігається свист при вдиху, першіння в горлі, нападоподібний сухий кашель з мокротою. Хвороба протікає циклічно. Період загострення змінюється періодом ремісії. Фаза загострення може настати після контакту з будь-яким алергеном, наприклад, з шерстю тварини або звичайним пилом. Також спровокувати напад може стрес або фізичне навантаження.
Шкірні форми алергії
Атопічний дерматит — це комплекс захворювань з характерними шкірними патологіями. Захворювання характеризується спадковою схильністю. Перші ознаки атопічного дерматиту з’являються у новонароджених, а також у дітей дво- і тримісячного віку у формі екземи. Як правило, спочатку з’являються локальні почервоніння шкірних покривів, потім сухість, лущення, висипання. Все це супроводжується свербінням, занепокоєнням і загальним нездужанням.
Висипання спочатку вражають щоки, лоб, потім поширюються на підборіддя і волосисту частину голови. Перебіг захворювання має періодично загострюваний, рецидивуючий характер. Досить часто до 5-6 років ознаки атопічного дерматиту зникають назавжди. Якщо цього не відбувається, то в підлітковому віці виникає доросла фаза захворювання. У більш пізньому віці атопічний дерматит може перейти в нейродерміт.
Екзема також є формою рецидивуючого шкірного алергічного процесу. Характеризується появою на шкірі численних дрібних сверблячих бульбашок, які лопаються при розчісуванні і утворюють мокнучі скоринки. Це захворювання може спостерігатися у пацієнтів будь-якої статі та віку і вражати будь-які ділянки шкіри. Вважається, що екзема — це запальний процес поверхневих шкірних покривів, який має нервово-алергічні причини. Провокуючим фактором виникнення захворювання можуть виступати різні патології ендокринної системи, шлунково-кишкового тракту, стреси і психологічні травми. Прийом антибіотиків, контакти з засобами побутової хімії також можуть спровокувати розвиток екземи. Як правило, екзема має сезонний характер. За статистикою, загострення настають переважно в осінньо-зимовий період.
Кропив’янка — ще один вид імунної реакції на той чи інший подразник, під час якого організм виділяє гормональну речовину — гістамін. Викид гістаміну провокується різними видами алергенів: певними продуктами харчування (червоними ягодами, молоком, рибою, яйцями, морепродуктами), лікарськими препаратами (переважно пеніциліном), деякими тканинами (вовною, синтетичними волокнами), ультрафіолетовими променями, впливом низьких температур, а також укусами деяких комах (бджіл, ос).
Кропивницю характеризують блідо-рожеві сверблячі висипання, як правило, з пухирями, що мають зовнішню схожість з шкірною реакцією на кропив’яний опік. Така висип зливається в єдині утворення і хаотично поширюється на шкірних покривах і слизових оболонках. Кропив’янка буває гострою і хронічною, проявляючись в будь-якому віці. Саме гостра форма має алергічну природу, хронічна зазвичай не пов’язана з алергенами.
Набряк Квінке (або ще ангіоневротичний набряк) — захворювання, що має алергічне походження. Під час алергічної реакції змінюється проникність судин. Внаслідок чого з’являється сильний набряк шкіри. В основному він вражає шкіру губ, очей та інших частин тіла, залежно від того, як алерген проник в організм. Може бути присутнім печіння або біль, зазвичай не спостерігається свербіння.
Також набряк може проникати на слизові глотки і органів дихання, в результаті з’являється ризик задухи. Безумовно, виникає серйозна небезпека для життя хворого і потрібна термінова медична допомога. Ангіоневротичний набряк може спровокувати порушення діяльності різних систем організму, що супроводжується нудотою, блювотою, підвищенням температури тіла. Причиною захворювання може бути харчова алергія, укуси комах, вживання ліків.
Сам набряк може пройти через годину, а може тривати і кілька днів, потім зникнути внаслідок припинення дії алергену.
Анафілактичний шок — найнебезпечніша реакція на подразник, яка є результатом його повторного потрапляння в організм. Анафілактичний шок виникає різко і може досить швидко призвести до летального результату. Характерними ознаками цієї потужної реакції організму є раптове поколювання шкіри або свербіж, загальна слабкість, утруднене свистяче дихання, набряки і оніміння губ, язика, кропив’янка, закладеність вух, нудота, блювота.
Різко знижується артеріальний тиск і температура, можуть мати місце бронхоспазм і втрата свідомості. Також присутні блідість, рясне потовиділення і слабкий пульс. Алергенами, що провокують таке важке захворювання, можуть бути укуси отруйних комах, медичні препарати, а також речовини, несумісні при переливанні крові. При виникненні ознак анафілактичного шоку необхідна термінова госпіталізація та медична допомога, інакше можливий летальний результат.
Діагностика. Основне лікування
Діагностика алергії — це виявлення причин, що призвели до її розвитку. Лікар-алерголог, як правило, призначає загальний аналіз крові, а також аналіз крові на концентрацію імуноглобулінів Е, зростання яких вказує на наявність алергічного процесу. При необхідності проводяться тести на різні алергени. Внаслідок чого виявляється подразник, який став причиною захворювання.
У лікуванні харчової алергії найважливішу роль відіграє дієта. З раціону алергіка виключаються продукти, що викликають алергічну реакцію організму. У період загострення призначаються антигістамінні препарати (тавегіл, зіртек, кларитин), які запобігають викиду гістаміну, зменшують свербіж і набряк шкіри. Якщо алергія має побутове походження, то з побуту виключається речовина, що її викликає.
В цілому лікування алергічних захворювань має на меті якісну нормалізацію здоров’я. У разі важких алергічних патологій, пов’язаних з віком або вродженими аномаліями, лікування має бути спрямоване на поліпшення якості життя пацієнта, навіть за умови відсутності можливості повного одужання. При цьому лікувальний процес в кожному конкретному випадку має суто індивідуальний характер.
Матеріали допоможуть продовжити тему Алергія на молочні продукти і Як підвищити імунітет.
За темою також радимо матеріали Лікування вегетосудинної дистонії травами: найкращі рецепти та Алергія на молочні продукти.
Також читати:
