Зміст
Багато початківців городників, з якими я листуюся дуже часто, не розуміють, навіщо займати місце на городі під всілякі спеції та іншу «незнайому зелень», як, наприклад, ісоп.
Коли я тільки починала займатися садівництвом, то теж не зовсім розуміла, навіщо мені все це потрібно, а збирала колекцію рослин заради інтересу. Але ось тепер, коли накопичила багато свого досвіду, навіть не уявляю, як можна не викроїти для цих чудових рослин місце на городі. Адже всі спеції не тільки надають пікантний смак різним стравам і допомагають поліпшити здоров’я, але й дуже декоративні.
Візьмемо, наприклад, мій улюблений ісоп. Це багаторічний напівчагарник сімейства ясноткових з гіллястими стеблами висотою близько 50 см. Листя у нього вузькі, довгасті. А цвіте він дрібними, але дуже ароматними синіми квітками, які розташовані по 3-7 штук в пазухах листя і утворюють колосоподібні суцвіття. Особливо цікаво, що ця рослина вічнозелена, навіть у суворі зими вона залишається зеленою, можуть підмерзнути лише верхівки пагонів. Листя він не скидає, і його зелень можна нарвати для ароматизації салатів навіть взимку. А в нинішню незвично теплу зиму він навіть продовжував рости.
Ісоп — хороший медонос: він виділяє багато ароматного нектару і квіткового пилку. Мед, зібраний бджолами з посадок цієї культури, належить до категорії найкращих сортів.
Ісоп — мій улюбленець: головне
Ісоп майже не потребує догляду.
Він росте на одному місці довгі роки – потрібно лише один раз посадити, також ісоп добре розмножується живцями і поділом куща. Ця рослина посухостійка і невимоглива до родючості ґрунту.
У нашій місцевості раніше ніхто не мав ісопа, тому, коли вирішила його завести, довелося довго шукати насіння. Насіння висіяла в березні на розсаду в горщик, вдавлюючи їх на глибину 0,3-1 см. А в середині травня підрослу розсаду висадила в ґрунт з відстанню між рядами 50-60 см, а між рослинами — 20-40 см.
Для вживання в їжу траву збираю протягом літа кілька разів.
При заготівлі наперед ісоп прибираю на початку цвітіння — коли в ньому міститься найбільша кількість ефірної олії. Сушу в тіні, розкладаючи тонким шаром. Зберігаю в щільно закритому посуді.
Цвіте і дає насіння ісопу на 2-й рік після посіву, а потім — щорічно. Але зелень можна збирати для приправ вже в перший рік.
Смак стебел, листя і квіток ісопа — гірко-пряний.
У кулінарії використовую в основному сушене листя верхньої третини рослини, і тільки салати з помідорів і огірків приправляю свіжою зеленню. Ісоп покращує смак страв з квасолі і гороху; його додаю в овочеві супи, а також до смаженого м’яса; використовую при засоленні огірків і помідорів.
Ісоп також додаю в фруктові напої, компоти.
Корисний ісоп і як лікарська рослина. У листі ісопу містяться корисні кислоти, дубильні речовини, в квітках — похідні вітаміну В.
ЕХІНАЦЕЯ — лікарська та декоративна рослина
У народній медицині ісоп застосовують при стенокардії та шлунково-кишкових захворюваннях. Він сприяє травленню, збуджує апетит. Настій ісопа як загальнообміцнюючий напій рекомендують літнім людям. Він також допомагає при хронічних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, астмі, неврозах, надмірному потовиділенні. Відвар і настій ісопа застосовують для промивання очей при кон’юнктивіті, для полоскання порожнини рота і горла при запальних захворюваннях, для загоєння ран.
Особисто я періодично п’ю такий цілющий настій: 1 ч. ложку подрібненої сухої трави заливаю склянкою окропу, настоюю 2 години, проціджую і приймаю теплим по 1/2 склянки 3 рази на день за 20 хвилин до їжі. До речі, непогана альтернатива дорогому ароматизованому чаю.
Ось така універсальна рослина — цей ісоп, який тепер, дивлячись на мене, посадили на своїх городах і багато моїх сусідів.
Л.І. Храпач,
Овочівник-любитель
Практичні рекомендації
За темою також радимо матеріали Мій розсадний конвеєр готовий до старту! і Чудові сорти помідорів, які ми виростили.
Також читати:
