[hozlang]
Головне, що слід пам’ятати при вирощуванні перцю, — це те, що ґрунт при вирощуванні необхідно добре зволожувати. Полив дощуванням є малоефективним. Так само, як і зрошення грядок за допомогою лійки, шланга.
Зміст
На невеликих площах можливе зволоження ґрунту на грядках поливом під корінь. Для цього роблять лунки в ґрунті, в які вливають по 1-2 л води. Але лунку не тримають відкритою, коли вода просочиться через ґрунт, лунку потрібно присипати пухким ґрунтом.
При іншому способі поливу не створюють окремі лунки, а пробивають борозну між рядами, яку заповнюють водою під час поливу. Таким чином, ми маємо можливість одночасно зрошувати 2 ряди перцю відразу. Після того, як волога вбереться, борозну потрібно злегка присипати пухким ґрунтом. Зручно це робити за допомогою сапки або плоскоріза. З часом борозни дрібніють, тоді їх можна трохи поглибити. Зазвичай борозни вистачає на 3-4 курси поливу до подальшого її поглиблення. Найголовніше — не поливати холодною водою. Оптимальна температура води для поливу перцю 18-20°С.
Іржавою водою краще не поливати
Звичайно ж, найбільш оптимальним способом поливу перцю є крапельне зрошення. Цей спосіб дозволяє контролювати вологість ґрунту, простий у застосуванні, дозволяє вносити строго дозовані кількості добрив. При цьому врожайність овочевої культури підвищується в середньому на 30%.
На різних стадіях росту перцю у відкритому ґрунті його потреба в поживних речовинах різна. На початкових стадіях росту велика потреба рослини в азоті. У період формування бутонів і в період цвітіння зростає потреба в фосфорі. Перед посадкою перцю фосфор вносять у посадкові борозни.
З чого почати
У період бутонізації необхідна підгодівля суперфосфатом. Для цього 40 г суперфосфату розводять в 10 л води. Вносять підгодівлю з розрахунку по 1 л на кожен кущ. Після того, як на рослині утворилися зав’язі, потреба в комплексних мінеральних добривах у рослини зростає. Підживлення такими препаратами, як Рост-концентрат, Кеміра, Нітроаммофоска проводять згідно з інструкцією кожні 7-14 днів аж до другої декади серпня. Потім внесення добрив слід зупинити, щоб рослина не набирала зайву вегетативну масу на шкоду своєму дозріванню. Можна застосовувати тільки фосфорно-калійні добрива.
Перець потребує хорошого доступу повітря до коренів. Тому не можна допускати утворення кірки на ґрунті після поливу. Її слід своєчасно розпушувати. Позбавлення від бур’янів є невід’ємною складовою при догляді за перцем. Перець схильний до хвороб, як і інші овочеві культури, а бур’яни можуть бути джерелом зараження хворобами та шкідниками.
Небезпечні для перцю вірус мозаїки, столбур, вертицильозне і фузаріозне в’янення. У боротьбі з цими захворюваннями допоможе тільки профілактика, препаратів від них не існує. Тому необхідно регулярно оглядати грядки, щоб вчасно виявити ці захворювання. Заражені рослини слід видалити з ділянки, глибоко закопати або спалити. Для профілактики слід пам’ятати, що перець і помідори можна повторно висаджувати на тому самому місці не раніше, ніж через 3 роки. Або принаймні слід оздоровлювати ґрунт посівом сидератів. Своєчасна боротьба з бур’янами та переносниками хвороб також досить ефективна.
Фітофтороз, бактеріальна плямистість і стеблова гниль на перці зустрічаються нечасто, переважно в південних регіонах після проливних дощів. Фунгіциди та препарати міді, що використовуються для захисту томатів, ефективні і в лікуванні даних захворювань на перці. А ось вершинна гниль перцю — хвороба, досить поширена і небезпечна для перцю. Якщо ви помітите на верхівці плоду перцю темно-зелені розпливчасті плями, то це вірна ознака цього захворювання. Виникає воно при нестачі кальцію у рослини і при порушенні режиму поливу (особливо важливий останній фактор, оскільки нестача кальцію зустрічається далеко не на всіх типах ґрунтів).
Плями на поверхні плоду можуть охоплювати більшу частину плоду, при цьому також можуть утворюватися дірки. Для профілактики захворювання необхідно підтримувати вологість ґрунту, оскільки при помірній вологості хвороба поширюється набагато швидше. Також стежимо за рівнем кальцію в рослинах. Для цього проводимо профілактичну обробку в період інтенсивного росту рослини за допомогою 0,5%-ного розчину хлористого кальцію або кальцієвої селітри.
Також рослини слід оглядати на наявність попелиці, білокрилки, павутинного кліща, гусениць совки. Для боротьби з ними проводять обробку інсектицидами (Актелік, Децис, Шерпа та інші). Перець також варто мульчувати, але неприпустимо використовувати в мульчі насіння рослин або бур’янів, щоб уникнути ураження шкідниками.
Схема посадки перцю
Що робити на ділянці
Для перцю найбільш прийнятними є дві схеми посадки, одна з яких рекомендує висаджувати рослини якомога далі одна від одної (3-4 кущі на кв. м), а друга — густіше (10-14 кущів на кв. м). Кожен варіант має свої особливості, розглянемо їх детальніше.
При більш рідкісних посадках кожна рослина є самостійною, але більш схильна до впливу вітру або посухи. Тому такий спосіб більше підходить для північних регіонів, ніж для посушливих і південних. Крім того, має значення особливість сорту. Такі високорослі та великоплідні сорти як Бел Гой і Блек Бой висаджують лише по 2 рослини на кв. м. При більш частій посадці перцю рослини створюють собі захист від впливу сонячних променів і зайвої втрати вологи з ґрунту за допомогою власного листя, яким притіняють ґрунт. Така схема посадки (до 16 рослин на 1 кв. м) підходить для південних посушливих регіонів.
Нечасті посадки розсади сприяють більш прискореному дозріванню плодів, що більше підходить для північних регіонів. Це обумовлено тим, що кожен кущ рослини буде тягнути на себе більше поживних речовин, ніж при загущених посадках. Природно, в регіонах з помірним кліматом найбільш оптимальними виявляться посадки середньої частоти.
Іноді перець потребує додаткового затінення, що особливо актуально на півдні та південному сході. Для цього багато городників використовують куліси з насаджень кукурудзи. Кукурудзу висаджують у 2-3 ряди за схемою 40х40 см. Висаджувати її потрібно в шаховому порядку, ніби розбиваючи город на невеликі прямокутники довжиною 6-8 м. Цього буде достатньо для взаємного росту перцю і кукурудзи. Кукурудза допомагає захистити перець від сухих витів і надмірного перегріву ґрунту. Цей спосіб захисту захистить рослини не тільки від спеки, але й від морозів. І що найголовніше — також допоможе захистити рослини від перезапилення, що важливо при веденні насінництва.
Висота рослин перцю в залежності від сорту може коливатися в межах 30-150 см. Рослини, висота яких не перевищує 60 см, не потребують підв’язки. Якщо ми маємо справу з високорослими сортами, то на допомогу прийдуть кілки.
При вирощуванні перцю на великих площах буде більш практично підібрати сорти, які не потребують підв’язки.
Правильне формування перцю
Що ще варто врахувати
Якщо високорослі сорти і гібриди перцю з сильним розгалуженням і великим листям не обмежувати штучними методами, вони будуть прагнути до самозатінення. Ця природна реакція рослин може бути нам на руку тільки в тому випадку, якщо температурний режим досягає рівня екстремального. І на півдні країни це цілком виправдано. Адже перегрів рослин в кінцевому підсумку значно зменшує кількість зав’язей і масу плодів, викликає опіки. В умовах високої температури і посухи запаси вологи в ґрунті неминуче знижуються, при цьому листя продовжує інтенсивно випаровувати вологу. Рослини змушені скидати бутони і зав’язі.
Однак солодкий перець необхідно формувати в тих регіонах, де може бути недостатньо тепла для дозрівання всіх зав’язуваних плодів. В умовах дефіциту тепла і світла знижується врожайність, рослина на кілька днів пізніше вступає в плодоношення, жовтіє листя, відбувається скидання бутонів, квіток і зав’язей.
В Україні це регіони, що належать до північного лісостепу (Житомирська, Львівська, Тернопільська та Хмельницька області) та Полісся (Рівненська та Чернігівська області). Вважається, що в центральних і південних областях України це робити необов’язково, оскільки теплих сонячних днів у цих регіонах цілком достатньо. Тим не менш, ми рекомендуємо жителям цих регіонів не відмовлятися від формування кущів перцю, оскільки ще одне важливе завдання, яке вирішує формування, — це стимулювання плодоутворення і збільшення маси плодів.
Суть формування полягає в обмеженні кількості стебел і зав’язей. На рослині потрібно залишити тільки два найсильніших скелетних пагони, що розгалужуються від основи головного стебла, інші необхідно видалити. Далі, на кожному з цих пагонів після розгалуження залишають один найсильніший пагін, при цьому другий, слабший, видаляється (прищипується) після першого листа або плоду, якщо він встиг до цього часу сформуватися. Ось, власне, і вся «мудрість» формування перців (знову ж таки — для ґрунтових низькорослих сортів, у яких зростання обмежується самостійно, формування зовсім не потрібне).
Пагони перцю досить крихкі і легко ламаються. Щоб цього не допустити, високорослі сорти і гібриди підв’язують. Формуванням ми стимулюємо врожайність, і навантаження від ваги плодів на рослину лягає колосальне (у деяких сортів плоди можуть досягати кілограма і більше!). У цьому випадку плоди не тільки краще висвітлюються, але й отримують посилене харчування. Формування для рослин — це болюча операція, яка стимулює утворення додаткових зав’язей і вагу плодів.
Отже, завдання формування — обмежити кількість стебел і зав’язей, щоб збільшити врожайність. При меншій кількості плодів вони стають більшими, а дозрівання решти плодів значно прискорюється. Потрібно видалити все зайве, все, що тягне соки з рослини на себе. Але знову ж таки — дивіться за погодою і краще, якщо сумніваєтеся, видаліть менше, ніж оголити рослину повністю.
Денис Терентьєв.
За темою також радимо матеріали Огірки, помідори та перець посеред зими і Гіркий перець: історія та найкращі сорти.
[hozpost]
