Календар садівника. Лютий: що важливо знати
За вікном — найхолодніший місяць року. Але вже майже неможливо відігнати думки про наближення весни і початок нового сезону в саду. Турботливому господареві потрібно ще стільки встигнути до початку весняних робіт. Багато хто в цей період відвідує садівничі семінари. Успішне планування — це половина успіху будь-якої справи. Не відкладайте свій успіх у довгий ящик — починайте готувати його прямо зараз, коли на долоні лежить цілий рік.
Коротка пам’ятка садівника на лютий
| Робота | Коли або за якої умови | Що перевірити |
|---|---|---|
| Відведення талої води | Під час тривалої відлиги | Чи немає застою води біля суниці та в пристовбурних колах |
| Повторне біління | Приблизно в середині місяця, за температури вище 0 °C | Чи захищені штамби й скелетні гілки від сонячних опіків |
| Зимове обрізування | У сталу погоду, не нижче −10 °C | Починати із зимостійких яблунь і груш; молоді та старі дерева не різати за різких перепадів |
| Зимове щеплення | У лютому | Стан підщеп і живців, збіг камбіальних шарів та умови стратифікації |
| Перевірка садивного матеріалу | Не рідше двох разів на місяць | Чи не пересохли й не проросли бульби, бульбоцибулини та корені |
Стан саду після відлиг
У лютому багато рослин, особливо кісточкові, переходять у стан вимушеного спокою. Коли відлига затягується, квіткові бруньки у них починають активно розвиватися, і дерева починають накопичувати сили для нового врожаю. У такий час морози ще часто повертаються, і через чергування температур ранньоквітучі плодові можуть втратити частину квіткових бруньок.
У лютому вдень яскраве сонечко добре прогріває скелетні гілки і стовбур, що стимулює розширення деревини і кори. А вночі температура знижується, і такі перепади можуть спровокувати різке звуження тканин. Деревина звужується повільніше в порівнянні з корою, і це призводить до розтріскування кори. Також можуть з’явитися сонячні опіки, найчастіше з південно-західної або південної сторони. Їм піддаються абрикос, черешня та інші слабо зимостійкі види.
Темний стовбур, без побілки, буде погано відбивати сонячні промені і сильно нагріватися. А вночі він різко охолоджується, і вода, яка потрапляє в маленькі тріщини, замерзає і призводить до руйнування кори.
Виходячи з цього, приблизно в середині лютого ми повторно проводимо побілку дерев, обробляємо не тільки стовбури, але й гілки теж. Якщо є можливість, то можна обприскати розчином всю крону (на відро води беруть 2 кг тільки що погашеного вапна і 400 г попередньо розмоченого у воді мідного купоросу). Температура повинна бути вище нуля градусів. Щоб побілка не стікала вниз, а краще прилипала, в неї можна додати кілька склянок молока. Щоб відлякати гризунів, в розчин можна додати креолін – речовина з досить різким запахом.
Тривалі відлиги в лютому можуть завдати шкоди рослинам, у яких коренева система розташована близько до поверхні ґрунту, особливо суниці. Якщо на ділянці застоювалася тала вода, потрібно терміново зробити стік, щоб запобігти загибелі рослин від нестачі повітря. Якщо у вас на полуничних грядках або в приствольних колах дерев розтанув сніг, а прогноз погоди ще передбачає сильні морози, то потрібно утеплити ці місця торфом, соломою, ялиновими гілками. Якщо підуть сильні снігопади, то сніг ущільнюємо і топтаємо.
Зимове обрізування плодових дерев
У лютому господарі фруктового саду починають зимову обрізку дерев. Перш за все, мова йде про ті дерева, які вже віддали свій урожай і підлягають формуванню. У холодну пору року актуальні і такі види робіт, як захист рослин від вітру, холоду, сонячних опіків, проводиться взимку і обрізка яблунь, інших фруктових дерев.
Цю процедуру проводять при температурі не нижче -10°С. Обрізку починають з зимостійких плодових культур — це груші та яблуні. Більш різко реагують на низькі температури старі дерева, особливо рясно плодоносні, або молоді. Їх обрізають тільки тоді, коли вже немає різких перепадів денних і нічних температур (приблизно кінець березня — початок квітня).
Обрізка яблунь в зимовий період має ряд переваг:
- видалення промерзлих гілок садовим інструментом вимагає менше фізичних зусиль;
- мінімальний ризик задиру кори;
- оголена корона без листя дозволяє точніше визначити схему обрізки.
До недоліків зимової обрізки відноситься, перш за все, незручність перебування в зимовому саду при низьких температурах. Також залишається ризик обмороження ранової поверхні. Можливо, знадобиться спеціальний склад для обмазування місць зрізу. Вибираючи зимову обрізку яблунь, потрібно враховувати, що молоді та дорослі рослини вимагають різного підходу до цієї агротехнічної операції. Зимова обрізка також призводить до зменшення кількості паразитів, які зимують на корі і під корою дерева і видаляються разом зі зрізаними гілками і гілками.
Серед кісточкових спочатку обрізають вишні, сливи, а потім вже і черешні з абрикосами. А ось персик обрізають останнім — вже в фазі рожевого бутона, коли добре видно, як гілки перенесли зиму, видалити ті, що вимерзли, і можна буде правильно розподілити навантаження плодами. Зрізи більше 20 мм замазуємо садовим варом або оліфою — це допоможе запобігти потраплянню в тканини вологи і збудників грибкових захворювань.
Садову замазку (садовий вар) можна приготувати в домашніх умовах. Для цього буде потрібно каніфоль, яка додасть складу липкість, віск, що надає стійкість до атмосферних явищ і стікання вару, і жир, який допоможе запобігти розтріскуванню садової замазки. Ось один з часто використовуваних рецептів приготування садового вару в домашніх умовах. Беремо по дві частки каніфолі і воску і одну частку несолоного плавленого сала. Каніфоль потрібно подрібнити і розігріти на вогні, після цього в неї додають топлений віск і в кінці сало.
Постійно помішуючи, суміш кип’ятять півгодини і знімають з вогню. Щоб поліпшити консистенцію, туди вливають одну частку рослинної олії. Потім суміш добре перемішують і кип’ятять ще кілька хвилин. Після цього суміш необхідно вилити у велику ємність з прохолодною водою. Коли все охолоне, суміш розминають руками до стану м’якого пластиліну. Потім садовий вар потрібно віджати від води і скласти в банки.
Заготовлені з осені підщепи 1-2-річного віку з діаметром кореневої шийки 8-12 мм дістають з підвалу, заносять в приміщення з температурою 10-15°С і встановлюють у вологий пісок на 2-4 дні. Потім їх поміщають на добу у воду, промивають і злегка просушують. В якості щеплення використовують однорічний приріст (женя) довжиною не менше 40 см, заготовлені в період глибокого спокою (листопад-грудень), до настання сильних морозів.
Основний спосіб щеплення для компонентів однакової товщини — покращене копулювання, а якщо підщепи товщі щеплення — вприклад. Довжина косого зрізу на підщепі і прищепі повинна бути однаковою і в три-шість разів перевищувати діаметр підщепи. Черешок насаджують на підщеп таким чином, щоб язички зайшли один за одного. Якщо підщепа товщі, ніж прищеплення, камбіальні шари повинні збігатися по всій довжині косого зрізу хоча б з одного боку.
Місце щеплення обв’язують поліхлорвініловою плівкою або ізолентою, укладаючи її зворотною стороною. Прищеплені рослини парафінують, опускаючи щеплення і місце щеплення в розігрітий на водяній бані при температурі 65-68°С парафін на 1 с, укладають в ящики, перешаровують вологими пропареними тирсою і встановлюють на стратифікацію (6-8 днів при температурі 18-22°С). Після утворення мозолі в місці з’єднання рослини переносять в холодне приміщення (температура 0-2°С), де зберігають до посадки.
Декоративні рослини та квітники
Настав час прорідити густі крони декоративних дерев і чагарників, провести формуючу обрізку. Виріжте гілки, що ростуть всередину, а також старі та хворі. При цьому будьте обережні з ранньоквітучими чагарниками, у них вже закладені квіткові бруньки. Притініть спанбондом або мішковиною хвойні (ялина, тую, кипарисовик) від яскравого сонця. Виріжте мертві пагони.
Якщо ви помітите, що на клумбах з’явилися голі ділянки грунту, обов’язково засипте їх або накрийте лапником (особливо в разі, коли опадів випадає мало).
Велика кількість снігу також небезпечна. Наприклад, на плодових рослинах це часто викликає надломи гілок або деформацію крони. Щоб уникнути неприємностей, після сильного снігопаду обережно струсіть сніг з гілок, особливо з молодих, декоративно-листяних і хвойних рослин. Якщо зима виявилася сніжною, приберіть сніг з затінених газонів, щоб в подальшому не викликати випровування трави.
Розсада й підготовка до весни
Лютий — це початок масового посіву насіння для вирощування розсади в теплицях або теплицях. Розділіть насіння за термінами посіву: ранні, середні та інші. А потім почніть посів насіння на розсаду відповідно до термінів. Посійте на розсаду насіння цинерарії, антирринуму, лобелії та інших квітів. Якщо грунт заздалегідь не встигли заготовити, візьміть його на проталінах, з кротовин. При вирощуванні розсади можна зіткнутися з проблемою хвороби чорної ноги при недотриманні правил вирощування розсади. Тому намагайтеся поливати її тільки в сонячні дні, коли земляна грудка просихає.
Огляньте хоча б пару разів на місяць збережені бульби жоржин і бульби гладіолусів (температура зберігання 5-7°С), коріння і цибулини інших культур. Якщо умови зберігання не дозволяють створити їм спокій і у багатьох цибулин вже з’являються паростки, то потрібно терміново знизити температуру в місці зберігання бульб і цибулин, що загальмує їх подальше зростання, або посадити рослини в горщики, поставити в прохолодне світле місце і помірно поливати. Навесні винесіть ці рослини в сад і акуратно пересадіть на постійне місце.
У лютому можна зайнятися розмноженням жоржин і хризантем методом живцювання.
Якщо ваша ділянка схильна до вторгнення мурах, ведмедів або слимаків, бажано попередньо придбати засоби боротьби зі шкідниками. Наприклад, добре зарекомендували себе препарати Базудін і Грім-2.
Потрібно бути готовим до профілактичної обробки кісточкових дерев проти кучерявості листя персика, без якої його дерева не тільки не плодоносять, а й взагалі гинуть. Для цих цілей часто використовують препарат Хорус. З профілактичною метою запобігання парші на фруктових деревах варто використовувати препарат Скор.
Практичні рекомендації та застереження
Зимові місяці — це найкращий неквапливий час для реалізації наших планів, пов’язаних з отриманням великого врожаю. Ті з нас, хто має можливість, протягом всієї зими заготовляють органічні матеріали (гній, пташиний послід, ферментовані кухонні відходи) і деревну пічну золу (не вугільну!).
Матеріали допоможуть продовжити тему Календар садівника. Січень і Календар садівника: березень.
Також читати:
