Проживши півжиття в місті, довелося купити будинок в селі, в Карпатах. Земля тут важка, в основному глиниста, а в долині між гір тече річка. Там переважає мелений піщаник, який більше підходить для будівництва, ніж для ведення городу. Довелося неабияк попрацювати, щоб привести запущену раніше ділянку в божеський вигляд.
Насамперед зайнявся рекультивацією земель, щоб створити нормальний город. До цього на ділянці були пісок і каміння, які пропускали воду, немов решето. Спочатку провів освітлення і зробив гідроізоляцію. Після прокладки водопроводу від бульдозера залишився верхній шар ґрунту висотою близько 15 см (десь з вагон). Думав просіяти – пісок піде на город, а камінь – на будівництво. Потім завіз глину, яка виявилася тонкою.
Довелося чимало повозитися. Глину розташовував смугами товщиною в 10 см, хоча, як потім виявилося, потрібно було її класти товще. Потім почав перевозити землю зі старого городу на новий. А так, як її було замало, довелося додавати пісок з берега річки. Вийшло щось на зразок листкового пирога: земля – пісок – земля. За кілька років облагородив 5 соток. Картоплю садив і на старій, і на новій ділянці. Там, де земля була з піском, бульби виростали рівні, чисті, а на глинистій – криві і кострубаті.
З часом, коли створив новий город, зауважив, що ґрунт сідає, і я лопатою дістаю гідроізоляцію. Терміново потрібно було піднімати ділянку на 10 см, тому що корені рослин провалювалися в… порожнечу.
Так і виникла ідея пересувної компостної ями. Вона копається на штик лопати – до гідроізоляції. Земля виймається і складається збоку шаром 15 см, з іншого боку – бортик. Ширина такої ями – 1,5-2 м, глибина – 45 см, а довжина – згідно з ситуацією.
Головне, чим ви її заповните. Особисто я використовую для цього горіхове листя, під низ можна покласти кукурудзяні стебла, сушене бадилля картоплі, помідорів, які перегнивають трохи довше. Чому горіх? Його легко збирати і такого добра у нас навколо багато, правда, трапляються і плоди, які потім проростають, і отримуєте готові саджанці для посадки. Так би мовити, «два в одному».
Листя звожу на ділянку тачкою, на якій встановлений ящик з ДВП. На дно ящика – рейки, а зверху вкриваю полотном, щоб листя не відлітало на вибоїстій дорозі. Згрібаю листя дерев’яними граблями шириною 80-90 см. З території близько 1 гектара збираю до 50 кубометрів вільно зібраного листя. Для зручності викладаю його в яму тюками висотою до 80 см (за розміром тачки).
Якщо в господарстві є кури або інша домашня птиця, горіхове листя слід прикривати підручними засобами: гілками дерев, стеблами кукурудзи, топінамбура, щоб не розгрібали. Але найголовніше – не забудьте листя полити водою, щоб почався процес переробки. До зими яма наполовину всядеться, до весни – ще. А з приходом тепла можете садити поруч з ямою гарбуз і розправляти його стебла на спорудження, тільки не дуже густо. Листя тримає вологу, гігроскопічне. До осені в ямі буде 60-70% перепрілого листя товщиною до 15 см.
КУПИТИ
Восени копаємо поруч точно таку ж яму і закриваємо попередню. І так – щороку, поки не дійдете до краю вашого городу. І починаємо все спочатку. Мені знадобилося 13 років, щоб повністю так влаштувати всю ділянку.
На прикопаній ямі на наступний сезон садимо капусту: губка з перепрілого листя тримає вологу, поливати треба менше, не докучають бур’яни.
Ями у мене трьох видів: пересувні, вибіркові і стаціонарні. Пересувна одна розміром 1,5х3х0,3 м. А всього їх 25 штук! Інші розміром 1,5х3х0,6 м. Тепер неважко підрахувати, скільки ґрунту потрібно було перелопатити!
З вибіркових кожні 2 роки вибираю готовий компост і постійно наповнюю їх всім, що перегниває. У таких ямах розводяться черв’яки: червоні, каліфорнійські. Щоб вони розмножувалися, потрібно вміст ям регулярно поливати і підживлювати – падалицею фруктів, свіжим гноєм, кухонними відходами і т. п. У мене на кожну яму йде 20 відер яблук, нестачі в яких теж немає.
Цим я вирішив ще одну проблему. Адже черв’яки – прекрасний білковий корм для курей. Введення їх в раціон (по 5 г на день на голову) значно підвищує несучість птиці, до того ж і самі яйця на 20-30% більше звичайних. Досить часто стали попадатися яйця з двома жовтками, чого раніше не спостерігалося.
Ще один плюс компостної ями: різні шкідники відкладають туди свої яйця, а кури-ревізори слідом знищують личинок.
У стаціонарні ями складаю висушене картоплиння, траву, листя дерев, бур’яни, все, аж до подрібнених гілок чагарників. Такі ями, як правило, розташовую між деревами. Наповнюю їх протягом 5-ти і більше років, потім закриваю зверху землею і виходить сінокіс. Раніше траву тут косив косою, а тепер газонокосаркою – мила справа і любо-дорого подивитися! Можна на такому газоні і квіти посадити, щоб радувати очі.
Але найголовніше при цьому – нічого не потрібно спалювати, завдаючи шкоди екології, ні навесні, ні восени. І продукція, вирощена на такій ділянці, екологічно чиста, без ніякої хімії. Правда, і праці для цього потрібно вкласти чимало. Але овчинка, як то кажуть, варта вичинки.
Володимир СИКАЧ.
с. Неліпино,
Свалявський р-н
Закарпатської обл.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Турнепс – кормова ріпа
- Догляд за картоплею від посадки до прибирання
- Що робити зі слимаками?
- Середина літа
