Україна

Завжди полюбляв бувати в ошатному, зеленому, привабливому місті Ізюм. Коли їхав до Харкова, зупинявся на його багатоголосому, гамірному ринку: випити кави, купити смаколиків, просто відпочити. При в’їзді до міста милувався крутою крейдяною горою з пам’ятниками загиблим героям, на якій розташовувалися зручний готель, заклади харчування…

На війні як на війні. Це не лише радість перемог чи гіркота поразок. Це передусім біль. Страшний, невиліковний, непоправний. Біль втрат. Рідних і близьких кожному людей. Знайомих і не зовсім. Полеглих і тих, хто пропав безвісти. Це важко усвідомлювати, але це так. Аби все це усвідомити, потрібен час.