Кожен виноградар незалежно від мети бажає отримати рясний урожай сонячної ягоди. Протягом декількох років ми працюємо та намагаємося дати все необхідне для повноцінного розвитку куща. І ось настає довгоочікуваний момент збору врожаю. Але, хто б міг подумати, що саме в цей період починаються затяжні дощі. Ягоди тріщать від надлишку вологи і всі наші старання дорівнюють нулю.
Найбільших втрат від надмірної вологи я зафіксував у 2013, 2018 та 2019 роках. Саме в останніх числах липня – першій декаді серпня починаються проливні дощі, які затягуються на 3-5 доби. У кінцевому результаті форми, які схильні до тріску, просто рве на очах. Деякі сорти тріщать помірно (на ягоді з’являється невелика мікротріщина, яка здатна затягнутися самостійно), інші ж форми просто розриває навпіл. За останні 2 сезони у мене на винограднику відбувається втрата врожаю на 20-25% саме через велике випадання дощів. Виноград росте у відкритому ґрунті на щільному суглинистому ґрунті, на якому затримується волога. На піщаних ґрунтах ситуація трохи краще, але в цілому результат аналогічний.
У сезоні 2019 р. більше 80 форм і сортів показали нездатність протистояти до сильних дощів. Навіть такі перевірені й надійні форми як Преображення і Талісман схилилися під силою стихії та потріщали. Безумовно, я не пустив ситуацію на самоплив і намагався при першій можливості допомогти кущам. Мої зусилля були сконцентровані на видаленні тріснутих ягід та обробці виноградника від гнилі. Вже другий рік поспіль переконуюся в тому, що обробка харчовою содою, йодом, марганцівкою й перекисом водню допомагають у тому випадку, якщо дощ був не більше доби. У разі, якщо дощі затягнулися на троє та більше діб і немає навіть найменшого інтервалу, щоб провести обробку, у гнилі цілком достатньо часу, щоб інфікувати ягоду, яка тріснула і вже перебратися на сусідню. Також до допоміжних заходів можна віднести підгодівлю кальцієм та застосування препаратів за типом Вапор гард, але проблему вони не вирішують, тільки пом’якшують наслідки. Цікавий досвід – укриття зони розташування грон білим агроволокном, що перешкоджає прямого попадання вологи на ягоду, але випробувати подібний варіант потрібно протягом декількох сезонів. Єдине, хоча і радикальний умовивід, який я зробив наприкінці сезону 2019 р. – повна заміна всіх кущів, ягоди яких тріснули на 60% та більше. Рішення, звичайно, було непростим, довелося попрощатися з дорогими мені сортами, але що поробиш, якщо кілька років поспіль кущі без врожаю.
На сьогоднішній момент я видалив (викорчував або зрізав на перещеплення) більше 15% всього виноградника. Другим етапом став підбір сортів і форм, абсолютно стійких до тріску. У різних джерелах такої інформації мало або немає зовсім, тому розраховувати треба було тільки на практику. Як відомо, виноград – культура місця й часу, тому лозу підбирав тільки з тих гібридів, які витримали дощі саме на моєму винограднику при складному щільному ґрунті. Хочу поділитися спостереженням з вами, щоб не довелося, як і мені, 3 роки ростити кущ, а потім шукати, чим його перещепити.
Зробив детальний аналіз останніх сезонів, я виділив ряд сортів й гібридних форм, які є абсолютно стійкими до тріску:
- Лідером протягом багатьох сезонів стала форма Алтайський. Вона дозріває 15-20 серпня в Миколаєві і будь-які дощі їй байдуже.
- У цей список обов’язково включив Монарх. Крім багатьох переваг у вигляді ягоди більше 20 г, доброго смаку й зимостійкості -25°С, показав чудову стійкість до тріску ягоди.
- Алвіка. Досить нова форма, але вже пройшла суворі випробування під навантаженням. Одна з найбільших темнокольорових гібридів. Показала високу стабільність до дощів протягом 3 років.
- Валентина. Улюблениця на моєму винограднику. Середньопізній термін дозрівання, півметрові грона та найбільша жовта ягода. Жодного разу за 4 роки не тріщала при найнесприятливіших умовах.
- Вселяє довіру нова форма Бешевський. Дощі припали на момент стиглості ягоди, витримала все ідеально. Дуже рання форма з великою червоно-фіолетовою ягодою.
- Один з кращих представників мого виноградника – Еверест. Заслужено зайняв місце лідера, крім найбільшої червоної ягоди, показав практичність у догляді, в тому числі й до дощів.
- Атос. Надрання чорна форма, яка дозріває у 20 числах липня. Дуже врожайний та прекрасно впорався з надлишком вологи.
- Нова форма під назвою Олександрівський. Випробовується 4 роки. За цей час жодної краснокольорової ягоди не було пошкоджено дощами.
- Краса Балок. Ця форма прижилася на наших виноградниках завдяки ранньому терміну дозрівання, великої чорної ягоді та, звичайно, стійкості до тріску.
- Чорний кіготь. Один з моїх сіянців, який показав стабільність та практичність у будь-якому аспекті його вирощування. Гармонійно успадкував найкращі якості від батьків, у тому числі стійкість до тріску.
Ось перелік тих, які не підвели. Саме ці сорти й форми я буду масово розмножувати на своєму винограднику у 2020 році, щоб бути готовим до примх природи. Успіху та нехай вам сприяє погода!
Руслан ПАНЧЕНКО.
Миколаївська область.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Сила виноградної кісточки
- Лоза спить, прохання не турбувати
- Розкорчування старих кущів винограду
- Бюджетне укриття лози
