Зміст
У літній період в квітнику йде зміна «дійових осіб». Багато весняних квітів вже давно відцвіли і пішли на спокій, залишивши після себе лише нагадування у вигляді засохлих бутонів і жменьки сухого листя. Однак вони не псують вигляд, оскільки на зміну їм буйством зелені та яскравих забарвлень затьмарили простір літні квіти. Їх стільки видів, що і не перерахувати. Але милуючись красою літніх квітів, не забудьте і про те, що багатьом з них для підтримки краси, як будь-якій симпатичній дівчині, потрібен ретельний догляд. І перш за все, як будь-якій вихованій панночці потрібно бути розбірливою з кавалерами, так і квітнику потрібно не дати зарости бур’янами.
Розпушування і прополювання квітів
Розпушування і прополювання попутно зі знищенням бур’янів забезпечує надходження повітря до коріння рослин і збереження вологи в ґрунті. Потрібно не забувати, що коренева система квітів дуже ніжна і розташована близько до поверхні, тому розпушування повинно бути неглибоким – всього на 1-2 см.
Неглибокого розпушування вимагають низькорослі квіти: айстри, чорнобривці, геморокаліси, іриси, конвалії, флокси. Особливо важливо розпушування на глинистих ґрунтах і затоплюваних ділянках. Воно забезпечує надходження кисню до коріння рослин. Одне грамотне розпушування рівноцінне поливу.
Пахощі лілій
В кінці літа активно цвітуть лілії. Ними можна милуватися не тільки в своєму саду, але і зрізати для букетів і композицій. Важливо правильно це робити. Потрібно відрізати стебла рослин не під корінь, а так, щоб залишалася 1/3 від їх стебла. Це необхідно для живлення цибулини. Зів’ялі зав’язі повністю видаляють, а після цвітіння лілії потрібно підживити. Для їх розмноження збирають цибулинки, що утворилися на лусочках.
Зібрані цибулинки висаджують в ґрунт в кінці липня-на початку серпня. Так як вони будуть зимувати в ґрунті, то можна зробити висадку в парник або утеплити це місце в саду сухим листям шаром завтовшки 20 см і ялиновим гіллям з настанням холодів.
Відокремлені від лусочок цибулинки потрібно обробити 0,1%-вим розчином марганцівки і тут же висадити їх в ґрунт з додаванням торфу і піску. Цибулини лілій висаджують на відстані 5 см одну від одної і заглиблюють в ґрунт на 2 см. Потім їм треба забезпечить регулярний полив і притіняти від сонця.
Живцювання флоксів
В цей час проводять живцювання флоксів. Для живців відбирають незадерев’янілі пагони, а якщо цей процес охопив тільки нижню частину пагона, то верхню його частину можна зрізати в якості живця. Зрізані частини пагонів повинні містити по одному міжвузлю з двома бруньками. Якщо відокремлювати живці з кількома парами бруньок, то нижній зріз стебла потрібно робити безпосередньо під парою бруньок, а верхній – на 0,5 см вище пари з бруньок. При цьому нижнє листя видаляється з живцем повністю, а верхнє – тільки до половини.
Живці флоксів укорінюють в прямокутних контейнерах або ящиках, в які засипана родюча садова земля шаром 10-15 см і чистий річковий пісок шаром 3-4 см. Висаджують їх рядками (відстань між рядами 6-8 см) на відстані 4 см один від одного і на глибину 2 см. Зверху натягують плівку на дугах або встановлюють рами зі склом (на зразок теплиці).
Такий парник повинен іноді провітрюватися. Посадки треба притінювати і обприскувати їх водою по 5 разів на день. Через 2 тижні вони повинні вкоренитися. Після цього потрібно провітрювати їх частіше, а частоту обприскувань скоротити.
Можна розмножувати флокси і листовими живцями. Для цього гострим ножем або лезом зрізують пазушну бруньку разом з частиною стебла і листом. Висаджують бруньки, як і живці, в ящики з родючою землею і піском, розташовуючи їх у рядки з відстанню між бруньками 4-5 см. Над посадками натягують плівку. Догляд за ними такий же, як і за живцями флоксів. Днів через 18-20 вони утворюють сильну кореневу систему.
Поділ ірисів
Іриси – чудові квітки з напівпрозорими ніжними пелюстками, вони бувають різних відтінків (в перекладі «ірис» – це веселка). В Україні вони прикрашають багато клумб і палісадників, але цвітуть зазвичай тільки до середини літа. Відразу після закінчення цвітіння настає сприятливий період для їх розмноження.
Якщо вік ірису досяг 3-х років, його можна розмножувати поділом кореневища. Рослини, вік яких 5-6 років, розсаджувати просто необхідно, тому що корінню стає тісно.
Кореневище цієї рослини являє собою численно розгалужені пагони. У верхній частині (наземній) кореневище утворює віяло з 3-8 листків мечовидної форми. Щорічно на ірисах спостерігається приріст нової частини кореневища, що має окремі пагони і нове листя. Саме тому іриси зручно розділити на ланки в місцях перетяжки.
Ці поділки (їх ще називають «лопатки»), які складаються з кореня з листям, розсаджують для отримання індивідуальних рослин. Перед посадкою корені поділок потрібно вкоротити на 8-10 см, так як вони мають велику довжину. Місця зрізів рясно присипають деревним вугіллям.
Перед посадкою потрібно уважно оглянути кореневище – чи немає там гнилі і бактеріального зараження (уражені ділянки кореня). Іриси дуже схильні до бактеріальних захворювань. Заражені ділянки треба повністю зрізати і занурити коріння в 1%-вий розчин марганцівки на 15-20 хвилин, а потім обсушити на сонці (кілька годин) і присипати попелом деревної золи. Після лікування, можна висадити ці поділки (а також і здорові) на підготовлену ділянку.
Кожну рослину розміщують в лунку, розправляють коріння і присипають землею, залишаючи верхівку кореневища над поверхнею ґрунту. Потрібно намагатися висаджувати іриси вертикально, без нахилу. При цьому потрібно втоптати ґрунт, щоб рослина була стійкою і не накренилася. Після посадки потрібно вкоротити листя ірисів на 2/3 від його довжини.
Аліна СВЄТЛОВА.
м. Бердянськ Запорізької обл.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- На троянді з’явилася павутинка
- Ромашка – сонячна квітка
- Гладіолус – мечоподібний красень
- Форзиція – сонячна прикраса саду
